Конфлікт між Брюсселем і Будапештом триває давно, і серйозно посилився після дій угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана в період головування Угорщини в ЄС. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки Олег Постернак.
Він зазначив, що причин для конфліктів було багато: починаючи від заморожування активів, що призначалися Угорщині за загальними програмами Європейського Союзу, закінчуючи погрозою Орбана провести референдум щодо прав дітей свого часу. Відносини загострилися в момент міграційної кризи, коли Європейський Союз намагався виробити загальну систему квотування і розміщення мігрантів.
“Зараз це все загострюється тим фактом, що Угорщина формально головує в Раді ЄС, і при цьому не дотримується вироблених позицій Євросоюзу. Це проявилося під час останнього великого зовнішньополітичного турне Орбана до Києва, Москви, Пекіну і потім була зустріч із Трампом. У Європейському Союзі це сприйняли як пряме порушення Лісабонського договору 2009 року, відповідно до якого голова ЄС може здійснювати певні дії зовнішньої політики лише за згодою представників інших держав та за дорученням високого представника ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики, яким наразі є Боррель. Через це конфлікт між Боррелем та Орбаном досяг найвищого рівня”, — пояснив Постернак.
Експерт наголосив, що Україна зараз набагато більше відповідає критеріям і принципам Євросоюзу, ніж Угорщина.
“Якби Угорщина зараз не була членом ЄС, то на цей час вона б мінімально відповідала критеріям вступу до Євросоюзу. Україна більше відповідає зараз бути членом Європейського Союзу, ніж Угорщина. Це стосується ключових критеріїв: правосуддя, верховенство права, рівень корупції, спільна зовнішня політика, спільний ринок, ставлення до міграції. За цим усім Угорщина зробила суттєвий крок вниз”, — сказав він.
Постернак упевнений, що Угорщина не вийде зараз з Європейського Союзу, тому що “це означатиме крах Орбана”. Будапешт дуже залежить від загальноєвропейського бюджету, крім того, угорці не пробачать Орбану такого рішення.
Але й у Євросоюзу зараз немає юридичних можливостей виключити Угорщину зі свого складу.
“У Лісабонському договорі немає суттєвих санкцій, покарань для країни, яка системно порушує принципи ЄС. Тому виключити Угорщину зі складу ЄС неможливо. Хоча такий процес, мені здається, обговорюватимуть під час реформування ЄС. Позиція Угорщини може суттєво відкоригувати ставлення Євросоюзу, наприклад, до нових країн, які планують вступити до ЄС. Для них можуть бути більш серйозні умови в плані виконання спільної політики Європейського Союзу. Можливо, це позитивно вплине на країни, які претендують стати членами ЄС, — це Україна, Молдова, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, в перспективі Грузія, і так далі”, — резюмував Олег Постернак.
Читайте також: Євросоюз шукає шляхи реагування на зухвалу позицію Орбана (ВІДЕО)
Нагадаємо, 1 липня розпочалося головування Угорщини в Раді Європейського Союзу. Головування в Раді ЄС змінюється за ротаційним принципом кожні шість місяців. Із січня цей статус перейде до Польщі.
Як повідомлялося раніше, у липні шість держав — Швеція, Естонія, Латвія, Литва, Польща та Фінляндія — оголосили, що не будуть відправляти своїх міністрів на засідання, які організовуватиме Угорщина в рамках свого головування в Раді ЄС. На міністерських зустрічах ці країни будуть представлені на рівні державних службовців, а не міністрів. Таке рішення вони ухвалили після візиту прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до Китаю та Росії. Трохи згодом до такого бойкоту засідань Ради Євросоюзу під час головування Угорщини, а також на знак протесту проти так званих мирних ініціатив Орбана, долучилася і Данія. Крім того, Європарламент ухвалив резолюцію, яка засуджує візит Орбана до Росії.
Читайте також: Орбан чекає перемоги Трампа, це його головна ставка, — Герасимчук