“Росія і Путін — не одне й те саме”: неоднозначні висловлювання звільнених російських опозиціонерів проаналізували експерти

Російські опозиціонери та журналісти, яких звільнили 1 серпня під час масштабного обміну між США, Росією і ще п’ятьма країнами, заявляють, що санкції західних держав щодо Росії є несправедливими стосовно громадян РФ, і їх слід було б послабити. 

Крім того, звільнені російські опозиціонери говорять про те, що не слід асоціювати простих росіян із кремлівським режимом. 

Позиції звільнених російських опозиціонерів

Російський опозиціонер і журналіст Володимир Кара-Мурза вважає, що санкції нібито спрямовані не проти режиму Путіна, а проти всіх росіян.

“Я бачу основний акцент своєї діяльності в міжнародній площині, щоб нагадувати людям у демократичних країнах, що Росія і Путін — це не одне й те саме. Санкції мають бути спрямовані на злочинців і режим Путіна, а не на громадян Російської Федерації за принципом громадянства”, — сказав російський опозиційний політик.

Послабити західні санкції щодо Росії також закликав і інший звільнений — російський політик — Андрій Пивоваров. Колишній політв’язень Кремля вважає своєю метою домогтися, щоб санкції запроваджували не щодо нібито простих росіян, а стосувалися лише путінського оточення і російських чиновників. Пивоваров закликав не асоціювати людей у Росії з режимом, який там панує.

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс відреагував на заклики звільнених російських опозиціонерів послабити санкції проти простих росіян. 

“Я чую розмови про невинність пересічних росіян, але потім бачу, як пересічні росіяни вбивають пересічних українців. Я бачу звичайних росіян, які святкують вбивство. Я бачу звичайних російських батьків, які одягають своїх звичайних російських дітей у військову форму і малюють літеру Z на картонному костюмі танка… Звичайна Росія — хвора”, — написав очільник МЗС Литви в соцмережі Х.

Водночас третій звільнений російський опозиціонер Ілля Яшин визнав свою помилку у висловлюваннях щодо війни в Україні. Спочатку під час інтерв’ю телеканалу “Дождь” Яшин закликав Київ і Москву сісти за стіл переговорів, оскільки ситуація нібито зайшла в глухий кут. Пізніше у своєму блозі Ілля Яшин пояснив, що нібито мав недостатньо інформації, коментуючи питання переговорів між Україною і Росією. 

За його словами, не всі матеріали, які він отримував поштою до в’язниці, проходили цензуру. Яшин зазначив, що не схиляє Україну до переговорів.

“Ключове завдання всіх людей, які хочуть жити у вільному світі, які стоять на цінностях гуманізму і прогресу, ключове завдання — це порятунок України. Це моя мотивація. Я вважаю, що порятунок України від Путіна — це правильно і з прагматичної, і з погляду моралі. Це відповідає справжнім інтересам Росії. Інтересам Росії не так, як їх Путін збочено розуміє, а справжнім інтересам Росії”, — сказав Яшин.

Нагадаємо, 1 серпня в столиці Туреччини, Анкарі, відбувся один із наймасштабніших обмінів ув’язненими між Росією і країнами Заходу. Було звільнено 26 ув’язнених, яких утримували у в’язницях США, Німеччини, Польщі, Словенії, Норвегії, Росії та Білорусі. Зокрема, РФ звільнила репортера The Wall Street Journal Евана Гершковича і колишнього морського піхотинця США Пола Вілана, російських опозиціонерів Іллю Яшина і Володимира Кара-Мурзу. 

Натомість західні країни погодилися віддати 8 ув’язнених, зокрема, співробітника ФСБ Вадима Конощенка і кілера Вадима Красикова. Президент США Джо Байден назвав цей обмін найбільшим з часів холодної війни.

Думки експертів

Чому російські опозиціонери після звільнення заговорили про послаблення санкцій проти РФ? Чи справді “прості росіяни” не винні в агресивній війні Росії проти України? Як Україні варто реагувати на подібні заяви представників російської опозиції? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України;
• Олег Дунда, голова міжфракційного об’єднання Верховної Ради України “За деколонізацію і демонтаж Російської імперії”;
• Володимир Фесенко, політолог. 

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Путін не один веде війну

— Щодо реакції міністра закордонних справ Литви, то в країнах Балтії чують усі спрямовані на них погрози з боку Росії. Вони чудово розуміють, що сутність РФ — це експансія, вбивства, зґвалтування, депортації тощо. 

Я б усе таки спокійно ставився до первинної конференції звільнених російських опозиціонерів, бо, наприклад, пізніше вийшло інтерв’ю пана Кара-Мурзи, де він уже зовсім інакше розставляє акценти. З гуманістичного погляду, безумовно, добре, що російських опозиціонерів дістали з в’язниці. Дисидент, який виступає проти війни, отримує 20-25 років в’язниці та проходить через приниження. Політичні в’язні – це глибока традиція “русского мира”. 

Що стосується їхніх заяв, то я називаю це інформаційним шоком. Коли ти довгий час перебуваєш у певній ізоляції, з обмеженим доступом до інформації й не розумієш глибини того, що відбувається, то після звільнення відбувається інформаційний шок. На мій погляд, їм треба було зробити невеличку паузу для того, щоб зануритися в ситуацію, а потім уже виходити на пресконференцію. 

