Минулої доби на фронті відбулося 108 бойових зіткнень. Російська армія завдала по позиціях українських підрозділів і населених пунктах два ракетні удари, а також 56 авіаударів, скинувши 90 КАБів. Крім цього, окупант здійснив близько 4 800 обстрілів, із них 185 – із реактивних систем залпового вогню, залучив для уражень 2 234 дрони-камікадзе. Про це повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
Що відбувається на фронті
Російські окупаційні війська за минулу добу втратили на війні проти України понад 1 200 солдатів. ЗСУ також знищили 108 безпілотників ворога, 23 артсистеми та понад 80 одиниць автомобільної техніки.
Ракетні війська та артилерія Сил оборони України вразили минулої доби 12 районів зосередження особового складу, озброєння і військової техніки супротивника, а також склад боєприпасів і ще один інший важливий об’єкт росіян.
Найбільша кількість бойових зіткнень — на Лиманському, Торецькому та Покровському напрямках у Донецькій області.

За даними аналітиків платформи DeepState, ситуація в районі Покровська останнім часом змінилася на краще: її вдалося стабілізувати, а Сили оборони поступово покращують свої тактичні позиції. Через погіршення постачання російські війська відчувають труднощі з ротацією, евакуацією поранених і постачанням боєприпасів. Однак, за словами аналітиків, Росія продовжує здійснювати штурмові дії, оскільки має значні людські ресурси.

Інтенсивність російських обстрілів як Покровська, так і його передмість залишається незмінною. Щодня волонтери та поліція евакуюють десятки охочих виїхати. Ударні БпЛА стали великою проблемою для в’їзду в деякі населені пункти поблизу Покровська. Три літні жінки пішки прийшли із селища Звєрєве, звідки до фронту менше кілометра. Дістатися до міста їм допомогли солдати. Усю дорогу до Покровська їхній шлях прикривав український дрон.
Наразі, за даними Донецької обласної військової адміністрації, у Покровську залишається майже 3 тис. людей. А в громаді — близько 6 тисяч.
Актуальна ситуація на фронті в оцінці експертів
Чи справді вдалося уповільнити просування російських окупантів на Покровському напрямку? Чи перебуває Покровськ під загрозою оточення? Яка ситуація в Торецьку? Як ЗСУ вдається утримувати позиції в Курській області? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Павло Лакійчук, військовий експерт, керівник безпекових проєктів Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”;
- Денис Попович, військовий оглядач;
- Микола Маломуж, генерал армії України, керівник Служби зовнішньої розвідки України (2005-2010 рр.);
- Ігор Романенко, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант;
- Сергій Братчук, спікер Української добровольчої армії.
ПАВЛО ЛАКІЙЧУК: ЗСУ успішно контратакують на Покровському напрямку
— Російські окупанти на Покровському напрямку перемістили 8-му армію в бік Часів Яр — Торецьк для фронтального удару. Це було б логічно, якби не посилення нашої оборони під Покровськом. Ба більше, ЗСУ успішно контратакують, таким чином збиваючи наступальний потенціал росіян.
Без Покровська наступ росіян втрачає сенс.
Росіяни поетапно починають вводити підрозділи 8-ї армії в бій. У мене поки що немає однозначних висновків. За ідеєю, це має бути успішна операція. Але те, як вона реалізується, свідчить, найімовірніше, про нестачу в армії РФ насамперед людських і технічних ресурсів через те, що значна їхня частина була спалена, зокрема й на Покровському напрямку в останні місяці.
На південному фланзі Покровського виступу у росіян ситуація набагато краща. ЗСУ там важче, особливо на Новопавлівській ділянці, де окупанти з двох напрямків намагаються згладити та скоротити лінію фронту, у такий спосіб звільнивши свої додаткові сили, паралельно намагаючись охоплювальними маневрами розгромити наші війська, які ведуть дуже жорстку оборону в районі Константинополя.
Від результатів боїв на південному фланзі Покровського напрямку залежить багато чого на півночі Донецької області.
ДЕНИС ПОПОВИЧ: Росіяни намагалися мінімізувати свої втрати під Покровськом
— ЗСУ вдалося вибити окупантів з н.п. Котлине під Покровськом. На тактичному рівні це дуже важливо. Контратакою ми намагаємося, скажімо так, відсікти той “язик” або “крило”, яке противник сформував для обходу Покровська із заходу поруч із кордоном Дніпропетровської області. Усі ці контратакувальні дії спрямовані на те, щоб зупинити просування противника в західному напрямку до Покровського з метою охоплення.
