Міністерство внутрішніх справ Франції оприлюднило підсумки другого туру дострокових виборів до Національних зборів — французького парламенту, який відбувся 7 липня. Переміг альянс лівих “Новий народний фронт”, випередивши президентську коаліцію Еммануеля Макрона “Разом!”.
Сенсацією став розгром ультраправого “Національного об’єднання” Марін Ле Пен, яка відома проросійськими поглядами. Партія посіла лише третє місце, попри лідерство в першому турі.
При цьому жодна з основних політичних сил не отримує абсолютної більшості в парламенті.
Вибори у Франції
Вибори були достроковими. Президент Франції Еммануель Макрон у червні розпустив Національні збори у зв’язку з підсумками виборів до Європарламенту, на яких перемогло французьке ультраправе “Національне об’єднання” Марін Ле Пен (33% голосів виборців). Партія самого Макрона з результатом 15% посіла друге місце.
Парламентські вибори відбувалися у два тури (30 червня і 7 липня), оскільки під час першого не було абсолютного переможця. Примітно, що в першому турі здобула перемогу партія “Національне об’єднання” Марін Ле Пен з результатом 33%. Друге місце було за альянсом лівих “Новий народний фронт”, а президентська центристська коаліція “Разом за Республіку” — лише на третьому.
Уже після перших результатів екзитполів першого туру тисячі людей вийшли на вулиці Парижа, протестуючи проти партії Марін Ле Пен.
На цьому тлі президент Франції Еммануель Макрон закликав до широкого альянсу демократичних сил проти ультраправих.
“Настав час для широкого, чітко демократичного і республіканського альянсу для другого туру голосування. Висока явка в першому турі цих виборів свідчить про важливість цього голосування для всіх наших співвітчизників і про бажання прояснити політичну ситуацію”, — заявив Макрон в інтерв’ю телеканалу BFM TV.
Щоб не допустити остаточної перемоги Ле Пен, перед другим туром ліві та коаліція Макрона утворили ситуативний союз. Його суть полягала в тому, що “макронівці” знімали своїх кандидатів в округах, де можуть перемогти ліві, а ліві — де можуть перемогти представники президентської коаліції.
І це дало результат. Лідер першого туру — “Національне об’єднання” Марін Ле Пен — за результатами другого опинився на третьому місці.
Таким чином, згідно з офіційними результатами виборів:
- лівий “Народний фронт” отримує 182 місця в парламенті Франції;
- блок Еммануеля Макрона “Разом за Республіку” — 168 місця;
- ультраправе “Національне об’єднання” Марін Ле Пен і його союзників — 143;
- партія “Республіканці” — 45.
У французькому парламенті всього 577 місць, 39 місць, що залишилися, займуть незалежні депутати та представники малих об’єднань, серед яких є як праві, так і ліві.
Однак усі три найбільші політичні сили Франції виявилися далекими від більшості в парламенті, яка становить 289 мандатів. По суті, однозначного переможця на цих виборах немає.
Але другий тур голосування приніс важливу перемогу — ультраправі не змогли здобути владу у Франції. А отже, проросійського спрямування Марін Ле Пен втратила можливість контролювати французький парламент. Навіть у разі союзу з іншими політичними силами “Національному об’єднанню” не вистачить мандатів для абсолютної більшості. Принаймні на найближчі роки у Франції не варто очікувати політичного домінування правих сил, які більшою мірою підтримують проросійські наративи та виступають проти допомоги Україні.
Франція — один із ключових союзників України у протистоянні російській агресії. Навесні 2024 року було опубліковано дані щодо обсягів французької військової допомоги з початку російського повномасштабного вторгнення — це 2,6 млрд євро. Сюди входить важка техніка, боєприпаси, далекобійні ракети, артилерія та системи ППО. Понад 10 тис. українських військовослужбовців пройшли навчання на території Європи за підтримки Парижа.
Президент Еммануель Макрон першим заявив про можливе відправлення військового контингенту НАТО на територію України для допомоги у відбитті російської агресії. Після його заяви почалося бурхливе обговорення цього питання серед держав-членів Альянсу.
Результати виборів у Франції в оцінці експертів
Як результати парламентських виборів вплинуть на внутрішньополітичну ситуацію у Франції? Чи позначаться вони на обсягах військової допомоги Україні? Чим загрожує наявність ультраправих сил у французькому парламенті? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Олексій Буряченко, політолог;
- Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник;
- Ярослав Божко, голова Центру політичних досліджень “Доктрина”.
ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Ультраправого розвороту у Франції та ЄС не відбулося
— Усім, хто стежив за ситуацією у Франції, було зрозуміло, що якби були не дострокові вибори, то в партії президента Макрона взагалі не було шансів. А якби ці дострокові вибори відбулися на півроку пізніше, то сьогоднішніх результатів ми б не отримали. За підсумками парламентських виборів партія чинного президента отримала більше, ніж прогнозували екзитполи, а ультраправі — менше.
