Російський ядерний шантаж — блеф чи реальна загроза? 

Росія проводить навчання з підготовки та застосування нестратегічної ядерної зброї, створюючи страхітливу видовищну картинку для країн Заходу. Кремль займається постійними запевненнями в потужності свого ядерного потенціалу і робить сигнали, зміст яких змінюється день у день.  

Навіщо Росія затіяла так звані ядерні навчання? У якому стані її ядерна тріада? Коли та чи буде взагалі застосовано ядерний арсенал? На ці запитання у “Спеціальному репортажі” телеканалу  FREEДOM разом з експертами шукала відповіді журналістка Марина Нестерова. 

Демонстрація “могутності”

Ядерна зброя існує 80 років. Після бомбардувань японських міст Хіросіма і Нагасакі під час Другої світової війни ядерну зброю більше ніколи не застосовували у збройних конфліктах. Усвідомивши масштаби її поразки, держави, які володіють ядерною зброєю, зробили її інструментом стримування потенційних супротивників. А ось для Росії ядерний арсенал став інструментом погроз і шантажу західних партнерів. 

Вересень 2022 року. Через 7 місяців після початку повномасштабного вторгнення в Україну Путін оголошує так звану часткову мобілізацію і відкрито погрожує західним країнам ядерною зброєю. Відтоді такі заяви та демонстрація рішучості стали регулярними. 

“У стані повної бойової готовності до застосування перебувають стратегічні ядерні сили. Найважливіше завдання — розвиток ядерної тріади, яка є ключовою гарантією військової безпеки Росії. Потенційний противник знає про все, знає про наші можливості”, — говорив Путін.   

А щоб “противник” не тільки знав, а й тремтів — Росія активно демонструє свої можливості. 

Наприкінці травня 2024 року Кремль затіяв навчання “з відпрацювання підготовки та застосування нестратегічної ядерної зброї”. У новітній історії Росії таке відбувається вперше. Останні ядерні навчання були ще за Радянського Союзу. 

Навчання провели поблизу українського кордону в Південному військовому окрузі. Використовували ракетні комплекси “Іскандер” і ракети “Кинджал”. Як повідомили в російському Міноборони, вчилися споряджати ракети та висуватися для підготовки до пусків. 

Потім залучили до навчань найближчого союзника — Білорусь, якій нібито ще рік тому, влітку 2023 року, РФ передала тактичну ядерну зброю. 

Через добу після старту спільних маневрів Росії та Білорусі біля берегів Куби опинився російський атомний підводний човен у супроводі трьох кораблів військово-морських сил РФ. Візит, як повідомили в оборонних і дипломатичних відомствах двох держав, “неофіційний” і “дружній”, “ядерної зброї немає на жодному із суден”. Мета заходу в порт Гавани — “підтримка і забезпечення присутності ВМС в оперативно важливих районах Атлантичного океану”.

“Останнім часом ми безпосередньо наблизилися до Карибської кризи. Тут паралель була пряма, тому що саме з Куби в 1960-х роках виникла історія з Карибською кризою. У Карибському морі були та радянські кораблі з ядерною зброєю, і радянські ракети, і літаки на території Куби. Тобто Путін провів пряму паралель. Це не було спонтанним рішенням”, — упевнений колишній співробітник КДБ СРСР і Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Жирнов. 

У 1962 році в розпал перегонів озброєнь між США і СРСР Радянський Союз для демонстрації сили розмістив свої ядерні ракети на Кубі за 145 км від узбережжя Штатів. Такою була відповідь на встановлення американських ядерних ракет у Туреччині — в СРСР це розцінили, як загрозу атаки по Москві. 

