Атаки на енергосистему, загроза блекауту і допомога партнерів: експерти обговорили стан української енергетики

Через масовані російські ракетні удари Україна втратила 80% теплоелектроцентралей, а багато населених пунктів у різних областях були знеструмлені.

Міністр енергетики України Герман Галущенко назвав це найбільшою атакою Росії на український енергетичний сектор. Союзники Києва вже заявили про допомогу для відновлення енергетики України.

Ракетні удари по енергооб’єктах і підтримка країн-донорів

На сьогодні через пошкодження енергетичних об’єктів в енергосистемі України зберігається дефіцит електроенергії. У НЕК “Укренерго” повідомили, що тільки в одній Харківській області внаслідок обмеження споживання без світла залишається понад 200 тисяч споживачів.

“Протягом доби діють обмеження споживання на Харківщині. На ранок знеструмлено близько 207 тисяч побутових споживачів. Також цілодобово обмежено споживання для промисловості на Криворіжжі”, — йдеться в повідомленні.

В Одеській області внаслідок атаки пошкоджено частину обладнання місцевого обленерго, а в одному з районів обласного центру знеструмлено частину споживачів. Там зараз тривають ремонтні роботи. Через бойові дії також без світла залишилися споживачі в населених пунктах Дніпропетровської, Донецької, Миколаївської, Сумської, Харківської областей.

Потужну ракетну атаку на енергетичну інфраструктуру України було здійснено 11 квітня. Тоді були атаковані об’єкти теплової генерації в Одеській, Харківській, Запорізькій, Львівській та Київській областях. Унаслідок ракетних ударів було повністю знищено Трипільську ТЕС у Київській області, суттєвих пошкоджень зазнали дві електростанції компанії ДТЕК і підстанції “Укренерго”.

Герман Галущенко підкреслив, що метою країни-агресора є повний блекаут України.

“Якщо порівнювати навіть із зимою 2022-2023 років, коли були щоденні атаки, то тоді вони використовували максимум близько 100 засобів ураження одночасно під час таких масованих хвиль. Зараз — перший раз така масована атака, і мета, безсумнівно, — блекаут країни повністю”, — сказав Галущенко.

У зв’язку з атаками на український енергетичний сектор партнери Києва заявили про надання допомоги. Зокрема, Німеччина може передати Україні обладнання зі своїх закритих теплоелектростанцій. Про це повідомив віце-канцлер ФРН Роберт Хабек. Це допоможе швидше відновити українську енергосистему. Обладнання зі своїх електростанцій Україні готова передати і Литва.

“Ми зараз із литовськими друзями працюємо дуже тісно. Наша група фахівців у Литві зараз дивиться, яке обладнання є на старих теплових станціях, щоб ми змогли використовувати як донорів для відновлення в Україні”, — сказав Галущенко в ефірі марафону “Єдині новини”.

Британія виділила понад 180 млн доларів на зміцнення енергетичного сектора України, заявив постійний представник Великої Британії при ОБСЄ Ніл Голланд.  За його словами, Росія цілеспрямовано завдає систематичних ударів по енергетиці України, що призводить до перебоїв із водо- та електропостачанням на прифронтових територіях.

Своєю чергою, Данія виділить 380 млн євро для підтримки критичної інфраструктури, що використовує поновлювану енергетику. За інформацією Мінекономіки України, буде спрямовано до Експортно-інвестиційного фонду Данії, який є частиною Датсько-українського фонду.

Про активну роботу союзників із відновлення та захисту української енергосистеми розповів держсекретар США Ентоні Блінкен.

“Ми обговорили кроки з надання більшої допомоги, причому більш негайної, Україні. Ми також обговорили способи захисту і допомоги у відновленні енергосистеми, яку Росія прагне знищити”, — сказав Блінкен.

