Американські військові не виключають передислокацію на територію України: що відомо?

Чи можуть американські війська опинитися на території України? І що б це змінило? Здавалося, відповідь завжди була “ні”. З початку війни Росії проти України у Вашингтоні було прийнято рішення допомагати, але військових США на українській землі бути не може. Чи є шанс, що зараз усе зміниться? І звідки раптом виникли такі розмови та припущення? Це сигнал Москві? Чи політика адміністрації Байдена справді може змінитися? Ці теми розбирав шеф-редактор телеканалу українського іномовлення FREEДОМ Олексій Мацука.

В Румунії прямо на кордоні з Україною зараз розміщена 101-а Повітряно-десантна дивізія Сухопутних військ США. Їх прозвали “Орлами, що кричать”. Це легендарний підрозділ, сформований ще в серпні 1942 року. Дивізія брала участь у висадженні союзників у Нормандії. Через вісім десятків років після тих подій “Орлів, що кричать”, знову відправили до Європи. Близько двох з половиною тисяч солдатів передислокували до Румунії, Болгарії, Угорщини та Словаччини для захисту Східного флангу НАТО. Більшість із них зараз просто на самому кордоні з Україною. Але з самого початку був дуже суворий наказ — на українську територію ступати не можна. Адже постраждай хоч один американський військовий у ході цієї війни та Штати будуть моментально до неї втягнуті. Принаймні так вважалося довгий час. І саме такого сценарію намагалася уникнути в адміністрації Байдена.

Що зараз змінилося? Звідки раптом стільки інтересу до цього підрозділу? Усе змінив один репортаж американського каналу CBS. Його кореспондент побував у підрозділі, поговорив з командуванням. Журналіст дізнався, що американські військові проводять зараз навчання, які “точно повторюють те, що відбувається на території України”. Тобто вони відпрацьовують протидію російським військам. Але найбільше здивувало те, що в матеріалі прозвучали слова: американські військові “готові до бою хоч зараз”, і хоча перебувають у Європі, щоб захистити територію НАТО, “у разі ескалації повністю готові перетнути кордон з Україною.

У день виходу сюжету колишній голова ЦРУ Девід Петреус дав інтерв’ю французькому тижневику L’Express. Він прямо заявив, що можуть виникнути ситуації, коли “США могли б взяти участь у війні в Україні”. Тобто, по суті, генерал допускає пряму участь США у війні. Але, розуміючи, що НАТО, де всі рішення мають ухвалюватися одноголосно, на таке не зважиться, говорить про новий варіант реагування — дії багатонаціонального контингенту під керівництвом США.

Дві заяви майже одночасно. Вони розраховані на різну аудиторію. І начебто не від офіційних осіб, але зроблено так, що повз них без інтересу не пройти. Тож цілком можна припустити, що це спроба “помацати” громадську думку чи дати сигнал Росії, яка постійно підвищує ставки.

В американських держструктурах відреагували максимально стримано. Координатор зі стратегічних комунікацій Радбезу США Джон Кірбі зазначив, що “нічого не змінилося щодо рішення головнокомандувача про те, що на території України американські війська не братимуть участі у бойових діях”.

Прес-секретар Держдепартаменту Нед Прайс був трохи багатослівнішим.

“Позиція адміністрації не змінилася… Ми зробимо все можливе, щоб підтримати Україну, підтримати заснований на правилах міжнародний порядок, який Росія намагається підірвати та порушити. Ми робимо це, надаючи військову допомогу, залучаючи Кремль та його ключових керівників до відповіді за допомогою санкцій, інших економічних та фінансових заходів. Але президент ясно дав зрозуміти, що ми не збираємося вплутуватися у війну з Росією”, — сказав Прайс.

Військові експерти помітили ще одну деталь. Так, основним завданням підрозділів, які штати перекинули до Європи, є захист інтересів НАТО. Але у разі виникнення реальної загрози, ці інтереси можна захищати, не тільки перебуваючи на території Альянсу.

“Основна парадигма участі військ США — захист країн НАТО. Вони цю парадигму активно просувають. Але ніде не написано, що захист НАТО відбувається саме у країнах НАТО. Вони можуть захищати Альянс і на чужій території, з якої може бути завдано удару. Це ж американці, Пентагон! Вони не чекатимуть нападу на натовські структури. Вони будуть завдавати превентивних ударів”, — наголошує військовий експерт Роман Світан.

Велике питання — що розцінювати як напад на НАТО чи якусь із країн, що входять до Альянсу. Дискусія з цього приводу ведеться серйозна, адже насправді вона про те, як і коли розпочинати Третю світову війну. І чи починати взагалі…

Наприклад, якщо іранський дрон, який посилає Росія, впаде поблизу України з Польщею, але буквально на метр за лінією кордону, вже на польській території — це вважатиметься атакою на НАТО? Неформально вирішили, що ні. А якщо, наприклад, у результаті організованого Росією локального ядерного вибуху радіоактивну пляму понесе в бік Європи? Як тут бути? Це вважатимуть атакою. І про це неофіційними каналами донесли Москві.

Щоб стримати Кремль від непоправних кроків, Захід зараз вибудовує складну систему “стримувань та противаг”. Розміщення в Європі американських військ — один із таких кроків. Ну а натяк, що вони можуть піти і далі — все ж таки, мабуть, був потрібен. Хоча б для того, щоби таку ймовірність вперше почали обговорювати. І в Україні, і в Європі, і у США.

Читайте також: Атака дронів та ядерний удар: рівень загроз оцінив Олексій Мацука