Атака РФ на Чорнобильську АЕС: що експерти говорять про наслідки

У ніч на 14 лютого внаслідок російської повітряної атаки дрон, імовірно “Шахед”, влучив у конструкцію Арки НБК над 4-м енергоблоком Чорнобильської атомної електростанції. Це призвело до пошкодження зовнішньої і внутрішньої обшивки, а також системи основних кранів.

Фахівці повідомили, що радіаційний фон не підвищувався. Однак пошкодження — суттєві.

Російський удар по об’єкту атомної енергетики стався на тлі низки важливих зустрічей світових лідерів — засідання “Рамштайн”, зустрічі міністрів держав-членів НАТО та Мюнхенської конференції з питань світової безпеки.

Московський “привіт” Мюнхену

Через пробоїну в конструкції було порушено умови безпечної експлуатації, встановлені технологічним регламентом НБК і об’єкта “Укриття”.

НБК (англ. New Safe Confinement — “Новий безпечний конфайнмент”) — ізоляційна аркова споруда над зруйнованим унаслідок аварії 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС. Цей об’єкт накрив собою застаріле “Укриття”.

За даними українського підприємства “Екоцентр”, що займається моніторингом радіаційної ситуації в Чорнобильській зоні відчуження, рівень гамма-випромінювання на контрольних пунктах у районі НБК протягом дня залишався стабільним і не виходив за встановлені межі.

Жертв і постраждалих немає. Виходу радіаційних речовин за межі встановлених норм не зафіксовано. Радіаційний фон на ЧАЕС і в зоні відчуження залишається в межах контрольних рівнів.

Інцидент зафіксовано експертами моніторингової місії МАГАТЕ, які заявили, що перебувають на майданчику ЧАЕС на постійній основі.

Голова Державного агентства з управління зоною відчуження Григорій Іщенко повідомив, що наразі радіаційну безпеку повністю контролюють, розроблено план заходів, до ліквідації наслідків залучено всі служби.

“Наслідки могли бути катастрофічними. Якби, скажімо, дрон потрапив у старе укриття, то була б радіаційна аварія зовсім іншої категорії”, — наголосив він.

За даними українських слідчих, окупанти атакували ЧАЕС дроном-камікадзе під назвою “Герань-2” типу “Шахед”. У СБУ уточнюють, що для максимального вогневого ураження цей ударний безпілотник був споряджений фугасною бойовою частиною.

Цю ж версію не відкидає і Валерій Боровик, голова правління Альянсу “Нова енергія України”, засновник компанії з виробництва дронів “Перший контакт”.

“Залежно від того, звідки російські військові запускали дрон по ЧАЕС — це міг бути і “Шахед”, міг бути і “Ланцет”, тобто це різні типи дронів. Зараз з’являються нові моделі, наприклад, 54-й — це “Герань”. Різні типи безпілотників використовуються, тестуються і вдосконалюються. Фугасну боєголовку може нести будь-який дрон, який має крила, а іноді й без них — залежно від дальності його польоту”, — сказав Боровик.

Президент України Володимир Зеленський назвав російський удар “привітом” Путіна всім учасникам Мюнхенської конференції. Він зазначив, що дрон ішов на гранично низькій висоті, де його не побачили радари. Зеленський підкреслив, що це був не випадковий, а прицільний удар по атомній станції. І це говорить про те, що Путін точно не хоче миру, наголосив Зеленський.

“Дрон ішов на висоті 85 метрів. Мені здається, що це важливо. Важливо розуміти, що радари не бачать цієї висоти. Буде слідство обов’язково, я буду знати більше деталей. Але це дає нам можливість сьогодні говорити, що вони спеціально це робили. Це не означає, що якось дрон змінив напрямок і так далі. Удар був саме в саркофаг і саме в день початку Мюнхенської конференції з безпеки. Це дуже зрозумілий “привіт” від Путіна і Російської Федерації стосовно конференції”, — наголосив президент України.

Відреагували на удар по ЧАЕС і в МАГАТЕ. Глава агентства Рафаель Гроссі заявив, що цей удар і нещодавнє зростання військової активності навколо Запорізької АЕС підкреслюють постійні ризики для ядерної безпеки. Гроссі зазначив, що МАГАТЕ залишається в стані підвищеної готовності.

Ситуацію навколо Запорізької та Чорнобильської атомних електростанцій під час повномасштабної війни розглянуть на наступному засіданні Ради Міжнародного агентства з атомної енергії. Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після позачергової зустрічі з гендиректором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі.

