Ані Європа, ані США нас кинути не можуть: інтерв’ю з радником голови ОПУ Сергієм Лещенком

Президенту Володимиру Зеленському вдалося переконати весь демократичний світ, що потрібно підтримувати Україну. Глобально ні Європа, ні США Україну кинути не можуть, вони будуть її підтримувати. Європейські лідери приїжджають в Україну — це символічні і важливі сигнали підтримки України. Про це в інтерв’ю телеканалу FREEДOM заявив радник керівника Офісу президента України Сергій Лещенко.

Ведучий — генеральний директор інформаційного агентства “Укрінформ” Олексій Мацука.

“Європі та США зупинитися на півдорозі вже не можна”

— Минулого тижня президент України Володимир Зеленський відвідав Сполучені Штати Америки, де провів зустрічі як із демократами, так і з республіканцями. Який твій висновок щодо цієї поїздки?

— Це було загалом ефективне закордонне турне президента. Спочатку — поїздка в Аргентину на інавгурацію аргентинського президента, зустріч із латиноамериканським ядром, яке може стати нашим союзником. Латинська Америка — це один із гучних голосів глобального Півдня.

Після цього — США, зустріч із президентом Джо Байденом в Овальному кабінеті, зустріч із представниками обох партій. Зустріч із новим спікером Палати представників Конгресу Майком Джонсоном, він людина дуже амбітна, і вважає за краще, щоб йому приділяли увагу особисто. Я переконаний, що Джонсон свою нинішню посаду спробує розміняти потім на більш високі, яких не так-то багато в Америці. Думаю, він колись захоче піти на праймеріз від Республіканської партії. Тому те, що президент Зеленський уже зараз із ним встановлює контакт, це дуже важливо. Так само важливо, що президент постійно в діалозі з ядром Республіканської партії Ліндсі Грем, наприклад, — його президент приймав і в себе в кабінеті [в Києві], тепер зустріч у США.

У США триває розгляд питання щодо надання допомоги Україні, яке республіканці поставили в один пакет з голосування з питанням кордонів між США і Мексикою. Республіканська партія вимагає закривати кордон, якщо кількість нелегальних мігрантів перевищить певну межу. На сьогодні йдеться про 6000 осіб на день. Президент Байден запропонував опустити цю межу до 3000 осіб на день. І республіканці сказали: гарна пропозиція, ми підемо подумаємо. Вони думають, а ми чекаємо, коли внутрішній порядок денний, нарешті, змусить цих людей подивитися на світ, подивитися на лідерську роль США, яку вони демонстрували останнє 100-ліття, коли вступали на боці демократії, що протистоїть диктаторам.

Я сподіваюся, що допомогу Україні все-таки буде підтримано найближчим часом. Хоча йде останній тиждень перед Різдвом, американців уже мало цікавить якийсь порядок денний, окрім походів по магазинах для закупівель на різдвяний стіл, подарунків.

Тому нам, найімовірніше, доведеться чекати на січень наступного року, коли сенатори і конгресмени зберуться, щоб виділити нам допомогу. Зараз ресурс на допомогу поки що є, але його менше. Ви бачите, що демократія має бути з кулаками. У цьому випадку українці захищають себе своїми кулаками. Нам дуже потрібні для цього й американські кулаки, щоб допомагати відстоювати ті цінності, на яких Америка створювалася як держава. Переконаний, що допомога буде. Адже ніхто не каже, що цього робити не треба, — ніхто. І всі визнають, що занадто багато інвестовано в перемогу України, щоб зупинитися на півдорозі.

І президенту Зеленському вдалося в перші тижні і місяці війни переконати весь демократичний світ переконати, що потрібно підтримувати Україну. І у своїй підтримці наші союзники пройшли точку неповернення. Тобто вони вже не можуть зупинитися. Це всі розуміють.

Візит президента Зеленського до США і його прямі комунікації мали ефект. Тобто ми опинилися в короткостроково складній ситуації, коли допомога призупиняється.

Але глобально ні Європа, ні США нас кинути не можуть, тому що це для них означає ніби гроші на вітер, цінності на вітер, свої політичні кар’єри на вітер.

Зупинитися їм на півдорозі вже не можна. Це сталося завдяки президенту Зеленському, його щоденній багатогодинній комунікації з усіма партнерами у світі. Тому чекаємо, коли Америка дозріє. Я переконаний, що це станеться найближчими тижнями. Давай, скажімо так. Я думаю, питання тижнів.

— І Україна продовжує переговори з американськими партнерами.

— У дні нашої розмови до Києва приїхав помічник держсекретаря у справах Європи та Євразії Джеймс О’Браєн. Ця людина відповідає за наш напрямок у Держдепартаменті США. Це важливі сигнали підтримки. І я думаю, ці сигнали втіляться не тільки в моральну підтримку, а й у конкретну матеріальну для фронту. Нам потрібна допомога. Ця допомога потрібна на вчора. Ситуація на фронті залишається складною, оскільки ворог тисне. Але героїзм українських військових — це те, чого не бачив світ, не бачила Європа з часів Другої світової війни. Це викликає захоплення. І я переконаний, що в підручниках історії через 10-річчя це буде оспівано як подвиг в ім’я демократії.

