Армія, економіка і допомога Заходу: експерти обговорили держбюджет України на 2024 рік

Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт про державний бюджет на 2024 рік, який Верховна Рада ухвалила на початку листопада.

Характерною рисою держбюджету на майбутній рік є те, що майже половину видатків має забезпечити міжнародна допомога.

Держбюджет у цифрах

Доходи держбюджету на 2024 рік парламент встановив на рівні 1 трлн 768 млрд грн. Водночас видатки в головному кошторисі країни практично в 2 рази більші — 3,35 трлн грн.

Зокрема, на розвиток військово-промислового комплексу (ВПК) депутати передбачили 86 млрд грн, які розділили порівну між витратами на виробництво безпілотних літальних апаратів (БПЛА), решти озброєння і боєприпасів (по 43 млрд грн відповідно).

Усі інші видатки потрапляють у дефіцит державного бюджету, який скоротився на 22 млрд грн, і становить 1,57 трлн грн. Фінансувати державну скарбницю планують за рахунок зовнішніх запозичень (1,67 трлн грн), шляхом розміщення облігацій внутрішньої держпозики на суму 525,9 млрд грн і коштів, що надійшли від приватизації (4 млрд грн).

При цьому, на соціальний захист уряд має намір спрямувати близько 470 млрд грн. Зокрема, на підтримку ветеранів виділять удвічі більше грошей, ніж 2022 року, — майже 15 млрд грн, із них 1 млрд грн піде на протезування воїнів.

Суттєво зросли видатки на Міністерство фінансів — до 562 млрд грн, однак більшу частину — 420 млрд грн становлять кошти на обслуговування державного боргу. На кілька десятків мільярдів збільшилися видатки на Мінсоцполітики (471,1 млрд грн), МОЗ (201,8 млрд грн) та Міносвіти (171,2 млрд грн).

Зменшилися видатки на МВС (324,2 млрд грн) і Держагентство відновлення (26,4 млрд грн).

У відсотковому вимірі більше зросли видатки на Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України — з 7,8 млрд грн до 51,2 млрд грн. Головна стаття витрат цього відомства (51 млрд грн) пов’язана з виробництвом зброї.

Під час підготовки до законопроєкту до другого читання було додано такі правки:

• внесено 1 млрд грн на розмінування земель сільськогосподарського призначення;
• доручено розробити механізм щодо врегулювання списання заборгованості за середньостроковими позиками, наданими місцевим бюджетам у 2009-2014 роках Держказначейством (замість списання такої заборгованості за рахунок вільних залишків);
• вилучено норму про репрофайлінг облігацій внутрішньої держпозики у власності Національного банку України, оскільки це питання потребує узгодження з МВФ;
• виділено додаткову субвенцію на будівництво укриттів у лікарнях у сумі 1 млрд грн.

Варто зазначити, що в початковому бюджеті на 2023 рік видатки становили 2,58 трлн грн, а дефіцит — 1,3 трлн грн. Однак протягом року Верховна Рада вдвічі різко збільшувала видатки. У березні їх підняли на 500 млрд грн, а на початку жовтня — ще на 300 млрд грн. Більша частина цих коштів пішла на сектор безпеки та оборони.

Крім цього, Кабінет міністрів змінив макроекономічний прогноз, який закладається в основу бюджетних розрахунків. Зокрема:

• реальне зростання ВВП (валовий внутрішній продукт, — ред.) прогнозується на рівні 4,6%;
• інфляція — 9,7%;
• середньорічний курс долара — 40,7 грн.
• Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що ВВП України до кінця року може зрости більш ніж на 4%.

“Є підстави для обережного оптимізму. Тому в бюджет на 2024 рік ми закладаємо прогноз зростання економіки на 5%. І саме приватний бізнес є головним двигуном відновлення та зростання. Сьогодні інвестори мають набагато більше підстав вкладати свої кошти в Україну, ніж, наприклад, рік тому. Насамперед, зросли наші можливості у сфері безпеки”, — сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Водночас за словами прем’єра, у 2024 році Україні буде потрібно близько 42 млрд доларів фінансової підтримки, щоб закрити дефіцит держбюджету.

“Міжнародна підтримка — один з основних чинників, який допоміг Україні вистояти проти повномасштабної російської агресії. Дефіцит бюджету наступного року становитиме близько 21% ВВП. Розраховуємо на підтримку партнерів, яка дасть змогу уряду виконувати основні соціальні зобов’язання: виплачувати пенсії, зарплати лікарям і вчителям”, допомагати тим, кому Росія зруйнувала домівки”, — наголосив глава уряду.

Згідно з даними Кільського дослідницького інституту світової економіки, після повномасштабного вторгнення Росії адміністрація президента США Джо Байдена і Конгрес виділили Україні понад 75 млрд доларів. Водночас Європейський Союз у 2022 році виділив у вигляді екстреної макрофінансової допомоги понад 7 млрд євро, а у 2023 році — понад 19 млрд євро.