На Покровському напрямку росіяни здійснювали обхідний маневр. Противник намагався уникнути лобових атак на саме місто, щоб заощадити час і особовий склад. Хоч як би дивно це звучало, але в цьому випадку дії росіян були спрямовані на мінімізацію втрат.
ЗСУ поки вдалося порушити ці наміри армії РФ. Противник намагався блокувати дороги, порушити логістику і створити умови для оперативного оточення та змусити наші війська відійти з Покровська. Усе це відповідає військовій науці: укріплені міста краще оточувати, а не брати в лоб. Тож у цьому сенсі росіяни діяли цілком обґрунтовано. У Генштабі вжили необхідних заходів: зміна командування, поліпшення управління, координація військ. У результаті українські війська змогли контратакувати.
Через Покровськ проходить стратегічно важлива дорога — з Дніпра в Донецьку область. Вона відіграє ключову роль у постачанні: через неї відбувається забезпечення наших військ аж до Торецька і Часова Яру. Якщо Покровськ захоплюється противником — цей логістичний ланцюжок обривається, що серйозно ускладнює постачання наших підрозділів у східній частині Донецької області.
Стратегічний наступ російської армії, запланований і розпочатий восени 2023 року з Авдіївки, передбачав повне захоплення Донецької області та створення буферних зон. Також розглядалися території Харківської, Сумської та, можливо, Чернігівської областей. Але подібні плани розробляються в кабінетах, без урахування реальної ситуації на полі бою.
МИКОЛА МАЛОМУЖ: ЗСУ завдають асиметричних ударів по противнику
— Ми вже маємо конкретні факти проведення українськими силами контрнаступальних операцій і зриву задумів противника в окремих секторах. Це дуже важливо, тому що це новий формат ведення бойових дій. Нова команда відпрацьовує асиметричні удари по військах противника.
Ключовий сектор — Покровський, де Путін особисто контролював просування. Але, розуміючи, що великих перспектив уже немає, росіяни намагаються тиснути новими ударними групами, роблячи невеликі паузи. ЗСУ просунулися і зайняли позиції, зручні для ударів з флангу, що послаблює наступальний потенціал супротивника, а також дає можливість завдавати удар по його резервах.
Проведення операцій із застосуванням безпілотників у цьому секторі ускладнене через близьке зіткнення з противником. Позиції сторін подекуди розташовані всього за кілька десятків або сотень метрів одна від одної. У таких умовах навіть ракетні та артилерійські удари, не кажучи вже про авіацію, складно наносити — високий ризик ураження своїх же військ. Наша тактика спрямована на дезорієнтацію противника і зрив його наступальних дій.
Особливо важкі бої на півдні Донецької області — в районах Новопавлівки та Константинополя. Противник намагається прорватися з цього боку, щоб завдати флангового удару по нашому сектору на Покровському напрямку, зайти з півдня і просунутися далі, замикаючи фронт. Але ми локалізували ситуацію і проводимо контрудари в районах Константинополя і Шевченка.
На Торецькому напрямку ми знищили кілька підрозділів і бронетехніку, які намагалися наступати, а також завдали серйозної шкоди живій силі. Ба більше, наші контратаки призвели до того, що ми змогли ввести в бій додаткові сили прямо в місті, що виявилося для противника несподіванкою. Він вважав, що місто вже повністю під його контролем, але це далеко не так.
У районі Часів Яру противник намагався просунутися за різними напрямками, використовуючи особливості місцевості — канали, ландшафт. Але йому це не вдалося.
Інший формат наступальних дій — удари з позицій Торецька і Часів Яру по Костянтинівці, Краматорську і Слов’янську. Цей стратегічний задум був розроблений тиждень тому, але він не спрацював. ЗСУ стоять на позиціях, продовжують контратаки, але перспектив для подальшого наступу у противника тут немає.
Противник завдає ударів у різних точках, намагаючись промацати нашу оборону і знайти слабкі місця, тому активно готує приховані резерви. Але ми бачимо, що зараз практично неможливо зосередити великі ударні групи чисельністю 40-45 тис. осіб для успішної тактичної наступальної операції. Не можна просто набрати мобілізованих або контрактників — необхідна серйозна бойова підготовка. Без неї жодні штурми не принесуть успіху.