Енергетика України в оцінках експертів

У якому зараз стані перебуває українська енергетика. Яких зусиль докладає влада для відновлення енергосистеми. Яку допомогу надають Україні західні союзники. Ці та інші теми в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• Олексій Оржель, голова Київського офісу Секретаріату Енергетичного співтовариства, міністр енергетики та захисту довкілля України (2019-2020 рр.);
• Григорій Плачков, ексголова Державної інспекції ядерного регулювання України (2017-2021 рр.);
• Володимир Бужан, експерт Центру економічного відновлення.

ОЛЕКСІЙ ОРЖЕЛЬ: Допомога міжнародних донорів допоможе відновити вітчизняну енергосистему

— Російські окупанти знищують обладнання централізованої енергетичної системи України. Воно було вироблене і змонтоване ще за радянських часів. І дуже часто це одиничне обладнання, яке було вироблено спеціально для об’єктів енергетики, якраз для тієї системи, яка була побудована в Радянському Союзі.

Відновити або замінити, наприклад, турбіну чи котел, які стоять на теплоелектростанції, дуже складно, тому що це все треба замовляти. Це виклик як з точки зору часу виконання, так і логістики, і ще якісь інші організаційні питання.

Щодо того, як можуть допомогти наші партнери і друзі-донори, і як вони сьогодні допомагають, то, наприклад, у Харкові треба побудувати повністю централізовану нову систему, яка є ефективнішою і більш стійкою до ударів росіян. І якщо ми відновлюємо сьогодні об’єкти енергетики, які знищує російська армія, ми маємо забезпечувати відповідний захист.

Якщо ж ми знову якимось чином відновлюємо ці централізовані об’єкти без захисту, це означає, що через певний час по цих об’єктах знову прилетить “Іскандер” або якась іще ракета, і знову може знищити цей об’єкт. Тому та допомога, яка надається сьогодні донорами, допоможе повністю побудувати нову децентралізовану систему електро- і енергопостачання та теплопостачання, наприклад, міста Харкова.

Це означає, що просто використовувати ракети для того, щоб знищити малий об’єкт потужністю один, два, три мегавати, в цьому немає просто здорового глузду. Це означає, що ця нова система ще більш стійка по відношенню до атак. І якщо говорити про це малопотужне обладнання, то воно присутнє на ринку, його можна знайти у світі, замовити й очікувати, що воно буде поставлене.

Звичайно, це надзвичайно серйозні виклики. І те, що сьогодні мобілізують партнери-донори і той же наш секретаріат Енергетичного співтовариства, який оперує 410 млн євро на підтримку енергетичної інфраструктури, це дуже важливо. Прийняти принципове рішення потрібно саме під час підготовки до нового опалювального сезону.

Або вибудовується повністю нова децентралізована система, або все-таки треба визначати ті об’єкти, які можливо реанімувати після удару. Але обов’язково з умовою того, що наші партнери дадуть нам протиповітряні системи оборони.

ГРИГОРІЙ ПЛАЧКОВ: Системи безпеки на підконтрольних Україні АЕС надійні

— В Україні є базова генерація — це чотири атомні електростанції, які працюють: Южно-Українська, Рівненська і Хмельницька атомні електростанції та Запорізька АЕС, яка електроенергію не виробляє, а споживає.  І є одна недіюча — Чорнобильська атомна електростанція.

Через знищення теплової генерації, яка також є ще й маневровою генерацією, буде досить складно проходити так звані ранкові й вечірні піки та нічні провали, тому що атомною енергетикою дуже складно маневрувати, і вона не так швидко набирає і знижує цю потужність. Для цього й існують теплові електростанції, теплоелектроцентралі, гідроелектростанції.

Тому знищення нашої теплової генерації загрожує проблемами нашій об’єднаній енергосистемі. І ми вже знаємо про те, що в Харкові є графіки відключень, і поруч в областях теж є проблеми з електропостачання населення і промисловості.

На атомних електростанціях, навіть якщо вони залишаються без зовнішнього електропостачання, існують так звані дизельні генератори. І коли відбувається відключення самої атомної електростанції, вмикаються дизельні електростанції для того, щоб забезпечити відведення зайвого тепла з активних зон реакторів.