“У Орбана свій порядок денний”

— Європейська рада підтримала рішення почати переговори з Україною про членство в ЄС. Що це означає?

— Це історична перемога. Україна назавжди обрала шлях інтеграції до Євросоюзу. Перехід до переговорів — це, по суті, вже перехід точки неповернення. Ну, не було прикладів в історії Євросоюзу, щоб ці переговори припинялися або скасовувалися. І цей шлях ми будемо йти до кінця. Скільки він займе часу, не знаємо ніхто. В Угорщини буде право вето більше, ніж 70 разів, тому що кожен пакет адаптації українського законодавства до європейського — це окреме голосування, де теж потрібна консолідація на 100%.

Я вважаю, що ми маємо бути вдячні Орбану попри те, що це було важкою ціною. Але він Україні “підморгнув”, я не скажу, що підіграв, але він точно “підморгнув”, коли вийшов із зали засідання під час голосування за старт перемовин і таким чином його вето не було застосовано.

У Орбана свій порядок денний. Він насамперед провенгерський політик, який намагається максимально бути ефективним як лідер Угорщини. Не хочу називати його агентом Кремля. Орбан складний для нас партнер, і нам доведеться ще багато разів стикатися з таким угорським характером. Сподіваюся, що ми до цього характеру ключ підберемо. Потрібно провести повноцінний, бажано дво-триденний візит із поїздкою в регіони України, показати і таким чином особисто втягнути в цю комунікацію Орбана. Я переконаний, що тоді все піде краще. З нашого боку готовність на 1000%. Чекаємо готовність з його боку.

“Ми постійно тримаємо в тонусі європейців”

— Що Україні потрібно буде зробити на етапі переговорів?

— Ми маємо адаптувати законодавство, і ми маємо бути найкращим учнем у класі. На нас уже Грузія орієнтується, ми для них приклад (Грузія отримала статус кандидата в члени ЄС, — ред.).

І Молдова також отримала рішення про старт переговорів щодо вступу до ЄС. Побажаємо їм успіху.

Звісно, краще заходити до Євросоюзу групами, краще заходити з країнами-сусідами, тоді все навколо тебе заграє новими барвами. Наприклад, та ж залізнична інфраструктура в Україні на кілька голів вища, ніж у Молдові. І її Молдові теж потрібно модифікувати. Вони навіть запрошували “Укрзалізницю” бути підрядником з ремонту їхньої залізниці. Ми для них приклад. Для них ми хороший сусід. І переконаний, що ми разом будемо в Євросоюзі.

— Напередодні і візиту Зеленського в Європу і Сполучені Штати було дуже багато публікацій про те, що існує втома від України. Але при цьому ми отримали абсолютно зрозуміле рішення Євроради щодо України. Ми отримали ясний сигнал від демократів і республіканців про підтримку України. Але чомусь преса пише про втому.

— Я б сказав, що проблема масштабована.

Тобто втома є. Вона, як крепатура, я б сказав, тому що ми постійно тримаємо в тонусі європейців, наших партнерів США. І в них уже така легка крепатура з’явилася. Але це не втома, коли з очей геть із серця геть, розлучення і дівоче прізвище. Ні, такого далеко немає

З часів Другої світової війни такого масштабу війни не було, такої підтримки, такого об’єднання не було. По суті, Україна подарувала Європі новий сенс. Згадайте, про що говорили три п’ять років тому: Євросоюз як проєкт закрився, Британія виходить із Євросоюзу. Конфліктність між країнами-лідерами Євросоюзу наростала. Російський вплив у Євросоюзі був величезний, постійні скандали з російськими агентами впливу тощо. Тобто Євросоюз трясло. Він, якщо не тріщав по швах, то точно ремінь уже не сходився. А зараз Євросоюз у тонусі, підтягнутий.

Тепер конкуренція серед лідерів ЄС — хто буде більше проукраїнським. Канцлер ФРН Шольц каже: це я переконав Орбана піти кави попити, щоб Україна отримала рішення про переговори. Макрон каже: це я йому дзвонив. Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, яка з Орбаном давно добре знайома, каже: я теж за Україну боролася. Це конкуренція за український успіх. Це дуже приємно.

Україна повернула сенс Євросоюзу в порядок денний, і вони з внутрішніх протиріч повернулися до своїх витоків. І величезна в усьому цьому роль президента Зеленського. У нього хороші особисті комунікації. Макрон може зателефонувати йому навіть на мобільний, без спецзв’язку, і швидко обговорити якийсь проєкт. Немає цього церемоніалу, немає спроб закрити за формою сенс.

Хтось із європейських лідерів навіть жартома сказав Зеленському: коли ви закінчите каденцію президента України, приїжджайте до нас, ви знаєте про наші військові арсенали краще, ніж ми самі. Це жарт, але в кожному жарті є частка правди.

— Тобто столицю Євросоюзу переносимо з Брюсселя до Києва.

— Думаю, що з часом якісь інституції Євросоюзу цілком могли б працювати в Україні. Але точно українська мова буде робочою мовою Євросоюзу, як і всі інші мови. Тому перекладачам потрібно активно готуватися.

І нашим політикам потрібно готуватися, тому що, крім Верховної Ради, будуть ще й вибори до Європарламенту, де буде велика делегація України.