“Перед радянським керівництвом стояло питання, як вирішити це завдання. Тобто вони не мали можливості гарантовано бити по території США з території Радянського Союзу, тому що ракети не долітають. Але в них були непогані засоби ураження середньої дальності. І СРСР просто поставив засоби доставляння тактичної ядерної зброї ближче до території Сполучених Штатів Америки. Насправді тоді це був єдиний спосіб, у який можна було вплинути або спробувати вплинути на політичне керівництво СШ”, — зазначає експерт із міжнародної безпеки Фонду “Демократичні ініціативи” ім. І.Кучеріва Тарас Жовтенко.  

Тринадцять днів увесь світ стояв на порозі ядерної війни. І тільки за допомогою мирних переговорів між американським президентом Джоном Кеннеді та генсеком ЦК КПРС Микитою Хрущовим вдалося досягти врегулювання. “Кубинська ракетна криза” закінчилася перемогою дипломатії. 

Застосування ядерної зброї в російській військовій доктрині

Нинішній правитель Росії тільки підігріває напругу і провокує ескалацію — сурмить про ядерні навчання з Білоруссю, відправлення військових кораблів на Кубу і плани змінити військову доктрину РФ у частині застосування ядерної зброї.

Наразі в російській військовій доктрині прописано виключно стримувальну функцію ядерної зброї, а ось передумов для її застосування більше, ніж у доктринах інших держав. Так, РФ може запустити ядерну зброю у відповідь на ядерну, хімічну, біологічну або балістичну атаку, а також на виведення з ладу об’єктів ядерних сил і в разі загрози територіальній цілісності Росії. 

“Вони хочуть, найімовірніше, потенційно змінити цю доктрину і внести пункт, коли зачіпаються якісь стратегічні інтереси Російської Федерації. А це настільки широке формулювання, що під нього можна підвести все що завгодно”, — вважає ексрозвідник Сергій Жирнов. 

Ядерну доктрину можуть змінювати, щоб підігнати її під слова Путіна, вважають експерти. 

“Ядерна доктрина — це внутрішній документ, який формує принципи та норми застосування ядерної зброї, а також її створення. Відповідно, це документ, який відображає нинішню політику. Якщо Росія починає заявляти про можливість застосування ядерної зброї за якихось умов, то доктрина змінюватиметься, щоб відповідати словам Путіна”, — каже експерт програми міжнародної та внутрішньої політики “Українського інституту майбутнього” Ігар Тишкевич. 

А слова Путіна більш ніж красномовні. 

“Нас весь час намагаються звинувачувати, що ми махаємо ядерним кийком. Хіросіма і Нагасакі — 20 кілотонн. Наша тактична зброя — 70-75 кілотонн. Не доводьмо не тільки до використання, а навіть до загрози використання”, — відповів Путін на запитання журналістки Reuters про те, що може послужити тригером до ядерної війни.    

Подібні заяви Путіна — це банальний ядерний шантаж і маніпуляції у відповідь на виділення фінансування або військової допомоги Києву, на ініціативу щодо відправлення західних наземних військ в Україну для стримування агресора або на дозвіл союзників бити їхньою зброєю по цілях у прикордонних областях Росії. 

Про перегляд військової доктрини російський диктатор заявив після Глобального саміту миру, який відбувся в червні у Швейцарії. Там без Росії зібралися лідери та делегації 92 країн і 8 міжнародних організацій, щоб знайти шлях примусу Путіна до миру. 

Погрози ядерною зброєю Україні та країнам Заходу

Згідно з висновками американського Інституту вивчення війни, ядерні погрози Путіна завжди спрямовані на підрив зусиль союзників Києва щодо поразки Росії. А нинішнє відродження ядерної риторики, цього разу у формі тактичних навчань, продиктоване неминучим прибуттям західної зброї в Україну.

“Це певний політичний крок, який викликає паніку в Москві. Такими апробованими вже давно способами намагаються налякати США і НАТО”, — вважає військовий експерт Юрій Федоров. 

Таким чином Путін посилає сигнал, що Росія готова застосувати ядерну зброю, бо їй не до вподоби певні заяви західних політиків, вважають експерти.  

