Але є елементи інших воєнних злочинів: труднощі доведення злочину геноциду пояснив адвокат

У Міжнародному кримінальному суді (МКС) кримінальній відповідальності підлягають не держава, а фізичні особи — конкретні керівники, представники військово-політичного керівництва Російської Федерації. Але для їхнього засудження важлива якісна доказова база. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів Сергій Голубок, адвокат, допущений до практики в Міжнародному кримінальному суді.

“Якщо ми говоримо про ознаки геноциду, то наявність спеціального умислу на знищення групи людей має центральне значення. І тут, мабуть, доказів поки що недостатньо, щоб говорити про геноцид загалом. Але ставити ці питання потрібно і можна. Чого не вистачає? Насамперед бракує інсайду, витоків із Кремля, якихось серйозних підтверджень того, що метою діяльності Кремля є знищення національної групи українців (як ідеться в Конвенції про запобігання геноциду). Ну, подивимося, як ситуація буде розвиватися”, — сказав Голубок.

При цьому, щодо російського керівництва є елементи інших воєнних злочинів.

“Наприклад, суди над військовополоненими, злочини проти людяності, зокрема депортація цивільного населення. Для розгляду цих злочинів не потрібно доводити спеціальний умисел, якого вимагає доказ геноциду”, — уточнив адвокат.

Тому, на його думку, тут широкий набір можливостей для офісу прокурора Міжнародного кримінального суду.

“Як він ці можливості використовує — це інше питання. Адже з березня цього року, коли стало відомо про видачу ордера на арешт щодо президента РФ Путіна і [уповноваженої при президентові РФ із прав дитини] Львової-Бєлової, нам більше нічого публічно не відомо про діяльність офісу прокурора Міжнародного кримінального суду в частині розслідування ситуації в Україні. Жодних інших публічних відомостей не надходило. Це не означає, що нічого не робиться. Хоча, звичайно, було б цікаво дізнатися, що зроблено за минулі пів року. Тому що зрозуміло, що двома фізичними особами тут коло фігурантів не може бути вичерпане. Є маса інших потенційних обвинувачених”, — продовжив Голубок.

“Розмови, які ми зараз із вами ведемо, це більше обговорення того, що прокурор може зробити, але не обговорення того, що прокурор реально зробив. Тому що реально він зробив тільки щодо двох осіб — Путіна і Львової-Бєлової. І чому за ці півтора року він обмежився тільки двома людьми, чому немає інших ордерів на арешт — це питання до нього. І з плином часу, думаю, що ці запитання будуть дедалі голосніше й голосніше ставити — потерпілі, їхні сім’ї та міжнародне співтовариство загалом”, — резюмував адвокат.

Читайте також: Повертати дітей стає дедалі складніше: ситуацію з депортацією маленьких українців обговорюємо з правозахисниками

Нагадаємо, у Міжнародному суді ООН у Гаазі з 18 вересня тривають слухання за позовом України проти Росії. Київ категорично не згоден із хибним трактуванням Москвою Конвенції про запобігання геноциду. Російська Федерація пояснює повномасштабне вторгнення в Україну нібито захистом від геноциду жителів тимчасово окупованих територій частини Луганської та Донецької областей. Київ подав позов до Міжнародного суду ООН 26 лютого 2022 року. Пізніше до процесу приєдналися ще 33 країни.

Крім того, 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна та уповноваженої при президенті РФ із прав дитини Марії Львової-Бєлової. Їх обвинувачують у незаконній депортації дітей з окупованих територій України в Росію. З точки зору міжнародного права, насильницька депортація неповнолітніх вважається злочином проти людяності, додатково Комісія ООН охарактеризувала депортацію українських дітей як воєнний злочин.