ІГОР РОМАНЕНКО: Російські окупанти не можуть з однаковою інтенсивністю наступати по всій лінії фронту
— Армія РФ нарощує угруповання військ на Курщині — там зосереджені механізовані, так звані елітні частини, і проводяться наступальні дії. Наступ здійснюється на півночі та заході, а також на південному сході.
Росіянам вдалося взяти під контроль село Свердликове в Курській області. Крім того, спочатку з використанням диверсійних розвідувальних груп, а надалі й підрозділів з великим потенціалом, вони з Курської області здійснили наступальні дії в бік Сумської області, щоб розширити сферу свого впливу і знизити потенціал українського угруповання, яке знаходиться на Курщині.
Попри такого роду дії противника, українські війська в Курській області продовжують виконувати свої завдання й утримувати ту частину територій регіону, яку взяли під контроль пів року тому. В останні кілька місяців російські війська зазнають великих втрат в особовому складі. Через це наступати з однаковою інтенсивністю на всіх напрямках фронту вони не можуть.
У зв’язку з великими втратами армія РФ зосереджується на пріоритетних для себе напрямках, якими зараз є Курщина і Східний фронт.
Раніше через дефіцит живої сили росіяни перекидали на Курщину солдатів з інших ділянок фронту. Наприклад, вони перекидали в Курську область солдатів із Вовчанська Харківської області, і з Запорізького напрямку. Але зараз ресурсів цих у них немає вже. РФ знову згадала про солдатів Північної Кореї, яких можна використовувати на період відновлення втрат і перегрупування сил. Ймовірно, зібрали угруповання до 3 000 солдатів КНДР і знову завели їх в активні бойові дії на Курщині.
З ресурсами у противника погано, проте їх на поточний момент достатньо для того, щоб продовжувати з малим темпом наступальні дії.
Путін бачить, що вікно можливостей у часі для ведення бойових дій у нього може зовсім закритися у зв’язку з можливими мирними переговорами, і тому ставиться завдання якомога більше захопити територій, чого б це не коштувало, і яких би це втрат не приносило.
СЕРГІЙ БРАТЧУК: Спостерігаються поліпшення ситуації на Торецькому напрямку
— На Покровському напрямку завдяки інструментам активної оборони та контратакувальним діям вдалося відвоювати кілька позицій і зупинити ворога. Сьогодні принаймні ми близькі до того, щоб побачити певні ознаки стабілізації фронту.
До повної стабілізації лінії бойового зіткнення ще далеко.
На Курахівському виступі ЗСУ продовжують утримувати позиції й в цьому районі ворог зазнає значних втрат. Також є тактичне просування в окремих локаціях. Ми бачимо, що почалися певні штурми, зокрема на Запорізькому напрямку, але при цьому Сили оборони не відступили ні на сантиметр. Ворог продовжує спроби тероризувати й Запоріжжя, і Херсонську область, особливо громади, які знаходяться на правому березі Дніпра. Також фіксуються спроби штурму островів.
На Курському напрямку армія РФ максимально тисне на Сили оборони, намагається завдати шкоди українській логістиці. Це величезне угруповання в 60 тис. має намір відтіснити Сили оборони за межі російської території та тієї сірої зони, яку українські військові створили з серпня минулого року. Тому всі зусилля ворога спрямовані туди. Ситуація дуже складна і важка.
Щодо підрозділів із Північної Кореї, то, наскільки мені відомо, нещодавно в Росію прибули не лише піхотинці, а ще й фахівці РЕБ та військові інженери для роботи над фортифікаціями. Сутичка буде гарячою, але впевнений, що Силам оборони вдасться утримати ті позиції, на яких сьогодні вони перебувають, і відбити контратаки ворога.
Не менш складні обставини зараз і на Торецькому напрямку фронту в Донецькій області. Тут, напевно, важливо зберігати, зокрема інформаційну тишу, тому що є певні успіхи. Є тактичне покращення позицій українських військ і ситуація не буде для нас настільки критичною, як була до останнього часу.
Читайте також: Майбутнє української ППО: власні розробки та підтримка союзників — в оцінках експертів