Від початку війни фокус путінських загроз змістився з України на країни, які надають їй підтримку.

“У Росії є система раннього попередження ракетного нападу, у США теж така є. У Європі такої системи немає, і вони в цьому сенсі беззахисні. І європейці мають замислитися — якщо справа дійде до таких ударів, то чи вплутаються американці вже в стратегічному плані, чи ні? Я дуже сумніваюся”, — вкотре погрожував Путін. 

Путін шантажує і підіймає ставки. 

“Це фактично спроба підняти ставки перед умовним діалогом із країнами Заходу — насамперед країнами НАТО. Це ескалація для ескалації. Перед спробами увійти в якийсь переговорний процес Росія підіймає ставки, створює нові кризи або стимулює їхній розвиток для того, щоб потім робити нібито поступки, тобто повертаючись до початкових своїх позицій, але вимагаючи поступок, по суті, від своїх візаві”, — каже експерт програми міжнародної та внутрішньої політики “Українського інституту майбутнього” Ігар Тишкевич. 

Сам кремлівський диктатор заперечує, що створює ризики для безпеки у світі та загрожує західним країнам. Він нібито говорить про ядерну зброю тільки тоді, коли його запитують. 

Насправді Путін суперечить сам собі. То він каже, що ніколи не починав риторики з приводу ядерної ескалації, а після — розписує всю міць ядерної тріади Росії. 

“Наша ядерна тріада є більш сучасною, ніж інші тріади, тільки в нас і в американців є така. Вони розвивають свої компоненти, і ми теж. Але, на мій погляд, це не означає, що вони готові розв’язати ядерну війну. Але, якщо хочуть, то що ж поробиш, ми готові”, — заявляє Путін. 

Стан ядерної тріади РФ

Росія володіє ядерною тріадою. У неї є всі три її компоненти: 

• стратегічна авіація;
• атомні ракетоносці;
• міжконтинентальні балістичні ракети. 

Запас ядерних боєголовок у Росії — найбільший у світі. Третина з них — тактичні. Їх можна запустити просто на полі бою. Загалом в арсеналі РФ, за даними Стокгольмського інституту досліджень проблем миру, 5580 боєголовок. Щоправда, з них 1200 списані та підлягають утилізації. 

Розгорнутих боєголовок — 1710. З них, за даними агентства Reuters:

• близько 870 на балістичних ракетах наземного базування;
• близько 640 на балістичних ракетах підводних човнів;
• близько 200 на базах важких бомбардувальників. 

Стратегічною ядерною зброєю козиряє не тільки господар Кремля, а і його придворні пропагандисти. Вони всіляко закликають використовувати ядерну зброю проти України та західних союзників. 

“Якщо країни НАТО введуть свої війська в Україну, щоб завдати Росії стратегічної поразки, то Францію, як ядерну державу, доведеться миттєво роззброїти, Британські острови — просто підуть під воду, технології для цього є. Гарантована відплата невідворотна, не треба заганяти Росію в кут”, — заявив ведучий пропагандистської програми “Вести недели” Дмитро Кисельов.  

Ось тільки чи досягне мети і чи буде ефективним застосування ядерної зброї, якою лякають весь світ? У якому технічному стані арсенал РФ — невідомо. Росія успадкувала його від СРСР, він вироблений у 1970-1980-х роках. Тому застарів і потребує контролю на зношеність, заміни компонент і технічного обслуговування. З новими запчастинами та елементами проблема, бо багато з них знято з виробництва або більше не поставляються Україною. А сучасні аналоги дорогі й не завжди сумісні. 

З обслуговуванням ядерного арсеналу патова ситуація. Після окупації Криму та частини Донбасу 2014 року фахівці конструкторського бюро “Південне” (українське державне підприємство в місті Дніпро) відмовилися обстежувати та продовжувати ресурс російських міжконтинентальних балістичних ракет, а робити це могли тільки українські фахівці, адже це їхня розробка. 

