Головний сержант одного зі стрілецьких батальйонів із позивним “Тибет” поповнив лави Національної гвардії України влітку 2022 року. Він не зміг сидіти вдома, коли російські окупанти рівняли із землею Харків, а його сім’я була змушена ховатися від обстрілів. 55-річний харків’янин кинув займатися улюбленою справою, у мирний час він був столяром, і взяв до рук зброю, повідомляє FREEДОМ.
Гвардієць узяв собі позивний “Тибет” через любов до природи та гір. Зараз він на ротації в одній з оборонних точок у Харківській області. Перебуваючи в лісі серед дерев, у кожному поліні та корчі боєць бачить майбутній виріб. До широкомасштабного вторгнення він 30 років займався столярною справою.
“Світильник такий із лампою, просвердлюють отвір, зашкурюють, фарбують лаком, підставочка робиться, і буде дивовижний світильник”, — мрійливо розповідає “Тибет”, крутячи в руках поліно.
Взимку 2022 року роботи у столяра не стало, оскільки практично щодня Харків і область бомбили росіяни. Йому довелося евакуювати з різних районів міста літніх батьків, родичів і ховати сім’ю від обстрілів. Влітку ухвалив рішення приєднатися до лав Нацгвардії. Хотів потрапити до танкістів, але командування розпорядилося інакше: перший бойовий вихід був у січні 2023 року в Серебрянському лісі.
“Я кажу, я ж танкіст, давайте саджайте мене на танк, тільки мені треба підучитися. Кажуть: “Ви старий для танка, а в піхоту якраз”. Нас поставили на позицію “Берлін-1″, її постійно намагалися прорвати й танками, і піхотою. Тиснули постійно”, — згадує заступник командира взводу з позивним “Тибет”.
На позиції “Тибет” був старшим, із ним — ще чотири побратими. Бійці домовилися, що все роблять тільки разом, ніхто не відступає, спиною до противника не повертається.
“Це як маленька була сім’я, ну вона і є. Але ці п’ять людей згуртовуються в цей момент сильно. Для мене було важливо, щоб вийшли всі живі”, — зауважив нацгвардієць.
А вже в Кліщіївці на Донецькому напрямку в бліндаж до п’ятьох нацгвардійців прилетів FPV-дрон, усі були поранені, трьох довелося евакуювати. “Тибет” із ще одним військовим залишилися прикривати побратимів і утримувати оборону. Пізніше вони самостійно вийшли й цей шлях запам’ятався харків’янину назавжди.
“Дорогою довелося скинути бронік, бо я встати не міг. Ми виходили удвох плюс провідник, я скинув бронік, рюкзак я не міг скинути”, — ділиться “Тибет” спогадами.
Усі люди “Тибета” живі, а його представили до відомчої нагороди Національної гвардії України “За відвагу”. Попри свій вік, головний сержант продовжує захищати Україну і вже будує плани на майбутнє — мріє побачити Індійський океан, де сподівається зустріти синіх китів.
Читайте також: Уродженець Росії обороняє Україну — історія військовослужбовця Нацгвардії (ВІДЕО)