Атака дронами “Енгельса”: чому росіяни не збили цілі та які масштаби пошкоджень, розповів Боровик

Росіяни не говорять про те, якими засобами були вражені авіабаза “Енгельс-2” і нафтобаза в Саратові. РФ поки що не може ідентифікувати ударні засоби. Крім того, ідентифікація того, що летить, не потрібна нікому, крім противника. Тому Генштаб ЗСУ також не називає засоби ураження. Таку думку в ефірі телеканалу FREEДOM висловив голова правління Альянсу “Нова енергія України”, засновник компанії-розробника дронів “Перший контакт” Валерій Боровик. 

“З нашого [українського] боку менше інформації, щоб не було роботи з протидії. Не секрет, що деякі удари росіян по виробничих потужностях іноді приносять успіхи для них. Тому краще, щоб того чи іншого роду розробки тільки іноді показувалися нашим закордонним партнерам на виставках. Але ідентифікація того, що летить, як б’є, і як долає засоби захисту противника, не потрібна нікому, окрім противника. Чому противник цього не говорить? Тому що ще, напевно, вони не здійснили ідентифікацію засобів ураження або достатнє руйнування було самих дронів. Вони не можуть знайти всі складові, щоб скласти пазл, що це за дрон”, — пояснив спікер.

За словами Валерія Боровика, внаслідок удару по базі в Енгельсі було уражено склад із боєголовками. Це означає, що певна частина російських ракет уже не прилетить по Україні.

“Пройшла вторинна детонація. Тобто це свідчить про те, що склад було уражено з боєголовками або вже зі спорядженими ракетами. Це мінус якась частина ракет уже не прилетить на територію України для атаки по інфраструктурних об’єктах, військових об’єктах або мирному населенню. Що стосується нафтобази, вона не завжди використовується, ні при всіх аеродромах. Якщо вона невелика, то може використовуватися тільки для заправки літаків. Якщо ж це досить велика база, то це паливо використовують для продажу, постачання в інші регіони, зокрема для збройних сил Російської Федерації”, — пояснив гість ефіру. 

Він вважає, що удар по нафтобазі не обов’язково може призвести тільки до проблем із постачанням енергоносіїв для заправки літаків. Це вплине і на інші логістичні ланцюжки, зокрема на постачання енергоносіїв для збройних сил Російської Федерації.

Крім того, не всі засоби протиповітряної оборони в Росії працюють ефективно, зазначив спікер. Боровик вважає, що причиною того, що дрони не вдалося збити, також може бути й економічна складова. 

“Я завжди наводжу приклад “допінг-антидопінг”. Тобто ти борешся з тим, щоб твої супротивники не могли атакувати твій об’єкт, але в тебе засобів для відбиття атаки завжди буде менше, ніж самих атакувальних засобів. Адже вони дешевші, їх можна запускати масово. Ти не зможеш тотальною стіною захистити всю країну, всі об’єкти. Тому що виробництво, зокрема засобів ППО, досить дорога річ і нешвидка. І при санкціях, які як-не-як працюють, теж є проблеми з їх відтворенням”, — пояснив експерт. 

Не можна сказати, що російські об’єкти не захищені. Вони захищені не належним чином, доповнив Боровик. 

“У нас [українців] є можливість змінювати характеристики, працювати над помилками, коли, припустимо, були недольоти. Ну, а також — масовість. Ніколи ППО під час масованої атаки сотнями, а якщо говорити про майбутнє, цілком можливо, що й тисячами дронів, не зможе всі їх збити. Не вистачить можливостей детекції, супроводу цілі. І росіяни використовують, і ми тактику, коли один за одним ідуть дрони. Тобто радар тоді бачить одну ціль, а потім уже під час підльоту до об’єкта розлітаються дрони й атакують із різних боків. Це тільки один із механізмів атаки БпЛА на об’єкти. Тому не можна сказати, що вони не захищені. Вони просто не впоралися”, — констатував спікер.

Читайте також: Дрони вдарили по нафтобазі в Краснодарському краї РФ — що відомо

Нагадаємо, підрозділи Сил оборони України в ніч на 20 березня завдали удару по аеродрому “Енгельс” у Саратовській області РФ. У районі військового об’єкта зафіксовано пожежу, вибухи і вторинну детонацію боєприпасів.