Ставки підвищуються: можливий початок великої війни на Близькому Сході проаналізували експерти

Іран відкинув заклики лідерів Великої Британії, Франції та Німеччини не нападати на Ізраїль, пише агентство Reuters. У Білому домі вважають, що атака може статися вже цього тижня. 

За інформацією The Wall Street Journal, Ізраїльська держава привела свої війська у стан підвищеної бойової готовності через те, що уряд отримав дані про ймовірну підготовку удару з боку Ірану та його проксі-сил. 

Ізраїль в очікуванні удару у відповідь

31 липня Іран і його проксі-сили на Близькому Сході звинуватили Ізраїль у ліквідації колишнього глави політбюро терористичного угруповання ХАМАС у Тегерані. Ізраїльський уряд не взяв на себе відповідальності за подію, проте Тегеран заявив, що помститься Тель-Авіву. Вище керівництво Корпусу вартових ісламської революції наполягає на масштабних ударах по Тель-Авіву та інших ізраїльських містах, одночасно з “Хезболлою”. Але новий президент Ірану з таким планом не згоден, пише The Telegraf.

“Масуд Пезешкіан, новообраний президент, запропонував завдати удару по секретних ізраїльських базах у сусідніх з Іраном країнах, щоб запобігти тотальній війні після вбивства лідера ХАМАС. Пезешкіан побоюється, що будь-який прямий напад на Ізраїль матиме серйозні наслідки”, — з публікації The Telegraph.

12 серпня Fox News з посиланням на джерела повідомив, що Іран атакує Ізраїль протягом найближчої доби. І хоча атака Тегерана разом із терористичними угрупованнями не відбулася, Тель-Авів готується оборонятися. Так, Ізраїль привів війська у стан підвищеної готовності, пише The Wall Street Journal.

У Вашингтоні стурбовані агресивною риторикою Тегерана. Там вважають, що Іран може атакувати Ізраїль найближчими днями. Як заявив координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі, Тегеран планує цілу серію ударів. Для додаткового захисту Ізраїльської держави та посилення позицій американських збройних сил на Близькому Сході США відправили в регіон атомний підводний човен USS Georgia та авіаносець Abraham Lincoln, повідомили в Пентагоні.

“Думаю, ви, ймовірно, бачили заяви наших ізраїльських колег про їхні очікування, про те, що вони вважають дедалі ймовірнішим, що станеться напад із боку Ірану та/або його посередників, і, можливо, навіть найближчими днями. Я б сказав вам, що ми поділяємо ці побоювання, і саме тому ми постійно говоримо з нашими ізраїльськими колегами та іншими партнерами в регіоні”, — сказав на брифінгу радник Білого дому з комунікацій у сфері нацбезпеки Джон Кірбі.

Раніше, 8 серпня американські винищувачі F-22 Raptor прибули на Близький Схід. Про це повідомили в Центральному командуванні США. У Пентагоні наголосили, що Вашингтон прагне запобігти ескалації напруженості в регіоні.

“Міністерство оборони продовжує вживати заходів щодо запобігання регіональній ескалації з боку Ірану та його партнерів і прихильників. Я також наказав направити в регіон більше крейсерів і есмінців, здатних захистити від балістичних ракет, і розпорядився розгорнути на Близькому Сході ще одну ескадрилью винищувачів, щоб посилити наші можливості з оборонної підтримки з повітря. Ми, як і раніше, готові до розгортання в найкоротші терміни для протидії мінливим загрозам нашій безпеці, нашим партнерам або нашим інтересам”, — розповів міністр оборони США Ллойд Остін.

Крім того, США схвалили продаж Ізраїлю літаків F-15, техніки та зброї на 20 млрд доларів. Постачання озброєння має розпочатися 2026 року, а винищувачів — 2029 року, оскільки їхнє виробництво займе тривалий час, зазначили в американському Міністерстві оборони. Однак частина зброї з цього пакета може бути надана Тель-Авіву навіть раніше призначеного терміну. 

Газета The Hill пише, що президент США Джо Байден щодня працює над тим, щоб зупинити ескалацію війни в регіоні.

