Агенти ФСБ у рясах: що сіє кремлівська церква в Україні

Служба безпеки України задокументувала факти пособництва священників Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) російським спецслужбам та окупаційним військам. Йдеться про десятки випадків. Що силовики знаходять під час обшуків у храмах і чим насправді займається духовенство УПЦ МП в Україні — розбираємося у “Спеціальному репортажі” телеканалу FREEДOM.

Обшуки

Українська православна церква. Попри те, що з табличок давно прибрали приписку “Московського патріархату”, діють її служителі часто саме в інтересах Москви. Докази антиукраїнської діяльності УПЦ МП нині знаходить Служба безпеки України під час обшуків у їхніх храмах. Силовики перевірили вже десятки парафій у різних регіонах.

Оперативники скупі на інформацію. Але навіть того, чим діляться з громадськістю, цілком достатньо, щоб зрозуміти: служба Божа в храмах УПЦ МП уже давно перетворилася на службу Кремлю.

Так, у Чернівецькій області силовики виявили листування керівництва місцевої єпархії з російськими кураторами. Ті наказують заперечувати перед паствою агресію РФ проти України.

Майже в кожному перевіреному храмі знайшлися й методички, як правильно розповсюджувати антиукраїнську пропаганду, а також саму “літературу” — буклети та газети, в яких Україну ділять на частини. У багатьох священників УПЦ виявили російські паспорти. А в деяких храмах вилучили зброю, сухпайки для російської армії та фотокопії документів службовців РФ, які воювали проти України.

Отець Агафон

Для тих, хто знає цю церкву зсередини, знахідки СБУ не стали несподіванкою. Андрій Панов колись сам був її парафіянином. А його рідний брат — священник УПЦ МП, отець Агафон. Андрій розповідає, що брат вітає його з російськими святами, а під рясою носить футболку з гербом РФ.

Сам Андрій давно не молиться в УПЦ МП, але залишився учасником чатів, у яких його брат-священник листується зі своєю паствою.

“Я з братом сперечаюся про Україну і Росію. І він мені у відповідь пише: це його (тобто Путіна), історична земля, а ти не українець, а малорос. Він досі стверджує, що України, як держави, немає, а ми всі — малороси. Він пише, що “краще Путін, ніж пін**си з англосаксами…”. Розумієте, це ж вони й серед парафіян сіють, що ми чекаємо Путіна, що він кращий за всіх інших”, — розповідає Андрій.

На другий день повномасштабної війни в будинок одного з парафіян влучила російська ракета. У чаті розмістили фотодоказ. На що Агафон дає відповідь: “Це українська ракета, яка відхилилася на 43 км убік”.

“Коли війна почалася в 2014 році, на мій подив, брат купив автомат. Я запитав: навіщо? А він каже: як навіщо, вбивати цю нечисть, цих добровольців. Ви розумієте, наскільки ця церква небезпечна! І знайти в них автомат — це не так страшно, як почути те, що вони проповідують”, — продовжує Андрій.

Агафон служить у Свято-Введенському чоловічому монастирі. У самому центрі Києва. Під час прямого спілкування з журналістом телеканалу FREEДOM Агафон заперечує, що проповідує агресію Росії проти України, і навіть заявляє, що “на Путіна чекає Страсбург або Гаага”. Але при запитанні, чому вірянам він проповідує інше, — священнослужитель ховається за дверима. А агресивна паства виштовхує знімальну групу з храму.

Уже на вулиці журналіста наздоганяє один зі священників. І пояснює такі дії парафіян, мовляв, телевізійну групу не благословили на зйомку. На запитання: “А як ви ставитеся до агресії Росії проти України?” — відповідь: “Не потрібно провокувати священника”.

