Агатангел Кримський – універсальний геній гуманітаристики (ВІДЕО)

Скрін з відео

Він був винятковим ерудитом. Одним з кращих знавців української мови, який вважав її рідною, хоча сам не раз говорив, що в його жилах немає ні краплі української крові. Перед  талантом цієї людини – літературного критика, письменника, публіциста, схилялися такі українські та російські письменники як Іван Франко, Михайло Драгоманов, Антон Чехов та інші. Ім’я цього обдарованого вченого – Агатангел Кримський, що в перекладі означає “добрий вісник”.

“Більшого поборника української мови, української ідеї, важко знайти в історії боротьби за незалежну Україну, – вважає Михайло Журба (на фото), професор національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова. Своїми роботами Агатангел Кримський довів, що література, культура, традиції не роз’єднують народи, а навпаки – об’єднують. Ця людина дала всім змогу усвідомити розуміння співіснування українського та слов’янського світу з тюркським, арабським”.

Майбутній вчений народився в 1871 році, в місті Володимир-Волинський. Туди доля занесла його батька, кримського татарина за походженням. Матір’ю Агатангела Кримського була литовська полька. Таким чином, він виріс, як зараз кажуть, в поліетнічній родині. Агатангелу, певно, з дитинства доля заповідала стати вченим, оскільки він мав феноменальну пам’ять і надзвичайні здібності до вивчення іноземних мов.

У 80-х роках ХІХ століття, навчаючись в Київській приватній чоловічій гімназії, він оволодів польською, французькою, англійською, німецькою, грецькою, італійською, турецькою та латинською мовами. Подальше навчання він продовжив у Москві. Вчені досі сперечаються: скільки ж мов знав Агатангел Кримський. За реальними оцінками – близько 68. Іноді він навіть жартував про те, що йому легше перерахувати мови, які він не знає.

Після завершення навчання молодий вчений відправився на два роки в Сирію і Ліван для вивчення історії, літератури і культури цих країн. Після повернення, в 1898 році, став професором арабської літератури та історії мусульманського сходу, а незабаром очолив кафедру арабської лінгвістики в Лазаревському інституті в Москві. “Він прекрасно знав історію і розумів, що Україна була нерозривно пов’язана з мусульманським світом, з тюркськими народами. Тому у нього був такий інтерес до цих мов. Він був дійсно універсальним генієм гуманітаристики”, –зазначає історик Михайло Журба.

Як відомо, Агатангел Кримський подарував українській літературі перший філософський роман “Андрій Лаговський”, а ще – переклади арабських авторів. Він відкрив Україні знаменитого Омара Хайяма, творчістю якого захоплюються у всьому світі.

Вчений сміливо вступив у гостру полеміку з російськими істориками, які піддавали сумнівам існування українського народу. Відомо, що він виступив проти теорії так званої “спільної колиски”, біля витоків якої стояв історик Михайло Погодін. Останній безпідставно стверджував, що нібито українська мова вперше з’явилася в ХІV столітті, після утворення Московії. Агатангел Кримський аргументовано довів, що українська мова існувала вже в ХІ столітті. А що стосується російського етносу, то він називав його псевдослав’янським.

У 1918 році, коли українську державу очолив гетьман Іван Скоропадський, Агатангел Кримський повернувся до Києва, на запрошення академіка Вернадського для створення Національної Академії наук. Переїжджаючи, він поставив умову: приїде тільки зі своєю бібліотекою. Вона розмістилася в цілому вагоні. В результаті Агатангел Кримський довгий час очолював і розвивав НАН.

Вона стала важливим осередком національного та суспільного життя України до 1929 року, поки не почалися репресії. У той час заарештували і вислали багатьох співробітників установи. З цього ж часу починають переслідувати і позбавляти посад Агатангела Кримського. І він зникає в небуття на цілих 10 років. Але все одно продовжує займатися науковою роботою.

Маючи кримське коріння, він допомагав реформувати освіту кримчаків і кримських татар, щоб вони досконально знали мову. Він збагатив науку про Крим літературними знаннями, перекладами багатьох кримськотатарських поетів. А ще – дослідженнями економіки півострова.

Радянська влада згадала про вченого в 1939 році, коли до радянської України були приєднані західноукраїнські землі. У січні 1941-року йому влаштували помпезне святкування 70-річчя у Львові. Були залучені союз письменників, Київський університет, в якому він працював. Надійшло понад 500 телеграм з привітаннями. Його нагородили Орденом Трудового Червоного Прапора, обіцяли видавати твори. А вже через півроку – несподівано арештували.

“Його арешт, безумовно, пов’язаний з початком радянсько-німецької війни, – вважає Віктор Доценко, доктор історичних наук, професор Таврійського національного університету ім. Вернадського. – До Агатангела Кримського в липні 1941 року звернулися з листом від НКВД, в якому запропонували переїхати до глибинки Радянського Союзу. Він відмовився. Це і стало формальним приводом для його арешту. Стаття, яку йому інкримінували – “український націоналізм і контрреволюційна діяльність”.

Відбувати термін його направили в Казахстан, в Кустанайську в’язницю. Там він і помер, в тюремному лазареті в січні 1942 року. У 1957 році  був реабілітований. А в 70-х роках минулого століття Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури внесла його ім’я до переліку видатних діячів світу.

Більше випусків проекту UATV “Пишемо історію” дивіться за посиланням.