Антисемітські бунти в Дагестані та фейки роспропаганди: інтерв’ю з радником голови ОПУ Сергієм Лещенком

Які причини та наслідки антисемітських бунтів у Дагестані. Що стоїть за фейком роспропаганди про “українську зброю” у бойовиків ХАМАСу. І готовність України до вступу в НАТО. Ці теми в інтерв’ю телеканалу FREEДOM прокоментував радник глави Офісу президента України (ОПУ) Сергій Лещенко.

Ведучий — Олексій Мацука.

https://www.youtube.com/watch?v=rY7vf2AClkk

“Тотальна втрата контролю Путіна над тим, що відбувається”

— Зростання антисемітизму в Російській Федерації. У Дагестані відбулося дві гучні події. У Махачкалі 29 жовтня учасники антисемітської акції увірвалися в аеропорт і намагалися проникнути в літак із Тель-Авіва, шукаючи євреїв, аеропорт закрили. А жителі Хасавюрта влаштували сход біля місцевого готелю після повідомлень про те, що в ньому нібито поселили біженців з Ізраїлю.

— Це дуже логічно, враховуючи, як Путін останнім часом регулярно дозволяє собі жарти щодо єврейського походження президента Зеленського. І висловлювання про те, що євреї — найголовніші антисеміти та інші, які Путін заявляє з високих трибун у присутності іноземних гостей. У XXI столітті такі висловлювання притаманні лише не цілком адекватним людям, а це — глава ядерної держави.

І якщо рольова модель першої особи така, то не треба дивуватися, що глибинний російський народ, усі народності починають поводитися відповідним чином. Тому що вони дивляться на свого кумира. Для них Путін — приклад для наслідування. І ми в підсумку отримуємо те, що відбувається в Махачкалі.

Це дикість, з одного боку. З іншого — тотальна втрата контролю Путіна над тим, що відбувається.

Одна справа його жарти для переказу на кухнях як анекдотів. А коли це починає перетворюватися на бунт, то тут йому вже не вистачає козирів, щоб це якось переводити в позитивне русло.

Усе дуже небезпечно. Це, по суті, повторення бунту [глави ПВК “Вагнер”] Пригожина. Я моніторив опозиційні російські пабліки і той самий Gulagu.net прогнозував із точністю до фраз, як ці “акції” інтерпретуватиме влада. Це так і сталося. Знову знайшли “український слід”. Тобто, виявляється, це українці спровокували жителів Дагестану на те, щоб влаштувати таке дике повстання.

Виходить ми, українці, настільки круті, що можемо маніпулювати, керувати жителями далекого Дагестану на відстані. Це може бути лише у хворій уяві російської пропаганди.

Цікава реакція роспропаганди на ситуацію. Наприклад, деякі “воєнкори” пропонують бойовиків, які увірвалися в аеропорт Махачкали, відправити на “СВО”, нехай там траншеї копають. Це, по суті, підтвердження тези, що “СВО” для них — це покарання. Тобто це не виконання якогось обов’язку, а повинність або покарання.

— А можуть такі бунти повторитися в Москві, в інших регіонах Росії?

— Не виключаю, враховуючи модель московського суспільства. Московське суспільство — це особливий феномен, який мало хто вивчає. Вивчають російське суспільство, а московське суспільство — це, по суті, суспільство різних станів.

Є олігархи — надбагаті люди, що піднялися на нафтодоларах, на кон’юнктурі, на близькості до Путіна, до Кремля, до ФСБ, до силових структур, до пропагандистських машин. І є їхня прислуга, яка обслуговує їх. Це ціла інфраструктура з обслуговування цього надбагатого класу.

Є держслужбовці та силовики — це, по суті, такий прошарок еліти, особливо силовики, вони перебувають у вертикалі Путіна, вони мають у своєму розпорядженні багато благ. Силовики — це опора Путіна.

Є прошарок росіян звичайних професій.

І є величезний прошарок гастарбайтерів, які роблять найбруднішу, чорнову роботу. Це тільки в передачах на кшталт “КВН” гастарбайтерами показують, наприклад, таджиків. За великим рахунком, це не жителі інших держав, це жителі національних республік Російської Федерації. Вони їдуть у ту ж Москву, інші великі міста на заробітки, у них там утворюються свої гетто, свої соціальні лідери. І в якийсь момент кинутий сірник може підірвати це все. І це може статися наступного разу не в Махачкалі, а якраз у російській столиці.

— У тій же Махачкалі силовики особливо не втручалися в ситуацію. Це схоже це на повторення Пригожинського маршу на Москву, коли силовики тікали, ховалися по своїх норах.

— Не просто тікають, є відео, на якому силовики вибачаються перед натовпом. Натовп його публічно принижує, а він вибачається перед ними. Це можна було уявити в Америці, але в Росії, де силовик для сотень мільйонів людей — це вершина соціальної піраміди, репресивної машини… І ось ти такий крутий навіть у Махачкалі, і ти принижуєшся, просиш вибачення.

Це говорить про тотальний колапс цієї тоталітарної держави.