Імперські проповіді

Як підносити, коментувати та ставитися до агресії Росії проти України, священнослужителям диктують книжки та брошури, які СБУ знайшла в храмах Московського патріархату в різних куточках країни. Усі вони надруковані в російських друкарнях, автори — росіяни. Україну в них називають “Малоросією” і як мантра повторюються слова “Київ без Росії немислимий”

Експертка у сфері релігії Оксана Горкуша пояснює, що вся ця література і всі ці проповіді — без згадки про Україну і винятково російською мовою — дуже тонко, майстерно та непомітно “розбещують” уми парафіян.

“Зверніть увагу, що вони парафіянам кажуть “це наша земля”, “це наші люди”. Не українці, а “наші люди”, тобто ті, що перебувають під покровом цього “русского мира” і належать їм. Ця імперська парадигма проглядається і є центральною”, — каже Оксана Горкуша.

Паралельно парафіян програмують на покірність. У той час, як російські війська вбивають невинних громадян, жінок і дітей в Україні, знищують цілі міста, священники — наче гіпнотизери — повторюють: “треба терпіти”, “війна — це плата за гріхи”.

“Таким чином у більшості їхніх проповідей формується комплекс неповноцінності, комплекс провини перед агресором”, — уточнює Оксана Горкуша.

І поки російський патріарх Кирило благословляє своїх підданих іти на війну на чужу землю, вбивати українців, обіцяючи за це гарантований квиток до раю, священники МП в Україні — публічно закликають до миру.

“Здавалося б, хороша концепція: вони миролюбні, вони несуть і закликають до миру. Але ви ж розумієте, що закликати до миру того, хто зараз піддається агресії, і не відповідати… І при цьому ми бачимо чітко позначену проповідь Кирила”, — продовжує Оксана Горкуша.

Ось тільки мир — це не завжди протилежність війні. Частина представників Російської православної церкви в Україні відверто показували свою лояльність до ідеї “русского мира”. Того самого, який зараз знищує Україну. Це цілеспрямована політика Кремля, яка отримала осуд усього світу.

Агенти ФСБ у рясах

Сьогодні Українська православна церква МП — фактично частина Російської православної церкви. Та, своєю чергою, повністю контролюється російською владою.

“Російська православна церква в її сучасному вигляді — це конструкція, створена за наказом Йосипа Сталіна за безпосередньої участі НКВС, а потім КДБ. Ні для кого не секрет, що в радянські часи всі єпископи співпрацювали з КДБ. Той же патріарх Кирило мав позивний “Михайлов”, підписував свої доноси як “Михайлов”, — зазначає священник Православної церкви України Георгій Коваленко.

Тоді головним завданням російської церкви була розвідувальна діяльність і прихована пропаганда. Досі нічого не змінилося. І в Україні діють фактично агенти ФСБ у рясах.

Окрім свідчень планомірної підривної антиукраїнської діяльності, в СБУ викрили вже понад 30 агентів збору інформації та коригувальників вогню — священників Московського патріархату. Обшуки храмів УПЦ МП тривають.

“Є люди, які займають дуже великі пости в цій організації. І підтверджено, що вони контактували, отримували інструкції та виконували їх на території України саме від спецслужб Російської Федерації. І через інтернет, і через прямі дзвінки. Це зараз підтверджено спеціальними службами, задокументовано”, — коментує генерал-майор запасу Служби безпеки України Віктор Ягун.

Він стверджує, що УПЦ МП — це ідеальна мережа для агентів Кремля в Україні.

“Є свої філії в кожній області, в кожному обласному центрі, в кожному невеликому місті, в невеликому селі, і це було дуже зручно. Тому що якщо тобі телефонує якийсь митрополит і питає, а яка у вас ситуація, чи є у вас військові, то священник точно скаже інформацію”, — пояснює експерт.

Отець Віктор

Київська область. Селище Бородянка. Навесні цього року сюди увійшли війська РФ. За ними тут же з’явилися російські пропагандисти. Ось що тоді розповів їм на камеру місцевий священник УПЦ МП отець Віктор (Віктор Тальк).

“Якби у 2014 році війська прийшли сюди, вас би з квітами зустрічали. Тому що у 2014-му потрібно було підтримати Януковича. А він підвів усіх, сам втік у Росію і нас усіх підставив”, — говорив священник.