“І Чорнобиль, і Запоріжжя будуть обговорюватися на наступному засіданні Ради МАГАТЕ”, — сказав міністр.

За словами Сибіги, сторони погодилися з тим, що Запорізька АЕС має повернутися під контроль України.

Експерти висловилися про загрози з боку ураженої ЧАЕС

Які наслідки удару російського дрона по енергоблоку в Чорнобилі? Наскільки міцний захист саркофага? Чи є загроза жителям України чи інших країн? Чи понесе Росія належне покарання за свої дії? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Марк Железняк, професор Інституту радіоекології університету Фукусіми, учасник розробки Технічного проєкту чорнобильського конфайнмента “Арка”;
• Олег Коріков, голова Держатомрегулювання України.

МАРК ЖЕЛЕЗНЯК: Загрози населенню України зараз немає

— Мені пощастило спостерігати всі етапи будівництва, про які розповідали керівники української ядерної промисловості. З 1986 року я був пов’язаний із ліквідацією наслідків Чорнобильської аварії. У той час, перебуваючи на території станції, я спостерігав за зведенням першого бетонного конфайнмента. Це були напружені та складні дні.

Важливо пам’ятати, що будівництво велося зусиллями людей з усього Радянського Союзу, насамперед — України. Роботи проходили в умовах високої радіації, і бетонна споруда, яку ми називаємо саркофагом, зводилася в екстремальних умовах. Люди могли перебувати на самому об’єкті менше хвилини, через що конструкція мала обмежений термін служби. Цей термін закінчився до 2000-х років.

Після Чорнобильської аварії станція продовжувала працювати і виробляти електроенергію, викликаючи занепокоєння у всій Європі. Тоді було запропоновано, кажучи сучасною мовою, свого роду угоду: Україна відключає перший енергоблок Чорнобильської АЕС, а міжнародні донори фінансують будівництво нового безпечного конфайнмента — того, що в народі називають “аркою”.

Суть проєкту полягала у зведенні найбільшої у світі пересувної споруди, яку будували не над самою станцією, а осторонь. Це було необхідно, оскільки до 2000 року в даху старого бетонного саркофага з’явилися тріщини, і працювати прямо над ним стало небезпечно. Нова арка являла собою величезний ангар колосальних розмірів.

Загальна вартість проєкту становила близько мільярда євро, а його фінансування забезпечували донори з усього світу, включно зі США, Європейським Союзом і Японією. Проєкт реалізовувався під управлінням Європейського банку реконструкції та розвитку.

У підсумку споруду було успішно зведено і насунуто на бетонний саркофаг. До початку повномасштабної війни вона вже перебувала на своєму місці і була введена в експлуатацію. Основне завдання полягало в забезпеченні безпечного демонтажу старого саркофага, а в майбутньому — у вилученні залишків ядерного палива з реактора. На момент аварії в ньому перебувало близько 190 тонн ядерного палива, яке частково перетворилося на лавоподібну паливовмісну масу. Усередині саркофага також накопичилася значна кількість радіоактивного пилу.

Новий безпечний конфайнмент було збудовано з метою запобігти викиду радіації в навколишнє середовище під час демонтажу старого укриття. Однак до початку війни цю роботу ще не було розпочато.

Я брав участь у проєктуванні, зокрема в розробленні документа “Оцінка впливу на навколишнє середовище” (ОВНС). Під час оцінки ризиків розглядалися різні сценарії аварій, зокрема екзотичні, наприклад, падіння літака. Однак ніхто з нас не передбачав варіант військового удару по об’єкту. Удар “Шахеда” не призвів до викиду радіації в навколишнє середовище. Бойова частина дрона пробила лише зовнішній металевий шар нового безпечного конфайнмента, що підтверджують опубліковані фотографії. Грубо кажучи, утворилася діра.

Це призвело до збоїв у роботі систем, що підтримують мікроклімат усередині конфайнмента. Вони відповідають за запобігання скупченню пилу та регулювання тиску. Через високу вологість усередині саркофага щодня конденсується велика кількість води, яку необхідно відводити. Крім того, всередині конструкції сталася пожежа: туди впали уламки дрона, зокрема його двигун. У результаті частина кліматичного обладнання тимчасово вийшла з ладу.

Для населення поза десятикілометровою Чорнобильською зоною великої небезпеки немає. Тому що сам по собі навіть вибух, навіть руйнування оболонки реактора може призвести до того, що піднімуться хмари пилу. Найнебезпечніші в цих хмарах пилу — найдрібніші частинки. Але їх там не так вже й багато, а основна частина не може бути рознесена далеко.

