Агресія поліції на протестах у Грузії та зовнішня політика “Грузинської мрії”: ситуацію проаналізував Читадзе

У Грузії поліція, розганяючи учасників мітингів, діє дуже агресивно. Тим часом зовнішня політика “Грузинської мрії” відображає внутрішню — країна відкликала свою делегацію з ПАРЄ. Про це сьогодні, 4 лютого, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів політолог, професор Чорноморського міжнародного університету Грузії Ніка Читадзе.

“Особливо позавчора під час розгону демонстрації так звана поліція проявила агресивність, як це було, коли після 28 листопада почалася нова хвиля мітингів, демонстрацій, коли прем’єр-міністр заявив, що Грузія припиняє переговори з Європейським Союзом щодо європейської інтеграції. Ось тоді, ми знаємо, протягом 5-6 днів так звана поліція розганяла демонстрантів, коли били демонстрантів тощо. Так, потім начебто вони вщухли. Люди збиралися, протестували, а потім поверталися по домівках. Але ось зараз нова хвиля. Ця агресивність пішла з боку так званої поліції позавчора. Новий метод, до якого хотіли вдатися демонстранти, — це перекриття, блокування центральної магістралі Грузії, яка пов’язує Тбілісі з іншими регіонами Грузії, це вхід до Тбілісі. І відповідно, де-факто влада вжила дуже жорстких й агресивних заходів”, — розповів він.

Читадзе наголосив, що мітинги триватимуть й надалі попри дії поліції. Він прогнозує, що багато людей вийде на демонстрації 18 лютого — у день народження олігарха, засновника проросійської партії “Грузинська мрія” Бідзіни Іванішвілі.

“Ходять чутки, що начебто міністр внутрішніх справ й наближені до Іванішвілі особи говорили про те, що до 18 лютого не буде вже мітингів, і це буде наче подарунок особисто для Бідзіни Іванішвілі. Але я думаю, протести триватимуть… Багато що залежить від того, яку політику робитиме Захід”, — сказав політолог.

Він констатував, що було запроваджено санкції проти Бідзіни Іванішвілі, які, однак, не торкнулися членів сім’ї олігарха, що дало йому змогу переоформити свої компанії, зокрема й в офшорних зонах.

Читадзе зазначив, що зовнішня політика “Грузинської мрії” віддзеркалює внутрішню й спрямована на зміцнення авторитаризму.

“З одного боку, де-факто прем’єр-міністр Грузії заявляє про призупинення переговорів з ЄС, з іншого боку, коли члени делегації де-факто влади Грузії в Раді Європи кажуть, що вони залишають ПАРЄ, припиняють свою роботу — це все віддзеркалення, звісно, тієї внутрішньої політики, яку проводить де-факто влада Грузії на користь зміцнення авторитаризму та здійснення атаки на демократичні інституції”, — сказав політолог.

Він звернув увагу, що так звана влада Грузії зараз не має наміру виконувати вимоги Ради Європи про проведення демократичних парламентських виборів, звільнення політв’язнів. За словами Читадзе, зараз “Грузинська влада” намагається викликати поляризацію суспільства в країні. Політолог зазначив, що в парламенті Грузії, легітимність якого не визнають п’ятий президент Саломе Зурабішвілі, опозиція й частина громадськості, мають намір створити слідчу комісію з метою розслідування діяльності попередньої влади, політичних діячів у 2003-2012 роках.

На його думку, такі кроки робляться, щоб зберегти владу та догодити російському диктатору Володимиру Путіну.

Читайте також: У ЄС засудили застосування сили проти мирних громадян на протестах у Грузії

Раніше Грузія вийшла з Парламентської асамблеї Ради Європи. Про це на сесії ПАРЄ заявила керівник парламентської делегації Грузії Тея Цулукіані. Цей крок вона пояснила нібито шантажем її країни з боку ПАРЄ.