“Ракета “Воєвода” або “Сатана” за натовською класифікацією вийшла винятково вдалою. Дуже грізна зброя і довгі роки вона стояла на озброєнні. Розроблялася вона і вироблялася на “Південмаші”. Всі терміни експлуатації “Воєводи” або “Сатани” були вироблені, і, врешті-решт, настав час розробляти нову ракету. Російська Федерація вирішила її розробити, тому що зв’язки з Україною були втрачені. “Сармат” — це міжконтинентальна балістична ракета, яка розроблялася на заміну радянського аналога”, — пояснює ізраїльський військовий журналіст Сергій Ауслендер.

Про новітні російські ядерні розробки складають легенди. Ракетний комплекс “Сармат” розроблявся як новітнє “вундерваффе”. У Кремлі заявляли, що він здатний нести кілька ядерних боєголовок, оснащений концепцією суборбітального бомбардування, завдяки чому омине американські системи протиракетної та протиповітряної оборони й зможе атакувати США за балістичною траєкторією через Південний полюс.

“ППО Заходу гарантовано може збити більшу частину тих ракет, якщо не говорити про всі ракети, які будуть спрямовані в бік Північноатлантичного альянсу. З цього можна зробити простий висновок: як можна погрожувати іржавою булавою, коли всі бачать, що вона в тебе іржава?”, — коментує український військовий експерт Олександр Коваленко.  

Перший і поки що єдиний підтверджений пуск “Сармата” провели у квітні 2022 року. На запуску ракету випустили не з шахти, як годиться міжконтинентальній балістичній ракеті, а зі стартового столу, що й дало їй змогу злетіти.  

“Сармат” — дуже сира ракета, небоєздатна. Так, на неї можна встановити бойову частину, але не факт, що вона взагалі долетить до пункту призначення. Вона цілком може звалитися де-небудь у районі Воронежа. Тому страшилка про “Сармат” — це виключно для споживачів інформаційного фастфуду де-небудь у середній смузі Російської Федерації”, — зазначає Олександр Коваленко. 

Вочевидь, провалом закінчився і другий запуск ракети в лютому 2023 року під час візиту Джо Байдена до Києва. Повідомлення про успішне випробування “грізного” “Сармата” мало стати відповіддю на приїзд президента США в Україну, але публічної заяви про успіхи зльоту так і не було. 

“Сармат” позаштатно закінчив свій політ. Другий ступінь не спрацював, і він, судячи з усього, не долетів куди потрібно. Вони хотіли запустити третій, але навіть не намагалися. Побоялися, що він просто не полетить. Усі електронні компоненти у форматах західного виробництва. Росія не вміє робити свою електроніку для своєї зброї, якою вона має воювати, за ідеєю, з НАТО”, — каже колишній співробітник КДБ СРСР і Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Жирнов.  

З повітряним компонентом російської ядерної тріади все теж неоднозначно. Стратегічна авіація РФ включає бомбардувальники радянської розробки Ту-160 і Ту-95МС. А виробляти сучасні у РФ не можуть — через санкції немає імпортних компонентів. 

“Уся стратегічна російська авіація — це радянський мотлох, якому понад 70 років. Росія — маленька, злиденна країна, яка неефективно працює і не має жодних сучасних технологій. Усе, що вона зараз має — це крадені технології та сірий імпорт. У стратегічному змаганні із Заходом вона РФ програє завжди”, — коментує ексрозвідник Сергій Жирнов. 

Проте у РФ заявляють про модернізацію бомбардувальників – оснащення потужними двигунами, заміну бортового обладнання та розширення арсеналу застосовуваної зброї. На Ту-160 відразу після такого оновлення встиг політати навіть російський диктатор Путін. Через кілька днів той самий Ту-160 загорівся. 

