На події в Україні, а саме на припинення війни, яку веде Росія, намагаються вплинути безліч країн. Однак поки що більшість пропозицій цих країн не влаштовують Україну з однієї простої причини — посередники пропонують скоріше втихомирити Москву, а не покарати за всі вчинені злодіяння.
Шлях до міцного миру
Нещодавно прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан запропонував ЄС відновити дипломатичні відносини з Росією, а Україні — вступити в переговори з країною-агресором. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що прем’єр-міністр Угорщини не має достатнього впливу для ведення подібних переговорів.
Проте офіційний Київ категорично не відкидає ініціативи різних політиків. Українська влада лише наполягає, що світ має консолідуватися і домогтися справедливого миру в країні, яку Росія атакує щодня сотнями снарядів і десятками ракет.
Україна має бути в авангарді будь-якої дипломатії, спрямованої на припинення війни. Про це заявили в Держдепартаменті США. У Вашингтоні висловили сподівання, що Китай як стратегічний партнер Росії зможе зіграти “більш продуктивну роль” у припиненні війни. Водночас президент Володимир Зеленський застеріг європейські країни від мирних переговорів за спиною України.
Згідно зі звітом аналітиків американського Інституту вивчення війни, Путін пробує висунути ідею повної капітуляції України як нібито “розумну” передумову для “мирних” переговорів. Зокрема, Росія висуває абсурдну умову перемир’я — виведення українських військ із Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. А легітимну переговорну позицію України, засновану на міжнародному праві, Москва прагне підірвати.
“Умови президента Росії Володимира Путіна щодо закінчення війни проти України рівнозначні капітуляції України, це свідчить про те, що Путін і надалі не зацікавлений у сумлінних переговорах на будь-яких умовах, крім російських”, — дійшли висновку в Інституті вивчення війни.
Тим часом Київ і західні партнери опрацьовують план другого Саміту миру. Як заявив 15 липня президент України, його планують провести в листопаді, і в планах — участь представників Росії. Перший такий форум відбувся без росіян у Швейцарії в червні. У підсумковому комюніке, яке до цього часу підписали 87 держав, ідеться про прихильність принципу територіальної цілісності України.
Думки глядачів FREEДОМ
Телеканал FREEДОМ провів опитування серед своїх глядачів та експертів на тему: “Як підготувати ґрунт для дипломатії, щоб закінчити війну РФ проти України?”.
Багато глядачів телеканалу вважають, що можливий тільки сценарій військової поразки РФ. Серед коментаторів є й нечисленні скептики, які не вірять у посередництво інших країн.
- “Не буде ніяких переговорів навіть за Трампа. Те, що хоче Трамп, це не те що Росії потрібно, мир буде тільки на умовах Росії. На другому Саміті миру Росію можете не чекати. Але й на Україну Трамп не чекає, США не буде надавати допомогу Україні, нехай Євросоюз допомагає без США”.
- “Тільки перемога України може реально посадити росіян за стіл переговорів. Або смерть Путіна”.
- “Для росіян дипломатії не існує, вони розуміють тільки “обуха проміж вуха”.
- “Посилити оборону і наступ для звільнення наших територій”.
- “Тільки повна капітуляція РФ можлива на переговорах! Країна-фашист, яка влаштувала геноцид, повинна понести покарання подібне до Німеччини часів Гітлера! Усі військові злочинці (силовики режиму та інші) повинні сидіти, або відновлювати зруйновані міста!”.
- “Зробити хаос в економіці РФ, шляхом дрібних порізів, нехай увесь час щось ремонтують, як, втім і ми, на жаль… Думаю, це допоможе росіянам побачити на власні очі, що означає зруйнована інфраструктура, та й зовнішній вигляд руйнувань не дасть приводу особливо порадіти… Руїни та попіл — це мета “СВО”, адже всі росіяни розуміють, що творять. Тільки роблять це вони від безкарності”.
Думки експертів
Про те, яким має бути ґрунт для початку мирних перемовин України та РФ, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловили думки:
- Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента України;
- Олег Лісний, президент аналітичного центру “Політика”;
- Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт Центру “Об’єднана Україна”.
МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Гарантії безпеки, запропоновані Україною, стосуються всіх
— Потрібно прописати все це в рамках дорожньої карти, де буде зрозуміло, що міжнародне право — це єдина конструкція, на базі якої потрібно вести всі переговори. А міжнародне право недвозначно трактує поведінку Росії — вона має бути покарана за все те, що робить. Україна готує цю дорожню карту, залучаючи до процесу якомога більше країн, зокрема нейтральних.
Це гарантії безпеки для всіх. Мова і про дотримання їхньої територіальної цілісності, і про їхню суб’єктність.
Ми говоримо також про гарантії вільного судноплавства, вільної торгівлі як такої, енергетичні гарантії. Війни та конфлікти не повинні руйнувати договірні ланцюжки постачання, наприклад, тією чи іншою сировиною тієї чи іншої країни. Це все президент України пропонує обговорити в одному пакеті.