Очевидно, що Макрону треба було вживати екстрених заходів. А в цьому випадку ми мали досить сильні стартові позиції у лівих, які готові були увійти в коаліцію з Макроном. Таким чином були шанси на створення коаліції більшості порівняно з партією Марін Ле Пен. Запасним технічним варіантом було те, що ніхто не зможе сформувати коаліцію в парламенті.
До речі, загалом у Євросоюзі ультраправі на виборах до Європарламенту не набрали навіть стільки, скільки їм давали екзитполи. Але водночас у Франції буде досить-таки сильна опозиція у вигляді партії Марін Ле Пен. Але вплинути, звісно ж, на ті питання, які важливі насамперед для нас, для України, вони вже не зможуть.
Франція — це президентсько-парламентська республіка, і в ній завжди були сильні ліві. Ліві, які, найімовірніше, створять коаліцію з партією Макрона, виступають за підтримку України. Вони також абсолютно поділяють позицію президента Макрона щодо передачі Україні відповідних озброєнь — артилерійських установок CAESAR, далекобійних ракет SCALP-EG і винищувачів Mirage.
У Франції буде створена сильна комбінація — президент плюс коаліція в парламенті. Тож якщо зробити невеликий проміжний висновок, то ультраправого розвороту в Європейському Союзі та в центральних країнах Європейського Союзу не відбулося. Це для нас хороша новина.
СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Францію може очікувати політична нестабільність
— Ультраправа партія “Національне об’єднання” Марін Ле Пен посіла 3-тю позицію зі 143 місцями, що є значним результатом. Ці результати ставлять Францію в безпрецедентну ситуацію з підвішеним парламентом і політичним глухим кутом.
Річ у тім, що жодна партія не отримала на виборах абсолютної більшості — 289 місць. У такому разі різні політичні табори можуть домовлятися про формування більшості. Але чи буде це можливо — важко зараз передбачити.
Наприклад, американське агентство Associated Press пише, що результати виборів залишили Францію перед несподіваною перспективою підвішеного парламенту та політичного паралічу.
Політична нестабільність може потрясти ринки, французьку економіку (другу за величиною в Євросоюзі) і мати далекосяжні наслідки для війни в Україні, глобальної дипломатії та економічної стабільності Європи. Будемо спостерігати. Можливо, все-таки сторони знайдуть якісь точки дотику.
Навіть те, що партія Марін Ле Пен посіла третє місце — це далеко не поразка для її політичної сили. Найімовірніше, ця партія далі продовжуватиме проводити свою політику. Усе залежатиме від того, в якій ситуації буде французька економіка, в якій буде ситуація у світі загалом і якими будуть настрої серед громадян Франції.
Були припущення, що Макрон пішов на дострокові вибори з кількох причин. Так, чинний президент сподівався, можливо, що виборці боятимуться ультраправих, тому голосуватимуть проти Марін Ле Пен. І в такій ситуації президентський табір може вийти після цих виборів сильнішим, ніж це було раніше. Але також були й ризики, що в новому парламенті не буде більшості, здатної керувати країною. І в такій ситуації Франція може отримати негативні сценарії, пов’язані з паралічем парламентської роботи. І ми бачимо, що ці сценарії дійсно можуть здійснитися.
Якась невизначеність у парламенті буде. Ті чи інші політичні сили в парламенті Франції будуть використовувати цей період для самопіару. Вони будуть менше думати про те, як потрібно проводити внутрішню і зовнішню політику країни. Звичайно, це може послабити Французьку республіку. Але сподіваємося, що будуть можливості домовитися.
ЯРОСЛАВ БОЖКО: У Марін Ле Пен немає зобов’язань перед Кремлем
— У контексті Марін Ле Пен я згадаю одного з її попередників — Беніто Муссоліні. Він сказав, що “не змінюють своїх поглядів тільки дурні люди, а ми — люди розумні, тому погляди змінюємо”. Партія Марін Ле Пен має оновити імідж і стати менш радикальною в очах виборця, піти з ніші ультраправих і радикальних націоналістів до консервативного популізму.
Зараз у партії “Національне об’єднання” велика проблема. Процес дерадикалізації європейських правих партій відбувається останні 40 років. На початку 1980-х років це були просто партії, як правило, фашистські. У середині 2000-х винайшли правий популізм. Тепер вони рухаються ще ближче до центру. Такі партії глибоко здатні змінюватися заради влади.
Росія не має якогось конкретного впливу на Марін Ле Пен. Росія не може, скажімо так, керувати нею напряму, особливо, коли Ле Пен починає отримувати величезні гроші вже від французьких промисловців і бізнесу. Те, що раніше РФ давала Ле Пен гроші, не створює для неї якихось моральних зобов’язань перед Кремлем.
Такі люди, як Марін Ле Пен, загалом створюють для росіян ілюзію існування якогось глобального проросійського інтернаціоналу, який допоможе обвалити Америку.
Читайте також: Справедливий мир vs капітуляція: путінські “мирні ініціативи” проаналізували експерти