Як з’ясувала експертиза, загоряння сталося через контрафактну опору турбіни, встановлену на двигуні. НП кваліфікували як диверсію з метою “ослаблення військово-стратегічного потенціалу Росії”.  

“Ту-160 не виправдовує абсолютно ніяких надій. Це дуже проблематичний літак у надійності, а тому авіаційна тріада виглядає сумно”, — коментує військовий експерт Олександр Коваленко. 

Ядерна мега-торпеда “Посейдон” — безпілотний підводний апарат із необмеженим запасом ходу. У 2018 році вона мала поповнити лави зброї судного дня. 

“Немає жодного способу зупинити цей підводний дрон, боєголовка на ньому потужністю до 100 мегатонн, вибух цієї термоядерної торпеди біля берегів Британії підніме гігантську хвилю цунамі заввишки до 500 м, такий водяний шквал є ще й носієм екстремальних доз радіації”, — каже російський пропагандист Дмитро Кисельов. 

Путін представив “Посейдон” 2018 року на щорічному Федеральному посланні. Але на озброєння торпеда так і не стала, і досі перебуває в розробці. Підтверджених бойових випробувань “Посейдона” ніколи й не було, торпеда пройшла тільки тестування реакторних установок, а це всього лише перший етап.

“Вони навіть не можуть налагодити серійне виробництво, тому що вона в них на етапі якихось тестових випробувань ракета просто вибухає і заражає божевільну територію”, — коментує Тарас Жовтенко, експерт з міжнародної безпеки Фонду “Демократичні ініціативи” ім. І.Кучеріва.  

Непроста ситуація і з “перспективною” ракетою “Буревісник”, яка становить небезпеку лише на папері. 

“Літає низько, малопомітна крилата ракета, що несе ядерну бойову частину, з практично необмеженою дальністю, непередбачуваною траєкторією польоту і можливістю обходу рубежів перехоплення, є невразливою для всіх чинних і перспективних систем як ПРО, так і ППО”, — так її описував Путін.  

Путін розбурхує уми росіян “Буревісником” з 2018 року, але на озброєння ракета не стала навіть через шість років. А під час випробувань розкрилися серйозні недоробки. 

“Випробовували двигун “Буревісника”, і він вибухнув. Стався викид радіації, вибух, загинула деяка кількість людей, зокрема розробники цієї ракети. Після цього на узбережжі, де проводилися випробування, було помічено судно Північного флоту РФ, яке займається збором радіоактивних відходів. Судячи з усього, викид радіації стався, зокрема, і у воду”, — говорить ізраїльський військовий журналіст Сергій Ауслендер. 

Який же ядерний арсенал збирається застосувати російський диктатор, відчувши екзистенційні загрози своїй державі? Поки що всі заяви Путіна, якими він так голосно брязкає на всіх можливих майданчиках і при будь-якій можливості, виглядають як блеф.

Чим відповідає НАТО на ядерні погрози Путіна 

До ядерних погроз Путіна лідери західних країн поставилися по-різному.

У НАТО заговорили про розгортання більшої кількості ядерної зброї та провели масштабні навчання. 

“Це була відповідь Путіну на його навчання з Білоруссю. І це ядерна ескалація, яка, в принципі, всьому світу не дуже приємна, але вона логічна. Якщо Путін грає з цією справою, то Захід має бути готовий до того, щоб відповісти йому на практичному рівні”, — коментує колишній співробітник КДБ СРСР і Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Жирнов. 

За словами експертів, західні союзники також перейшли до демонстрації та навіть відпрацьовують практичні кроки. 

“Ланка американських стратегічних бомбардувальників B-52 виходила на курси пуску крилатих ракет по лінії Санкт-Петербурга. B-52 відпрацювали виходи на пускові курси для знищення російських військових об’єктів на території Калінінграду — це анклав Російської Федерації, який вона намагається спільно з територією Білорусі використати як стартовий майданчик для своєї тактичної ядерної зброї”, — каже експерт із міжнародної безпеки Фонду “Демократичні ініціативи” ім. І.Кучеріва Тарас Жовтенко.  