Тому що сьогодні глобальні інститути і глобальне право, на жаль, не працюють.
Президент каже: поки ми готуємо цю дорожню карту між Самітами миру, ведемо переговори, пояснюємо логіку процесу, в якому мають бути зацікавлені всі інші країни, зокрема нейтральні, у цей момент мають працювати три інструменти примусу РФ. Перший — це, безумовно, військовий інструмент примусу. Другий — економічний, різке наростання вартості війни. І тут мають працювати санкції трохи іншого формату. І тоді Росія не зможе обходити ці санкції спокійно. І третє — дипломатична ізоляція Росії.
Не може приїжджати Лавров (глава МЗС РФ, — ред.) на конференції зі сталого розвитку. Який сталий розвиток гарантує світу Російська Федерація? Тільки лише як війну, насильство, руйнування і вбивства, масові вбивства геноцидного типу. І це все має працювати в комплексі.
ОЛЕГ ЛІСНИЙ: Уже багато країн марно намагалися врегулювати ситуацію — потрібно зробити висновок
— Україна не повинна ризикувати якістю через швидкість. Тобто ми не готові організувати другий Саміт миру просто для того, щоб організувати. Це буде не саміт, це буде просто чергова зустріч, після якої жодних рішень не буде.
Президент Володимир Зеленський нещодавно сказав, якщо потрібна велика кількість зустрічей, то їх проводитимуть доти, доки не буде досягнуто результату. І це говорить про те, що ми йдемо не за датами, скоріше за все, а орієнтуємося на якість реалізації мирного плану. І цей шлях буде досить непростим, тому що він відбувається в період безперервної турбулентності, що наростає в усьому світі.
Ми прекрасно розуміємо, що кандидат у президенти США Дональд Трамп і його команда точно нестабільні у своїх поглядах. Зараз вкидаються різні моменти навіть щодо України від різних представників його штабу. Тобто поки що Трамп живе в режимі виборів. Але коли ти стаєш не кандидатом, який маєш воювати з іншим кандидатом, а президентом, то мусиш боротися з викликами, зокрема й глобального масштабу. Тому будемо чекати, чим закінчаться вибори у США, бо в цьому і є принадність демократії.
Угорщина не є тією авторитетною країною, до якої дослухаються. Скільки включалося країн у мирні ініціативи? Та ж Туреччина, яка, мені здається, більш авторитетна. Але нічого не вийшло. І африканські країни включалися — теж нічого не було. Китай свій мирний план пропонував — нічого не вийшло. Насправді ніхто на нинішній момент не знає, як цю проблему вирішити. Це факт.
ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Запрошення Заходу до переговорів у Кремлі бачать як слабкість
— Володимир Зеленський майже щоразу говорить про те, що має бути спільний підхід, тобто весь світ має брати участь у підготовці до миру в Україні. Тому Глобальний саміт миру залучив безліч країн із дуже різних регіонів. Не тільки для закінчення війни, а й для того, щоб не було можливості повернутися знову до такої агресії, яка була раніше.
Військова поразка Росії — це найкращий варіант, який міг би бути. І тут спадає відразу ж на думку порівняння з нацистською Німеччиною.
Тому що тільки завдяки цьому змогло відбутися переродження Німеччини. Особливо у випадку з Російською Федерацією, де існує нелюдська ідеологія “русского мира”.
На цей час Російська Федерація володіє ядерною зброєю. Тому її військова поразка — це відкладене питання. Проте Росія була відкинута і від столиці, і з Харкова, і з Херсона. І російський Чорноморський флот загнаний до кавказького узбережжя Чорного моря.
Поразка в Україні може викликати внутрішню кризу в Росії, яка може призвести до зміни влади і запустити дуже різні процеси.
Заперечення України та української ідентичності — те, чим займається Росія, використовуючи акти геноциду. Путін перебуває в розшуку Міжнародного кримінального суду за конкретною статтею, яка містить ознаки геноциду. Тому що викрадення дітей зі своєї етнічної групи — це злочин геноцидного ряду.
Росія сприймає як слабкість натяки Заходу. Тобто Захід робить натяк щодо дозволу на застосування озброєнь у прикордонній зоні. Тобто зона ураження може розширюватися. Але в Російській Федерації це сприймають не як запрошення до діалогу, а як слабкість. Психологія Путіна не змінюється роками.
Під час Другої світової війни був і дипломатичний хід. Тобто якби не були об’єднані нації і не створилася б ООН, не було б цілої низки конференцій і допомоги одна одній, зокрема й озброєннями, то навряд чи б можна було говорити про ефективну боротьбу з нацистською Німеччиною.
Ми пройшли шлях від майже ембарго у 2014-2015 роках, коли не продавалася західна зброя, до постачань артилерії та далекобійної зброї. Зараз ідеться вже про авіацію, хоча, звісно, питання затягується. Розширюється спектр їхнього застосування. Проте навряд чи це буде тим, що підштовхне Росію до реальних переговорів.
Читайте також: Який механізм найефективніший для стримування ядерних загроз Путіна — думка експертів і глядачів FREEДОМ