“Ми з президентом працюємо над цим цілодобово, нам потрібно звільнити заручників, укласти угоду про заручників і припинити вогонь. Це потрібно зробити, угода має бути укладена, і зробити це потрібно зараз”, — зазначила віцепрезидент США Камала Гарріс.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху звинуватив ХАМАС у зриві угоди про припинення війни в Газі.

“Проста істина полягає в тому, що досі ХАМАС не погодився з найосновнішими умовами попереднього документа. У той час як ми не додали жодної вимоги до начерків, саме ХАМАС вимагає внести в них десятки змін. Він робить усе це, тому що хоче реабілітуватися, відновитися і знову і знову повторювати криваву бійню 7 жовтня. Держава Ізраїль веде багатоаренну війну проти іранської “осі зла”, — заявив він.

Лідери США, Катару та Єгипту закликали сторони сісти за стіл переговорів 15 серпня — або в Досі (столиці Катару), або в Каїрі (столиці Єгипту). Рамкова угода вже готова, залишаються тільки деталі для її завершення та реалізації, цитує Reuters їхню спільну заяву. Договір ґрунтується на принципах, викладених президентом США 31 травня 2024 року, і схвалених резолюцією Ради безпеки ООН, ідеться в документі.

“Більше не можна втрачати час і виправдовувати подальші затримки жодній зі сторін. Настав час звільнити заручників, почати припинення вогню і виконати цю угоду. Як посередники, якщо буде потрібно, ми готові представити остаточну пропозицію, яка розв’яже питання реалізації, що залишилися, таким чином, щоб задовольнити очікування всіх сторін”, — зазначено в спільній заяві лідерів трьох країн, яку цитує Reuters.

США та низка країн ЄС, зокрема Велика Британія, Франція, Італія та Німеччина, підтримали припинення вогню в Секторі Гази, а також закликали Іран не нападати на Ізраїль. Також лідери п’яти країн готові допомогти єврейській державі захиститися від іранської агресії та можливих атак терористів, яких підтримує Тегеран.

Іран відкидає заклики європейських держав проявити стриманість щодо Ізраїлю, пише агентство Reuters. Навпаки, Тегеран наполягає, що такі пропозиції нібито “позбавлені логіки та суперечать основам міжнародного права”.

Росія запропонувала Ірану стримано відповісти Ізраїлю. Водночас на початку серпня ізраїльська служба новин повідомила, що Москва почала постачати Тегерану ракетні комплекси “Іскандер” і комплекси радіоелектронної боротьби “Мурманськ-БН”. Зараз же РФ на офіційному рівні в особі глави “Рособоронекспорту” Олександра Міхєєва заявила, що може постачати комплекси “Іскандер” своїм стратегічним партнерам.

Думки експертів

Чи буде масштабна атака Ірану на Ізраїль або сторони зможуть дійти згоди? Як інші держави намагаються запобігти великому військовому конфлікту на Близькому Сході? Яку роль може відіграти військова допомога США? Де в цьому конфлікті вплив Росії? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Марк Бабот, військовий експерт, підполковник Генштабу Ізраїлю в резерві; 
• Сергій Мигдаль, експерт з питань безпеки, колишній офіцер Міжнародного департаменту поліції Ізраїлю;
• Олег Саакян, політолог, співзасновник “Національної платформи стійкості та згуртованості”; 
• Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень;
• Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник;
• Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень. 

МАРК БАБОТ: Ізраїль готовий до удару з боку Ірану

— Ізраїль готовий до удару. Це може бути масований удар із Лівану та Ірану. Максимальний сценарій говорить і про удар із Сирії під егідою сирійської армії та з Іраку. Можуть бути різні сценарії. Ізраїль уже оголосив, що результат впливатиме на відповідь Ізраїлю, який перебуває на останній стадії бойової готовності. 

Паралельно йде війна в Газі та Лівані, хоча вона й позиційна. З “Хезболлою” йде постійний обмін ударами. У Газі ведуть бойові дії чотири бригади — три бригади піхотинців, одна бригада танкістів під управлінням двох дивізійних штабів. Сьогодні на Близькому Сході перебуває близько 40 тис. американських військовослужбовців. США оточили Іран і в Перській затоці, і в Середземному морі великим контингентом військових кораблів, літаків, баз, включно з ударними бомбардувальниками. Ізраїль вважає, що наші союзники допоможуть нам відбити перший удар, а потім, можливо, і завдати відповіді. 