США починають масштабну модернізацію своєї ядерної тріади. Виділили на це 1,5 трлн доларів. 

“Якщо американці запустять модернізацію, то Путін змушений буде на неї відповідати, а у нього грошей на це немає. У нього і так проблеми із санкціями, у нього і так проблеми з війною. Він не може 2,5 року перемогти у звичайній війні проти країни, яка менша за РФ. А тут йому ще американці додадуть перегонів ядерних озброєнь”, — підкреслює ексрозвідник Сергій Жирнов.  

Застосування Росією зброї стримування як зброї масового ураження проти України або інших країн матиме наслідки. Ще наприкінці 2022 року, коли ризик ядерного удару по Україні розцінювали як високий, США були готові завдати відповідного неядерного удару. 

Мобілізація ядерних сил для атаки не пройде непоміченою. За сховищами та за можливими переміщеннями російських пускових установок стежать західні розвідки. 

“Пускові установки розташовані в певних місцях, їх не можна перемістити непомітно за нинішніх усіх супутників. Вони вже давно нанесені на карту, місця базування підводних човнів відомі, місця базування стратегічних бомбардувальників теж відомі”, — каже військовий експерт Михайло Жирохов. 

Росія зняла ролик про свої нібито ядерні навчання з Білоруссю. Але аналіз відео продемонстрував їхній справжній масштаб. За даними аналітиків військового порталу Defense Express, Міноборони РФ не показало головного моменту маневрів — стикування ядерних зарядів із носіями. Страхітливе висування “Іскандерів” і зарядка ракет на відео — стандартна процедура для всіх типів ракет. Помпезний ролик знято в різних локаціях і з різними пусковими установками. Дослідники встановили, що це не стройові частини, а всього лише навчальні центри. Це свідчить про відірваність навчань від практичних аспектів.

“Будь-які навчання — це певною мірою не тільки підготовка, це і демонстрація. Якщо ти кажеш, що в тебе є ядерні заряди в Республіці Білорусь, відповідно, маєш продемонструвати хоча б один носій ядерних зарядів, який знаходиться на території цієї країни”, — пояснює експерт програми міжнародної та внутрішньої політики “Українського інституту майбутнього” Ігар Тишкевич. 

Російсько-білоруські “ядерні” навчання були слабкими. 

“Те, що відпрацьовували росіяни з білорусами, — це досить локальна історія. Це навіть не тактичні рівні, це, скоріше, оперативний рівень. У кращому випадку, це відпрацювання варіанту ескалації сценарію, коли Росія планує і реалізує військову гібридну провокацію на кордонах будь-якої країни члена НАТО”, — коментує Тарас Жовтенко.  

Відмовлятися від свого улюбленого способу уявного впливу на країни Заходу Путін схоже не збирається. Нещодавно стало відомо, що Росія могла запустити в космос супутник, щоб тестувати протисупутникову зброю, яка може нести ядерний пристрій. Крім того, господар Кремля скасував ратифікацію договору про заборону ядерних випробувань і натякнув, що за необхідності РФ повернеться до тестування новітніх розробок. 

Опинившись у тотальній ізоляції після початку кривавої війни проти України, російський правитель намагається утримати РФ у міжнародному порядку денному, використовуючи шантаж, маніпуляції та залякування. Але Путін забуває, що Росія, як самоназвана “правонаступниця” СРСР, підтримала декларацію ООН про заборону застосування ядерної та термоядерної зброї. У декларації чітко зазначено, що застосування такої зброї виходить навіть за рамки військових операцій і заподіє цивілізації масових руйнувань і страждань, а отже, суперечить нормам міжнародного права і законам людяності. 

Читайте також: Саміт НАТО завершився у Вашингтоні: огляд головних сигналів для України (ВІДЕО)