Читайте також: Поступове зростання економіки України в умовах війни: які прогнози (ВІДЕО)

Думки експертів

Про основні показники держбюджету на наступний рік і про розвиток української економіки в умовах війни в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:

• Ілля Несходовський, економічний експерт;
• Олександр Савченко, економіст, ректор Міжнародного інституту бізнесу.

ІЛЛЯ НЕСХОДОВСЬКИЙ: Оптимістичний прогноз зростання економіки України на 2024 рік — 10%

— Інфляція цього року, попри ті прогнози, які ми робили, становить 5,3%. Приблизно такий самий результат буде до кінця року. На наступний рік якихось суттєвих факторів підвищення цін ми не спостерігаємо.

Є певні ризики, як сказав міністр фінансів Сергій Марченко, щодо фінансування, але я впевнений, що це питання ми вирішимо. Є міжнародні організації, міжнародний банк, МВФ. Це і є можливість компенсації того, що ми, можливо, не отримаємо від конкретної країни.

А далі — це вже питання внутрішнього виробництва. Люди повертаються на підприємства, вони створюють додатковий попит і забезпечують наші потреби в робочій силі. Виходить, показники з безробіття теж матимуть позитивний результат.

Який у нас буде відсоток зростання? Складно сказати. Ми бачимо, що все-таки на цей рік ми отримали певний консервативний підхід 5%. Якщо до нас будуть активно приходити гроші на відновлення регіонів і підприємств, то, звичайно ж, показник у нас буде набагато кращим. Це буде не 5%, а 10% і навіть, можливо, 11%.

Чому? Тому що ми суттєво просіли у 2022 році. Але якщо фінансової допомоги буде мало, допомоги підприємствам, інвестицій буде мало, то в цьому випадку розвиток, наприклад, у 5% буде оптимістичним прогнозом для нас.

Тому багато факторів впливає. І якщо ми вважаємо оптимістичним прогнозом десь близько 10%, то песимістичний прогноз для мене – це близько 4%.

ОЛЕКСАНДР САВЧЕНКО: Після війни темпи зростання української економіки можуть бути на рівні 10% і навіть вище

— Зростання української економіки в 4,5%, яке прогнозує МВФ, це, звичайно, дуже мало, але добре, що це є. Адже коли почалася війна, минулого року, економіка реально впала на 35%. Може, вдасться за цей рік відвоювати 4,5%, а може, навіть 5%, але мінус 30% залишається.

А що таке мінус 30%? Це менші зарплати, менші пенсії, якщо все це рахувати через інфляцію або через курс. Тому це добре, але цього мало. Але в умовах війни показувати такі темпи зростання — звичайно, це чудово.

Я пов’язую таке стійке зростання з допомогою наших західних партнерів, які взяли на себе понад 50% фінансування витрат бюджету. Таким чином, у нас головний інститут, який забезпечує доходи й витрати — це західна допомога. І якраз вона і не дала обвалитися українській економіці.

Тому треба хапатися за цю допомогу, боротися, робити все, щоб вона не зменшувалася. На жаль, є підстави говорити, що все ж таки незначно, але допомога скоротиться, перш за все, від Сполучених Штатів. І вона, можливо, не така ритмічна з боку Європейського Союзу через різні підступи прем’єра Угорщини Віктора Орбана, наприклад.

Але однак допомога буде йти. Тому я припускаю, що наступного року більше будуть задіяні такі інструменти, як облігації внутрішньої державної позики. Тобто, держава буде більше продавати облігації внутрішньої позики і залучати для цього банківську систему. Цей резерв ми маємо.

Ще один аспект такого значного зростання в умовах війни — це децентралізація української економіки і чисельного малого та середнього бізнесу. Він у нас, звісно, показує дива виживаності та живучості.

Хоча я гарантую, що щойно закінчиться війна, буде стабільність, і ми будемо отримувати інвестиційні кошти — це довгострокові кредити, прямі інвестиції — темпи зростання в Україні будуть на рівні 10% протягом кількох років. І є шанс відновити зруйноване, втрачене, відновити доходи десь за 2,5-3 роки після війни.

Тому нам треба воювати і працювати. І в мене є надія, що гаряча фаза війни буде закінчена в першій половині наступного року. І тоді ми можемо показати всьому світу, як українці вміють працювати.

Зараз ми показали всьому світу, як вміємо воювати. Україна — єдина країна у світі, яка не боїться рашистську військову машину, і навіть дає їй дуже сильну відсіч. І чому б такий феномен не показати в роботі, в економіці?

Потенціал є, і це урок для нашої влади. Що можуть робити українці, якщо їм дати адекватні умови? Я думаю, такий урок ми пройшли, і наступного року темпи економічного зростання не знижуватимуться, а можуть навіть бути вищими, якщо ми закінчимо війну.

Читайте також: Навіть в умовах нестабільності Україна отримує підтримку: інтерв’ю з Устенком про безпрецедентну допомогу МВФ