Нині все свідчить про те, що верховний правитель Ірану Хаменеї сам стримує самого себе від завдання удару у відповідь по Ізраїлю. Тому що все-таки Іран, на відміну від “Хезболли” і ХАМАСу, має прагматичні чинники своєї політики. Іран завжди діяв стратегічно, а не емоційно. Тому я думаю, що сам Іран не зацікавлений у повномасштабній війні. Особливо, коли стільки натяків навколо Ірану відбувається паралельно. 

Іран розуміє, що масована відповідь по Ізраїлю призведе до повномасштабної війни. І виходячи з того, що в Ізраїлю є дуже серйозні можливості, плюс союзники, швидше за все, це не буде позитивним результатом для Ірану. Нагадаю, що однією ракетою Ізраїль занулив усю систему повітряного захисту півдня Ірану. І Іран це розуміє. Тож я думаю, що тут і є стримувальний фактор самої війни, і стримувальний фактор іранської політики. 

Проте Ізраїль все одно перебуває в напрузі. І це, до речі, Іран теж вважає своєю відповіддю. Тому що психологічна війна — це теж війна. 

Єдиний фактор, який може припинити вогонь у Газі або створити якісь умови для припинення вогню або перемир’я, — це повернення заручників. У них 115 заручників. Це люди, які були захоплені під час абсолютно цивільної діяльності або ті бійці, які спали на ізраїльській території, в ізраїльських інсталяціях. 

Якщо заручники будуть повернуті, то Ізраїль може говорити про припинення вогню. Якщо заручники не будуть повернуті, то Ізраїль не припинить бойові дії до повернення останнього заручника. Це я кажу з повною впевненістю. До речі, заручники могли загинути до цього часу. 

Ізраїль у відповідь на можливий удар Ірану може знищити більшість об’єктів, які розробляють і виробляють ядерну зброю.

Масована атака Ірану по Ізраїлю може призвести до занулення ядерної програми Ірану. Якщо це станеться, Ізраїль використає цю можливість для того, щоб знищити або в усякому разі вразити якомога більше ядерних об’єктів Ірану для того, щоб вони не мали можливості в майбутньому мати хоч якийсь важіль впливу і на регіони, і на Ізраїль, зокрема. 

Росія дає Ірану балістичні ракети, технології, хоча в цьому сенсі Іран більше дає Росії. Усе це озброєння стосовно ізраїльських можливостей застарілі. Воно неефективне проти ізраїльських технологій. 

СЕРГІЙ МИГДАЛЬ: Ніхто не знає як досягти домовленостей 

— Нині справді є можливість перемовин, а от імовірність досягнення якоїсь угоди наближається до нуля. Оскільки досі всі перемовники з різних позицій не можуть подолати величезну прірву між позиціями двох сторін. Позиція ХАМАСу полягає в тому, щоб зберегти свою владу і контроль над сектором Газа, а позиція Ізраїлю — це знищення ХАМАСу, насамперед його військових лідерів, активістів, бойовиків тощо. Також ідеться про повну ліквідацію загрози ХАМАСу та ісламського джихаду із сектору Гази. 

Як подолати суперечність — ніхто не знає. Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху бореться і боротиметься до кінця, оскільки вважає, що його перебування на посаді абсолютно необхідне для успіху Ізраїлю і його виходу з кризи, природно, він не жертвуватиме собою.

Усі члени коаліції Нетаньяху і частина опозиції вважають, що необхідно до кінця знищити ХАМАС у секторі Газа. Єдина угода, на які готовий Нетаньяху зараз — це тимчасове припинення вогню на 4-6 тижнів, у тому ж схожому режимі, як це було в минулому в листопаді. Жителі Гази отримають велику кількість гуманітарної допомоги, буде звільнено частину палестинських в’язнів, які вже тривалі роки перебувають в ізраїльських в’язницях, а в обмін на це були б звільнені ізраїльські заручники. ХАМАС на це не згоден. Тому як досягти якихось домовленостей зараз — не знає ніхто. 