Коли я брав участь у проєкті розроблення цього саркофага, всі ці варіанти прораховувалися. І сьогодні в Україні працює кілька систем.

Сьогодні вранці в Державній інспекції ядерного регулювання України, “Енергоатомі” та інших важливих відомствах були проведені розрахунки можливих наслідків виходу радіоактивності. Здійснюється постійний моніторинг: у разі інциденту фахівці одразу визначають напрямок вітру та можливі зони поширення радіоактивної хмари. Однак наразі ситуація залишається під контролем — викиду радіоактивних речовин у навколишнє середовище не відбулося.

Тому головне — не панікувати. Але, звичайно, це вкрай неприємна ситуація. Вона ще раз показала божевілля російського режиму і щодо ядерної безпеки. Але загрози населенню України зараз немає.

ОЛЕГ КОРІКОВ: Відповідальність РФ мала настати ще в момент заходу окупантів у Чорнобильську зону відчуження

— Саркофаг, зведений над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, був створений для повної ізоляції радіоактивних матеріалів від навколишнього середовища. Новий безпечний конфайнмент (арка), встановлений над об’єктом “Укриття”, дає змогу проводити подальші роботи з перетворення аварійного енергоблока на екологічно безпечну систему. Усередині нього розміщено кранове та технологічне обладнання, а також інші системи, необхідні для демонтажу нестабільних конструкцій і підвищення рівня безпеки Чорнобильської АЕС.

Міжнародні донори виділили понад мільярд доларів на будівництво цього унікального за складністю та розмірами об’єкта. Конфайнмент, що накрив зруйнований енергоблок, має значні параметри: 260 метрів завширшки, 110 метрів завдовжки і понад 100 метрів заввишки. Ця інженерна споруда, що викликає захоплення своїми масштабами, тепер пошкоджена.

Утворені отвори і вихід з ладу вентиляційної системи перешкоджають нормальній експлуатації об’єкта. Замість продовження робіт з демонтажу та зняття станції з експлуатації тепер необхідно зосередитися на ремонті та відновленні цілісності “Укриття”.

Незважаючи на масштаб пошкоджень, на щастя, вдалося уникнути постраждалих, викиду радіоактивних речовин і підвищення радіаційного фону — він залишається в межах допустимих значень. Ми високо цінуємо роботу людей, які локалізували пожежу і продовжують працювати в складних умовах, вимушено скорочуючи зміни через високе дозове навантаження.

На запрошення України фахівці МАГАТЕ постійно присутні на всіх атомних електростанціях країни, включно з Чорнобильською АЕС і зоною відчуження. Важливо зазначити, що цей акт, який, по суті, є терористичним, був зафіксований експертами МАГАТЕ. Докази, включно з відеозаписами з камер спостереження і фотоматеріалами, були оперативно передані в міжнародні структури і поширилися по всьому світу.

Зараз персонал експлуатуючої організації, яка несе повну відповідальність за безпеку Чорнобильської АЕС, спільно з проєктувальниками, підрядниками та експертами розробляє план ліквідації наслідків цього удару. До роботи залучені інженери та фахівці, які раніше брали участь у ліквідації наслідків аварії на четвертому енергоблоці. Ми також беремо участь у цьому процесі.

Ситуація також ставить питання про відповідальність за систематичне порушення міжнародних норм і правил ядерної безпеки. Однак наразі Росія не зазнала жодних наслідків за свої дії.

Така відповідальність мала настати ще тоді, коли її війська вторглися на територію України через Чорнобильську зону відчуження, пересувалися танками навколо нового безпечного конфайнмента та промисловим майданчиком Чорнобильської АЕС, що перебуває в процесі виведення з експлуатації.

Крім того, Росія має бути притягнута до відповідальності за збройне захоплення й обстріл Запорізької атомної електростанції, за тиск на персонал станції, а також за атаки на інші ядерні об’єкти. Серед них — Київський інститут ядерних досліджень, Харківський науково-технічний інститут (де розташована критична установка “Джерело нейтронів”), а також підприємства системи “Радон”. Це лише частина скоєних порушень, за які держава-агресор має відповісти.

Лише коли міжнародна спільнота притягне Росію до відповідальності за ці дії, в інших країн з’явиться чітке розуміння: за порушення норм ядерної безпеки неминуче настає покарання.

Читайте також: “Не занепокоєні, а справді злі”: про реакції світових лідерів на удар російського дрона по ЧАЕС розповів Єрмак