Російські війська ще навесні були вибиті з Київської області. А отець Віктор так і залишився в Бородянці. Тут його храм, двері зачинені. Тут же на території — презентабельний двоповерховий будинок. Але спілкуватися з журналістами Віктор Тальк відмовляється категорично.

Про те, чим займався колега з УПЦ МП під час окупації, розповідає інший місцевий духівник — отець Дмитро, служитель Православної церкви України.

“Він здавав священників українській церкві. Вони (окупанти, — ред.) приходили, зокрема, до мене, говорили, що шукають мене, у них були мої паспортні дані. Знали, чим я займаюся, чия це церква”, — каже отець Дмитро, додаючи, що на сто відсотків упевнений, що його здав Віктор Тальк.

Отець Дмитро не потрапив у катівню до росіян тільки тому, що в останній момент виїхав із Бородянки. Про загрозу попередили місцеві жителі. Вони ж розповіли, як отець Віктор особисто приймав у себе російських військових. У тому самому особняку, що біля храму.

“Це був їхній центральний штаб, тому що там була і їжа, і питво, і тепло, і можна було поспати. Це неможливо приховати. У самій церкві їм готували їжу, у нього (отця Віктора, — ред.) були спеціальні кухарі, були працівники, які знаходяться на території церкви. Усе це він робив”, — розповідає отець Дмитро.

Отець Євген

У подібному звинувачують свого батюшку і в сусідньому з Бородянкою селі Катюжанка. Воно також було під окупацією. Кремлівські пропагандисти навіть зняли тут матеріал для російського телеканалу, притягнувши для картинки Олега Царьова — екснардепа, оголошеного в розшук за держзраду Україні.  

Храм, на тлі якого красувався Царьов, досі стоїть. На місці й горезвісний батюшка — отець Євген.

На запитання, як приймав російських окупантів, він відповідає:

“Ну, а як я їх міг приймати, якщо до тебе прийшли зі зброєю? Ми їх не приймали. Вони просто приходили. Довелося роздавати російську гуманітарку, і це не всім подобається”.

Катюжанці кажуть, що священник співпрацював добровільно.

Були випадки і пособництва окупантам — так стверджує представник територіальної оборони Київської області Андрій Ковальов.

“З Катюжанки мої джерела передали інформацію, що місцевий священник пішов на співпрацю з російськими окупантами, на території церкви розміщуються склади російських окупантів, зокрема, там розміщувалися склади харчування, склади боєприпасів, склади та казарми російських військовослужбовців”, — розповідає Андрій Ковальов.

“І катюжанський священник, за інформацією місцевих жителів, та інші священники в населених пунктах, зокрема в Бородянці, вказували російським окупантам, якими дорогами краще рухатися, щоб уникати блокпостів”, — додає він.

Під суд

Такі факти, на жаль, є в різних регіонах України. Митрополит Єлисей з Ізюма під час окупації Харківської області підтримував армію РФ, благословляв колаборантів.

Настоятель Свято-Успенського собору УПЦ МП у Херсоні архімандрит Алексій теж радо прийняв окупантів. І навіть їздив до Москви на оголошення Путіним приєднання до складу Росії чотирьох анексованих українських областей.

І Єлисей, і Алексій тікали разом з окупантами під час звільнення областей українською армією.

Попався і потрапив під суд поки що лише один служитель УПЦ МП, який передавав російським військам інформацію про пересування Збройних сил України в Сєвєродонецьку Луганської області. Суд засудив його до 12 років в’язниці.

“У Луганській області було захоплено 15 бойовиків, серед яких був священник у касці, з автоматом і в рясі. Він узагалі керував цим підрозділом. Справа дійшла до суду, його обміняли на наших полонених”, — каже генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун.

“Хлібне” місце

Усі ці випадки співпраці священників УПЦ з окупаційними військами йдуть урозріз з офіційною позицією церкви з приводу війни Росії в Україні. Її публічно озвучив Митрополит Онуфрій у перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого.