ОЛЕГ СААКЯН: Іран не зацікавлений у повномасштабній війні

— Якщо говорити про ситуацію навколо ірано-ізраїльського протистояння, то ми бачимо певний цейтнот і паузу. Іран попередив про те, що вони битимуть у відповідь, і, відповідно, вже і вивішено прапор відплати, і дипломатичними каналами було попередження як арабським країнам, так і через Угорщину, що Іран готується завдати удару. 

Усі ці попередні підготовки говорять про те, що Іран не зацікавлений у повномасштабній війні. Хоча, звісно ж, надуває щоки та говорить про те, що в разі, якщо Ізраїль продовжить далі, то готовий до такого сценарію.

Іран налаштований на окремий удар — і затяжний, і досить масштабний. Тегерану важливо зараз зберегти обличчя і продемонструвати свою силу. Але при цьому Іран не зацікавлений у повномасштабній війні. З іншого боку, Ізраїль, завдаючи дуже символічного і болючого удару для Тегерана, пішов на цей крок свідомо, що, загалом, і викликало роздратування США. Штати, звичайно, готові захищати Ізраїль, але нинішню ескалацію сприймають як багато в чому спровоковану діями самого Ізраїлю. 

США донесли своє обурення, що вони не хочуть бачити ескалаційну спіраль, яка закручується надалі. Білий дім наполягатиме на тому, щоб Ізраїль не здійснював подальших ескалаційних дій. 

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху не зацікавлений іти на домовленості до моменту зміни влади в США. Якщо в результаті президентських виборів у США Джо Байдена змінить Камала Гарріс, то для Нетаньяху нічого не зміниться. Однак якщо до влади прийде Дональд Трамп, то це може відкрити для прем’єр-міністра Ізраїлю поле можливостей, щоб нав’язати власну волю і, зокрема, скористатися цим і для більшого простору для силових рішень.

Наразі ми маємо ситуацію з ризиками загоряння регіонального конфлікту із залученням низки територій. Це напад “Хезболли”, це, звичайно ж, хусити, які можуть активізуватися, і перестрілки з певною періодичністю через паркан між Іраном та Ізраїлем. Я думаю, що це буде не останній виток. При цьому ризики того, що це переросте в більш глобальне протистояння і в пряме військове зіткнення, досить низькі. 

ІГОР СЕМИВОЛОС: США намагаються не допустити великого конфлікту на Близькому Сході

— Думаю, американці зроблять усе для того, щоб ситуація з Ізраїлем та Іраном не переросла у велику війну. США не потрібна війна, тому вони докладають великих зусиль. США та інші країни ведуть переговори, щоб відрадити Іран від удару у відповідь по Ізраїлю після того, як 31 липня в Тегерані ліквідували лідера терористичного угруповання ХАМАС Ісмаїла Ханію. Іран упевнений, що це була ізраїльська спецоперація.

Очікування смерті гірше за саму смерть. Затягування удару призводить до серйозних витрат з боку Ізраїлю та американців, які змушені тримати в районі можливих бойових дій величезні сили, ресурси, збройні сили перебувають у постійній бойовій готовності. У цьому плані Іран має певні стратегічні переваги та він намагається цим скористатися. Паралельно з погрозами завдати удару вони ведуть переговори, тобто це все частини великої гри, в якій Іран активно використовує і жорстку силу, і дипломатію. 

Зараз ключове завдання — укладення угоди між ХАМАСом та Ізраїлем щодо сектору Газа, до чого закликають США, Єгипет і Катар. У пропонованій угоді багато підводних каменів. І проблема не тільки в ХАМАСі, більшою мірою проблема полягає в Ізраїлі та позиції прем’єра Нетаньяху, який, відверто кажучи, торпедує багато пунктів цієї угоди, висуваючи дедалі нові й нові умови. 

Ми знаємо про розбіжність між військовими та прем’єр-міністром. Дійшло до того, що Нетаньяху звинувачує їх в антиізраїлізмі, вважаючи, що військові не бачать можливості повної перемоги. Це досить активна дискусія. Подивимося, хто кого “передавить”. 

