Після президентських виборів у Венесуелі в країні почалася політична криза. Про це 3 серпня в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
2 серпня чинний президент і нібито переможець минулих виборів Ніколас Мадуро заявив, що опозиція готує державний переворот. Але Кулик вважає, що в опонентів президента немає можливості захопити владу.
“В опозиції немає ресурсу, щоб здійснити революцію і взяти владу в свої руки. Вони робили ці спроби раніше. У них було набагато більше можливостей п’ять років тому, коли було оголошено альтернативного президента. Але наразі в опозиції немає такої сили, яка була тоді. Узяти владу в країні у свої руки, переманити на свій бік збройні сили, силовиків вони не здатні”, — сказав він.
Попри те, що на виборах опозиція виставила єдиного кандидата Едмундо Гонсалеса, вона була роз’єднана і підійшла до виборів недостатньо мобілізованою.
“Так, і праві, і ліві мобілізувалися проти Мадуро. Але у Мадуро досить непогана подушка безпеки у вигляді своїх прихильників, підгодованих соціальним бюджетом і картковою системою”, — пояснив експерт.
Найімовірніше, ставку зроблено на політичний діалог, оскільки Мадуро не отримав абсолютної підтримки на виборах, оголошених результатів голосування не визнала світова громадськість.
“Зовнішню легітимізацію Ніколасу Мадуро надають відверто антизахідні країни — Китай, Іран, Північна Корея, Куба. Але не більше того. Навіть найближчі сусіди — та ж Бразилія — зайняли вичікувальну позицію, не вітаючи Мадуро з перемогою”, — розповів Кулик.
При цьому й у Мадуро, попри концентрацію влади, немає можливості придушити опозицію, тому що вона має також велику кількість прихильників. У країні є території, де чинний президент не отримав підтримки на виборах. Також є території, які перебувають у нейтралітеті, не підтримуючи жодну зі сторін, і тут немає сильного контролю силовиків — переважно йдеться про сільську місцевість.
“Вичікувальну позицію зайняла і частина наркокартелів, які є досить впливовими кримінальними угрупованнями у Венесуелі. Вони також не зовсім підтримали цього разу Мадуро, хоча раніше були з ним взаємопов’язані і фактично злилися в одне ціле. Зараз є якась фрагментація”, — зазначив спікер.
Ба більше, зараз Мадуро не підтримує робітничий клас, який був соціальною опорою його попередника Уго Чавеса.
“Протягом останніх десяти років відбулося 27 тисяч робочих повстань, страйків або акцій протесту. За останні кілька років — 130 заарештованих профспілкових активістів. Тобто соціальна база Мадуро підірвана. Силовики, хоч і є основою влади у Венесуелі, там теж існують нарікання”, — описав ситуацію Кулик.
У країні діють два рівні карток на продукти харчування. Наприклад, так звана продуктова картка економічної війни, яка була запроваджена 2019 року, передбачає перелік товарів на суму до 90 доларів. При цьому споживчий кошик зараз становить близько 500 доларів.
Основна частина економіки Венесуели перебуває в тіні. Бази оподаткування недостатньо. Попри те, що Венесуела вважається “бензоколонкою” Латинської Америки, вона не має внутрішніх ресурсів для оподаткування та внутрішнього бюджету. Відповідно, у Мадуро немає фінансової основи для боротьби з опонентами.
Щоб вийти з політичної кризи, представники опозиції вже заявили про готовність до діалогу.
“Сторони можуть домовитися про якийсь консенсус. Це може бути перезапуск інституцій, можуть бути нові вибори, може бути якийсь політичний пакт, перерозподіл повноважень, запуск парламентських виборів. Це може бути все що завгодно, як проміжний майданчик”, — перерахував Віталій Кулик.
Читайте також: Результати президентських виборів у Венесуелі: як відреагували суспільство і світ (ВІДЕО)
Нагадаємо, 28 липня в південноамериканській Венесуелі відбулися президентські вибори. Національна виборча рада оголосила переможцем із результатом 51% чинного президента Ніколаса Мадуро, який обіймає цю посаду з 2013 року. Опозиція Венесуели стверджує, що більшість виборців підтримали Едмундо Гонсалеса, про що також свідчать дані незалежних опитувань. Крім того, в опозиції на руках є протоколи з 80% дільниць, де Мадуро набирає менше ніж 30%.
Після оголошення результатів виборів у Венесуелі спалахнули протести. Унаслідок заворушень загинули щонайменше 17 осіб, близько 750 заарештовано.
Міжнародна спільнота також не визнала перемогу Мадуро. Як наслідок, Венесуела відкликала послів із семи країн, вислала дипломатів з Аргентини, Чилі, Перу, Уругваю, Коста-Ріки, Панами та Домініканської Республіки.