“Сталася трагедія. Росія почала військові дії проти України. Нам шкода, що так сталося. Але Бог з нами, не треба впадати у відчай, треба в ці дні посилити покаянну молитву за нашу українську землю. УПЦ завжди послідовно захищала цілісність і суверенітет нашої держави, й ми сьогодні просимо вас, Володимире Володимировичу, зупиніть війну”, — звернувся тоді Онуфрій.

А через 3 місяці — на соборі 27 травня, в УПЦ публічно засудили війну як таку й оголосили про свою нібито самостійність від РПЦ і патріарха Кирила. Тим дивніше виглядають знахідки СБУ в храмах московського патріархату та відомі епізоди співпраці з російськими загарбниками.

Колабораціонізм з окупаційними військами і режимом кримінально карається в Україні. Але довести такі факти непросто.

“Вони ж “дурочку включають”. Але він розумів, що робив, і в цей час щось людям віщав, що будьте мирними, не виступайте, що це все “наші брати”. Фактично закликав не чинити опір агресору”, — пояснює генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун.

Під час обшуків СБУ виявила в храмах російські рублі та валюту. Верхівка УПЦ Московського патріархату отримує їх із Росії. Про це привселюдно заявили під час собору 27 травня, зібраного, щоб засудити агресію Росії проти України.

“Павло Лебідь дуже емоційно, голосно став усіх стримувати, говорив, що цього не можна робити, мовляв, ми ж усі отримували гроші — мається на увазі з Росії. Ми ж отримували та отримуємо звідти гроші, як же ви можете ось так голосувати, засуджувати та розривати зв’язок?”, — розповідає священник Української православної церкви Андрій Пінчук.

А зв’язок цей, як бачимо, досить міцний і дуже “хлібний”. Величезні котеджі, елітні автомобілі, любов не до Бога і до ближнього, а до розкоші. Найпоказовіший приклад — намісник Києво-Печерської лаври Павло Лебідь.

Перехід до ПЦУ

І хоча офіційно керівництво УПЦ МП запевняє, що відносини з Російською православною церквою повністю розірвані, на практиці відпускати благовірних під крило ПЦУ не поспішають.

“На таких священників тиснуть їхні єпископи — їхнє керівництво. Закликають не переходити до ПЦУ. Кажуть, що постраждають їхні діти, онуки, що вони будуть хворіти… Я чув про суми, які пропонували священникові, щоб він не переходив до ПЦУ, — йому пропонували кілька тисяч доларів”, — зазначає експерт у сфері релігії Андрій Смирнов.

Ось тільки самі парафіяни УПЦ МП масово тікають від своїх попів. Усвідомивши всю суть “русского мира”, який убив тисячі людей і зруйнував їхні міста, будинки та сім’ї, переходять у церкву, яка справді обстоює національні та духовні інтереси України, — у Православну церкву України, створену у 2018-му, яка отримала Томос у 2019-му.

Від початку війни до ПЦУ перейшли майже 600 парафій. А це стільки ж, скільки й за перші 3 роки існування церкви.

Катюжанці, після того, як їхній священник прийняв у себе російських солдатів, самотужки реконструюють під свою українську церкву стару будівлю, якій уже понад 100 років.

“Ми — українці, ми повинні говорити, думати та молитися українською мовою. А молитися за Кирила — ні!”, — каже мешканка Катюжанки.

Своє слово про долю УПЦ МП в Україні незабаром скажуть і законодавці. Поки силовики продовжують збирати докази антидержавної діяльності московських попів, у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкти про повну заборону будь-яких організацій, пов’язаних із Російською православною церквою. А проти десятків керівників УПЦ МП президент Володимир Зеленський запровадив персональні санкції. І призупинив громадянство 13 священників УПЦ МП.

Читайте також: Як Українська православна церква впроваджувала в Україні “русский мир” — розбір експертів