Ось російська пропаганда любить називати Україну “державою 404” (за аналогією з помилкою в інтернеті). А насправді це Росія — “помилка 404”, це їхня модель дає збій вдруге за рік (після Пригожина). І це вже не випадково.

— Тобто схоже на Пригожинський бунт.

— Не просто схоже. Я думаю, що це симптоматика одна. Це як вірус уразив організм, і в нього то висипання на обличчі, то висипання на спині, то висипання на руках. Цей вірус буде і далі його вражати.

При цьому і в оточенні Путіна багато євреїв. Той же [колишній глава уряду Росії] Сергій Кирієнко має єврейське коріння.

— І там же багато дагестанських євреїв, які виїхали і стали олігархами в Москві.

— Олігархи — це клас Путіна, який його обслуговує. А Кирієнко — це все-таки, важлива особа в ієрархії. Я нещодавно почитав книжки, що Кирієнко, по суті, особисто пролобіював призначення Путіна главою ФСБ, особисто привозив його тоді, в єльцинські часи, представляв. Тобто це людина, якій Путін багато чому зобов’язаний. І невипадково Кирієнко виявився першим заступником глави Адміністрації президента РФ, який відповідає за мегапроєкт Путіна — анексію українських земель. Він йому доручив це як людині довіреній.

І як сьогодні Кирієнко має реагувати? Виходить, що його бос будував державу, яка несе пряму загрозу його батькові та його родині. Чи може тепер Кирієнко поїхати в Дагестан, чи його там теж камінням закидають і підпалять йому машину?

Це як вимірювання температури по палаті. Ось вони звинувачують Україну в нацизмі, “денацифікацію” заявили як одну з цілей війни.

А Путін, по суті, сам виявився нацистом. Його держава — нацистська.

“Цей російський фейк розрахований на дуже необізнаних людей”

— Росія цілеспрямовано продовжує запускати фейки про передачу Україною західної зброї терористам ХАМАСу.

— Це сміховинно. Україна — автор резолюції, що засуджує ХАМАС, і в українському парламенті вносять законодавчі ініціативи про визнання ХАМАС терористичною організацією. Україна голосує з усім цивілізованим світом, а президент України має єврейське походження. І виявляється, Україна фінансує і ХАМАС?

Такими темпами вони скоро візитки Буданова знайдуть у кишені бойовика ХАМАСу.

Звичайно, Україна не підтримує ХАМАС. Це чергова спроба Кремля посварити нас із західним світом. Можливо, парочка якихось упоротих у це повірить. Але я впевнений, що всі розуміють, що це апріорі неможливо.

— Україна у відповідний спосіб контролює всі поставки західного озброєння. Є різні системи електронного контролю і моніторингу, контрольний центр на базі європейського командування Збройних сил США. Там працюють представники України та 15-ти держав-донорів. Представники всіх країн-партнерів офіційно запрошені в Україну для моніторингу використання озброєнь. Україна веде облік озброєння, техніки, спорядження, так само як це роблять США.

— Навіть смішно коментувати ці російські вкидання щодо зброї. Вони хоча б пояснили, як технічно Україна могла б передати, наприклад, ту саму гаубицю М-777 — це величезна гаубиця, її неможливо заховати в багажник “Жигулів”, у мікроавтобус і вивезти з України.

Але навіть якщо уявимо, що її вивозять з України. Вона потрапить до Польщі, до Румунії, до Молдови. І що там на кордоні цього не помітять? Просто заплющать очі і скажуть: “Вивозите”? Просто абсурд. Навіть “Джавелін” за своїми габаритами — це велика установка.

Цей російський фейк розрахований на дуже необізнаних людей, які не мають критичного мислення.

Фейк однозначно провалиться. І важливо враховувати політичний аспект. Минулого тижня Росія приймала керівництво ХАМАСу. І щоб віддзеркалити ситуацію і не виглядати в очах частини західного істеблішменту пособником терориста, вони навісили на Україну ці звинувачення.

“Світ сьогодні реально розділений”

— 27 жовтня після оголошення Ізраїлем про розширення наземних операцій у секторі Газа Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію про захист цивільних осіб і дотримання юридичних і гуманітарних зобов’язань. Цікаво, Україна утрималася від голосування разом з Австралією, Канадою, Данією, Німеччиною, Італією, Японією, Швецією, Великою Британією та іншими країнами. Чому ми утрималися?

— Світ сьогодні реально розділений. Є країни-терористи, країни-тиранії, які ведуть війну проти своїх сусідів — Росія, Іран, Сирія, Північна Корея. Думаю, цей список може, з часом ще збільшиться.

Є країни-демократії, країни цивілізованого світу, які дотримуються верховенства права, принципів демократії, поваги до інститутів громадянського суспільства. І Україна сьогодні виступає стражем цих цінностей, вона перша зустрічає ворога і захищає західну цивілізацію від цього зла.

І на сьогоднішній день ми приймаємо рішення разом зі своїми союзниками, солідарно голосуємо. Сьогодні Україна — невіддільна частина Євросоюзу і НАТО без формалізації вступу. Наприклад, за стандартами НАТО українська армія вже інтегрована. Залишилося провести формальні процедури вступу.