Арешт адвоката Едема Семедляєва – всі подробиці: “5 вопрсов” із Денисом Савченком

Підконтрольний Росії Центральний районний суд Сімферополя заарештував адвоката Едема Семедляєва на 12 діб за відмову припинити відкрите ведення аудіозапису на вимогу начальника відділу “Центру протидії екстремізму” Руслана Шамбазова.

Якими є реальні причини затримання правозахисника і що ще відомо у цій справі — розповів координатор організації “Крим SOS” Денис Савченко у програмі “5 вопросов” телеканалу UA.

Ведучий програми – Олег Борисов.

– Денисе, що вам відомо про затримання Семедляєва? І яка найголовніша причина?

– 25 жовтня Едем Семедляєв приїхав до СІЗО, щоб зв’язатися зі своїми клієнтами – постраждалими, кого притягнули до адміністративної відповідальності. Під час підтримки вийшла така собі “м’ясорубка” затримань, коли спочатку відбулися арешти, а потім люди прийшли підтримати своїх знайомих, близьких та просто представників кримськотатарської спільноти у Криму. І їх також почали затримувати.

Внаслідок цих подій у нас налічувався 21 затриманий з невиконання протиепідеміологічних обмежень та незаконних акцій, зборів людей. І, власне, адвокат приїхав зв’язатися зі своїми клієнтами. Усередині він хотів провести аудіозапис того, що відбувається. І на основі цього абсолютно незаконно йому відмовили, оформили протокол про адміністративне правопорушення.

Причому протокол, як ми потім дізналися, був написаний дуже неякісно і навіть сам суд не міг його спочатку розглядати та брати до уваги.

Але все одно на основі того, що сталося 25 жовтня, суд все ж таки ухвалив рішення покарати Едема Семедляєва і засудити його до виплати штрафу в розмірі 4 тис. рублів, а також заарештувати на 12 діб

– А згідно із законом аудіозапис заборонено проводити?

– Звичайно ж, ні. Статус адвоката надає додаткові права та можливості при комунікації з правоохоронними органами, при спілкуванні зі своїми клієнтами. Це грубе порушення законодавства навіть Російської Федерації. Хоча ми всі пам’ятаємо, що Росія не повинна поширюватись на окуповані території.

Тобто, ми бачимо тут велику кількість порушень. Насамперед, ми говоримо про те, що це було переслідування адвоката та перешкоджання виконанню його професійній діяльності.

І, власне, переслідують Едема Семедляєва та інших адвокатів не тому, що вони порушують якісь правила, а тому, що вони заважають окупаційній машині посилювати репресії. Це те, що ми зараз бачимо.

Останній тренд – масові адміністративні переслідування “незручних” людей, переважно якраз кримських татар, які намагаються підтримати своїх співвітчизників, яких переслідують, зокрема, за наймасовішою справою, так званою “справою Хізб ут-Тахрір”.

– Чи тримаєте ви зв’язок із кримськими адвокатами і чи потрібна їм якась юридична чи, можливо, фінансова допомога?

– Так, звичайно. Насправді в Криму є певна сформована спільнота адвокатська. Є група адвокатів, до якої входять як кримські татари, етнічні українці, так і громадяни Російської Федерації, які, починаючи з 2014-2015 років, систематично надають допомогу постраждалим від порушень прав людини, політичним в’язням та іншим людям, які постраждали від окупації.

 Якщо говорити про фінансову сторону, то у справі Едема Смедляєва штраф зовсім невеликий. Але ми знаємо, що є десятки людей, яких також оштрафували за те, що вони виходили підтримати під час судових засідань жертв політичного переслідування. І в цій справі, звичайно, сума штрафу набагато більша.

Я знаю, що кримськотатарські активісти збирають кошти для того, щоб підтримати та допомогти жертвам таких переслідувань. Якщо ж говорити про юридичну підтримку, то, звісно, ​​і Едему Семедляєву, й іншим людям вона надається.

– Які є новини щодо справи Нарімана Джеляла? Чи готується на материковій Україні якась офіційна заява, проводиться збір документів, щоб потім передати до ЄСПЛ?

– Так, звичайно ж. Ми дуже уважно стежимо за ситуацією із затриманням Нарімана Джеляла, особливо з огляду на те, що справа, за якою він проходить, за багатьма критеріями видається скомпрометованою та нереалістичною. І, звичайно ж, ми знову бачимо, що коли йдеться про кримських татар, про політично вмотивоване переслідування, ми бачимо порушення усіляких процедур, які прописані, власне, російським законодавством.

Ми знаємо, що Нарімана Джеляла, зокрема, залучали до психіатричної експертизи, що також є окремим видом політично вмотивованого переслідування. Тому всі ці факти документуються не лише представниками громадянського суспільства.

Важливо відзначити й активну роботу прокуратури Автономної Республіки Крим, що у Києві. Вони працюють і мають позицію та матеріали не лише у справі Нарімана Джеляла. Вони також почали провадження і за арештом Едема Семедляєва.

Дуже активно у справі Джеляла працюють Представництво президента України в АРК КРим, представники депутатського корпусу. Ведеться комунікація, як в Україні, зокрема щодо використання санкцій внутрішніх, але також йдеться про комунікацію з міжнародними партнерами в межах Кримської платформи для того, щоб була офіційна позиція. Адже Нарімана Джеляла заарештували та звинуватили у діях, які він, ми всі переконані, не робив. До того ж, усе трапилося саме після його участі у саміті Кримської платформи.

– Люди, які зараз перебувають на тимчасово непідконтрольній Україні території Криму, як вони можуть отримати юридичну допомогу чи будь-яку пораду безпосередньо від вас?

– Дякую за це запитання. Це важливо. Ми маємо нашу пошту, куди можна написати листа. Це наразі дуже безпечний метод комунікації. Якщо є необхідність безпосередньо спілкуватися з нашими колегами, то є номер телефону для Viber. Усі контакти вказані на нашому сайті.

Юристи намагаються якнайшвидше розглядати всі звернення. Якщо є якась інформація, якою люди хочуть поділитися, то часто вони використовують також комунікацію через нашу сторінку в Facebook. Коли людині не так потрібна консультація, скільки вона, наприклад, підозрюює, що було скоєно чергове порушення прав людини. Наприклад, людина зникла, або була заарештована, або в інший спосіб її права були порушені.

У такому разі ми також збираємо всю цю інформацію, намагаємося її перевіряти ще раз, і якщо необхідно – починаємо комунікацію, як з колегами із правозахисного сектору, так і з органами державної влади.