З одного боку, ми розуміємо, що Ізраїль самостійно не впорається з можливим масштабним ударом, тому американці тут відіграють дуже важливу роль. Але в цьому випадку ізраїльтяни повинні прислухатися до слів американців і виходити з їхнього головного бажання — не допустити великого конфлікту на Близькому Сході. 

Глава Палестинської національної адміністрації Махмуд Аббас прибув до Москви для зустрічі з російським диктатором Володимиром Путіним. Це свідчить про те, що автономія продовжує орієнтуватися на Росію і вважає Кремль важливим союзником у процесі створення Палестинської держави. Вони цього не приховували й не приховують. Це одна з причин, чому палестинське керівництво настільки стримано реагує на російсько-українську війну. 

Але й Путін хоче впливати на Близький Схід. Про це свідчить зміцнення військових російсько-іранських відносин, нещодавній візит колишнього міністра оборони Росії Сергія Шойгу до Тегерана. Видання Reuters повідомляло, Путін через Шойгу передав Ірану прохання про стриману відповідь щодо Ізраїлю. Він хоче бути гравцем у цьому регіоні. І це сигнал, який він надсилає не Ірану, а Заходу та Ізраїлю. 

Питання створення Палестинської держави є основним у глобальній ситуації на Близькому Сході. І його вирішення залежить від того, хто переможе в протистоянні Ізраїлю та Ірану з його проксі.

Ключовим завданням кожна сторона вбачає завдання стратегічної поразки противнику. Тобто в разі стратегічної поразки Ізраїлю він змушений буде вийти із західного берега річки Йордан і погодитися на створення Палестинської держави. А в разі стратегічної поразки Ірану та його союзників — питання Палестинської держави може бути знято з порядку денного. Все інше — це, скоріше, ідеологічна частина. 

СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Наразі США намагаються використати всі свої дипломатичні інструменти

— У питанні ситуації на Близькому Сході США використовують найголовніші інструменти — дипломатичні. Посилено працює не тільки американська дипломатія, підключаються й інші країни, зокрема, Йорданія. Усі намагаються мінімізувати цей процес. Це справді важливо, бо якщо навіть і буде конфлікт, але він буде не надто активним, як він міг би бути, то це вже непоганий результат роботи дипломатичних служб різних країн. 

Я думаю, поки є час, потрібно ще більше докладати зусиль, щоб не сталося такого конфлікту, який би дійсно дуже сильно вплинув на всю геополітичну парадигму. Мені здається, що США та інші країни до останнього докладатимуть зусиль, щоб цей конфлікт або не допустити, або мінімізувати. Це дійсно дуже серйозна ситуація. 

СЕРГІЙ ДАНИЛОВ: Сторони розуміють, де знаходиться “червона лінія”

— Дуже важливо для США та їхніх союзників, чи буде доступ до повітряного простору Саудівської Аравії, Єгипту, Йорданії і як ці країни себе позиціювати. Поки що вони говорять про закриття свого повітряного простору для всіх. Це може означати як те, що вони збиватимуть іранські ракети та дрони у себе, так і те, що вони не дозволять працювати авіації США та союзникам у своєму повітряному просторі.

Навіщо нагнітання в інформаційному просторі? Іранцям треба підняти ставки та показати, що їх усі бояться, що вони здатні здійснювати рефлекторне керування. Вони хочуть залякати не лише Ізраїль, а й усіх. Також Тегеран хоче виторгувати собі щось важливе.

Сторони грають у гру, в якій вони не хочуть перейти ту межу, коли розпочнеться неконтрольоване насильство та велика регіональна війна. Вони зациклені на своєму статусі та тому, щоб показати своїм громадянам, що вони сильні та здатні дати відповідь. Але водночас і Іран, і Ізраїль знають, де знаходиться червона лінія.

Вбивством Ханії Ізраїль перейшов неписану “червону лінію”. Раніше політичне керівництво Ізраїлю не давало санкцій на вбивство політиків, політичного крила, розуміючи, що це може викликати зворотний ефект, і вони можуть стати мішенню. Зараз ситуація змінилася, подивимося, як вона розвиватиметься.

Читайте також: Ракети від ізгоїв: військову співпрацю Кремля з Іраном та КНДР проаналізували експерти