Я думаю, треба дати час і подивитися, як буде в них змінюватися позиція. Хтось буде кон’юнктурно дивитися на якісь речі, а хтось — займатиме ґрунтовну і чітку позицію, яка і властива тим, хто є справжнім опозиціонером і дисидентом. На жаль, таких людей у Росії дуже мало. 

На мій погляд, частина російської опозиції абсолютно точно розуміє, що відбувається і правильно розставляє акценти. Частина цієї опозиції активно підтримує Україну — інформаційно, фінансово, хтось навіть воює зі зброєю в руках на нашому боці. Ось ці люди абсолютно правильно розуміють головний історичний феномен. 

Авторитарні й тоталітарні режими завжди влаштовують війни. Якщо війна буде успішною для авторитарного режиму, то влада диктатора зміцнюється на якийсь час. Якщо війна програна, то в авторитарній країні починаються суттєві соціальні трансформації. Тоді в опозиції й з’являється шанс. 

Путін не один веде війну. Велику масштабну війну веде вся держава. 

ОЛЕГ ДУНДА: Російські опозиціонери наступають на “граблі Навального”

— Розв’язана РФ війна проти України — це не війна одного Путіна, тому що її підтримують росіяни. Загальної мобілізації у них не існує. Фактично ті люди, які йдуть воювати за гроші, так чи інакше підтримують війну, тому що вони на ній або заробляють, або підтримують її ідеологічно. 

Не можна сказати, що Друга світова війна та агресія Німеччини — це була війна Гітлера. Німці воювали тоді проти всього світу, хто за гроші, хто через ідеологічні погляди, але воювали, не виявляючи протесту. Без глобальної поразки РФ у розв’язаній Кремлем агресивній війні змінити думку російського суспільства неможливо.

Щодо того, навіщо опозиціонери сказали з приводу послаблення санкцій, то це не нова історія. Я так розумію, всі російські опозиціонери мають наступити на “граблі Навального”. Я нагадаю, що 2014 року Навальний у спробах отримати якусь підтримку населення Росії почав говорити про те, що “Крим — це не бутерброд”. До чого це призвело – ми бачимо. Це позиція про те, щоб спробувати сподобатися населенню з імперським мисленням. 

У російських опозиціонерів немає розуміння, що з таким населенням їм ніколи не побачити влади. У них є шанси на продовження політичної кар’єри, але не з озвученими гаслами проти України та проти західного демократичного суспільства.

Українці воюють із росіянами вже 10 років, і до цієї війни населення РФ доклало достатньо зусиль. У зв’язку з цим у російських опозиціонерів немає морального права щось говорити проти України. З іншого боку, українське суспільство не повинно звертати увагу на чергових російських опозиціонерів. Ми як держава і народ, на 100% праві. 

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Деякі російські опозиціонери мислять імперськи

— Санкції введено не проти російських громадян, а проти російської держави. Якщо російські громадяни не виступають проти агресії, а як показує опитування громадської думки в Росії, масово підтримують війну проти України, то санкції абсолютно закономірні, зокрема і проти громадян, оскільки громадяни підтримують цю війну. Меншість, яка не підтримує дії Кремля або у в’язницях, або пасивно проявляє свою позицію. 

Санкції — це не інструмент покарання російських громадян, це інструмент стримування російської агресії та економічного ослаблення РФ. Тому це не проти російських громадян, а проти російської військової машини. 

Міграційні обмеження також мають логічне підґрунтя — країни Заходу дбають про власну безпеку, бо Росія веде проти них гібридну війну. Якщо йдеться про якісь обмеження для російських громадян в отриманні віз, і тут є контраргумент. Такі обмеження запровадили насамперед країни Балтії, а також Фінляндія, тому що Росія розв’язала проти цих країн гібридну війну. А зараз і проти всього Заходу. Ми знаємо на власному сумному досвіді, як возили в Україну автобусами російських туристів через відкритий кордон, а потім вони влаштовували заколоти в Харкові, Донецьку, Луганську, Одесі. І те ж саме Росія хотіла б влаштувати в країнах Балтії, де є досить великі російськомовні громади. 

Я думаю, що тут працює наївна, неадекватна оцінка реальної ситуації, нерозуміння масштабів, глибини, гостроти та політичного значення цієї війни. Зараз війна між Росією та Україною набагато значущіша і важливіша, ніж приватна боротьба проти путінського режиму. Саме війна проти російської держави означає війну проти режиму Путіна. Ось цього, на жаль, Яшин і Кара-Мурза досі не зрозуміли. Але це їм треба пояснювати. І не тільки їм, а й іншим російським опозиціонерам. 

Багато російських опозиціонерів, включно з деякими нинішніми лідерами, мають чималу дещицю імперського мислення і зарозумілого ставлення до України. У багатьох є сприйняття України як чогось штучного. Вони зациклені на Росії, на своєму розумінні своїх політичних інтересів РФ. 

Вони говорять про скасування санкцій, тому що бачать себе російськими політиками. Якщо вони зараз виступатимуть за санкції проти Росії, то вони тільки підтвердять тавро, яке на них уже поставив режим Путіна, що вони вороги, зрадники й агенти Заходу. 

Українській дипломатії варто вести змістовну дискусію, і не з російською опозицією, а із західними політиками, для того, щоб думка Яшина, Кара-Мурзи не вплинула на позицію союзників України. 

Читайте також: Позитивний, великий, але суперечливий: які сигнали Кремля і ризики для Заходу побачили експерти в обміні Росії, Німеччини та США