Війна зараз на дуже важкій фазі, мірками Другої світової — на рівні 1943 року, — Дикий 

Війна, яку РФ розв’язала проти України, зараз на дуже важкій фазі. Якщо оцінювати ситуацію мірками Другої світової, то нинішня війна, умовно, на рівні 1943 року. Коли було ще не очевидно, що Третій рейх впаде, але в певний момент уже це здавалося реальним. Таку думку в проєкті “Люди доброї волі” телеканалу FREEДОМ висловив український науковець, військовий і публіцист, екскомандир взводу батальйону “Айдар” Євген Дикий.

“Нам теж зараз може здаватися і бажатися багато чого. Наприклад, можна мріяти про те, щоб Путін застрелився у бункері. Але це не той типаж. Адольф Гітлер був божевільним, він був божевільним фанатиком. Але він був, передовсім, контуженим і отруєним газами солдатом-фронтовиком зі штурмових батальйонів. Це не КДБешний щур, який ніколи в житті не ризикував собою, а тільки забирав життя в інших. Цей (Путін, — ред.) не застрелиться. Такі щури занадто люблять себе, занадто люблять своє життя”, — сказав Дикий.

Можна мріяти, щоб Путіна застрелила його охорона. Або мріяти все-таки побачити його перед судом, а потім довго сидячим, доповнив спікер. Але українців, вважає він, влаштував би варіант Саддама Хусейна або Каддафі. 

“Щоправда, варіант Саддама малоймовірний, тому що в нашому культурному ареалі смертна кара вже не практикується. Ну не повісять Путіна після суду (Хусейн був захоплений американськими військами і страчений через повішання 2006 року за вироком Верховного трибуналу Іраку, — ред.). Тому залишається варіант Каддафі (2011 року в Лівії після повалення уряду Каддафі сам він був схоплений і вбитий бойовиками Національної перехідної ради, — ред.)”, — зазначив Дикий. 

Він поділився: побоювався, що Україні, після здобуття незалежності в 1991-му, ще доведеться свою ціну заплатити. Адже не буває безкоштовної свободи.

У 2014 році, каже Дикий, у нього була надія, що на Майдані, під час Революції Гідності, українці заплатили свою ціну за свободу. Однак Україна платить її досі. І ціна ця зростає. 

“Думав, що на цьому все. Наші втрати на Майдані можна порівняти з втратами Литви в 1991-му, якщо брати в пропорції до населення. Литва під час боротьби в 1991 році втратила менше 20 осіб. Ми втратили понад 100 осіб під час Революції Гідності. Я сподівався, що, може, ми на Інститутській вулиці заплатили свою ціну, і на цьому все. Але, на жаль, виявилося, що на той момент ми тільки почали платити, і платимо її досі. Ціна зростає і зростає”, — сказав гість програми. 

Повна версія інтерв’ю: Свобода ніколи не буває безплатною: велике інтерв’ю з ученим Євгеном Диким