І таке неодноразово траплялося, на жаль, на Запорізькій атомній електростанції. Вона була сім разів у повному блекауті й один раз у частковому. І поки що не відновлюються лінії електропередач, працюють дизельні генератори. Тому я думаю, що системи безпеки на підконтрольних Україні атомних електростанціях надійні, і я думаю, що вони будуть аварійно спрацьовувати, якщо така ситуація станеться.

ВОЛОДИМИР БУЖАН: Повного блекауту в Україні не передбачається

— Якщо говорити про структуру загальної енергетики, то у нас є власна електрогенерація, у нас є газ, у нас є нафта та нафтопереробні заводи та видобуток вугілля. Якщо говорити про перший рівень, то це ресурси, які забезпечують роботу з виробництва електроенергії: видобуток вугілля, газу. У нас із цим ситуація плюс-мінус достатня. Ми можемо себе забезпечити самостійно, незважаючи на те, що частина вугільних шахт перебуває під тимчасовою окупацією.

І друге — це газові родовища. Вони зараз активно розробляються. Обсяг видобутку газу збільшується, і сховища, незважаючи на те, що вони підпадають під атаки, мають досить міцні конструкції, і вони заземлені, тому ці атаки не такі болючі для газової інфраструктури.

Якщо говорити про електрогенерацію, то найбільші атаки були на ці об’єкти. Причому, насамперед, на теплову генерацію, яка забезпечує пікове споживання електроенергії в години, коли вона різко зростає, і атомні енергоблоки не встигають покрити той дефіцит, який виникає в енергосистемі.

Йдеться про ранкові періоди та вечірній час, коли велика кількість людей вдома включають прилади. Якщо говорити про ці проміжки, то сьогодні спостерігається дефіцит, і він нерівномірний, бо є такі регіони, насамперед східні та південні області України, де сьогодні обмежується споживання електроенергії не так через планові обмеження енергосистеми, як через руйнування інфраструктури, трансформаторних підстанцій тощо.

Сьогодні допомагає балансувати цей дефіцит в енергосистемі імпорт електроенергії з країн Європейського союзу. Насамперед це Румунія, Польща, Словаччина. І, крім цього, допомагає балансувати саме оптимізація споживання всередині країни, тобто обмеження споживання.

Уряд активно закликає громадян скорочувати споживання в пікові години, переносити споживання на нічні періоди часу, коли навантаження не таке велике. Ну і ще важливий елемент енергетичного сектора — це тепло. Опалювальний сезон вже закінчено, але велика кількість атак здійснюється якраз на ТЕЦ, особливо у тих містах, які близько знаходяться до зони бойових дій.

Насамперед, це Харків, Дніпро, Запоріжжя та велика кількість невеликих міст, що знаходяться у цих областях. У деяких містах вже було повністю зруйновано ТЕЦ, і це означає, що їхнє відновлення займе досить довгий час. І є ризик не встигнути підготуватись до опалювального сезону тому, що зробити таке обладнання, замовити його та доставити в Україну це досить довго.

Щодо блекауту, то, я думаю, довести до нього буде складно. По-перше, тому що енергетики вже навчилися припиняти систему в моменти ударів для того, щоб не було різкого перепаду напруги в енергосистемі, а блекаут саме відбувається через це.

А по-друге, сьогодні є велика кількість допоміжного обладнання, зокрема переносні станції, які можуть у разі атаки на об’єкти швидко замінити їх певним обсягом енергії в систему і таким чином балансувати енергію. Тому я не бачу потенціалу сьогодні та взагалі найближчого року повністю відключити енергосистему. В основному йдеться про те, що буде обмеження в споживанні, особливо в піковий годинник споживання.

Читайте також: Чого хоче добитися РФ ударами по енергетичній інфраструктурі України: що про це думають експерти та глядачі FREEДОМ