Другий Глобальний саміт миру може відбутися ще до президентських виборів у США, які відбудуться в листопаді. Про це заявив міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс. Президент України Володимир Зеленський раніше акцентував, що наступний саміт відбудеться за кілька місяців, оскільки рухатися до миру необхідно швидко.
Дипломатичний успіх Києва та нові кроки до миру
101 делегація з різних країн і міжнародних організацій та понад 80 підписантів підсумкового комюніке. Більшість аналітиків називає інавгураційний Глобальний саміт миру, який відбувся у Швейцарії 15-16 червня, дипломатичним успіхом Києва. Але що далі? На нинішньому етапі, коли Росія, як і раніше, вимагає, щоб Україна відмовилася від вступу до НАТО, а її окупаційна армія залишила чотири українські області, включати країну-агресора в мирний процес немає сенсу, вважають українські дипломати. Але рано чи пізно це доведеться зробити.
“Ідея в тому, щоб наступний саміт став завершенням війни. І, звісно, нам потрібна за столом переговорів і інша сторона. Це очевидно, що для завершення війни потрібні обидві сторони. Моя, наша робота в тому, щоб Україна в цей час перебувала на найсильніших позиціях. Ми розуміємо прекрасно, що настане момент, коли доведеться говорити з Росією. Але наша позиція дуже чітка: ми не дозволимо Росії говорити мовою ультиматумів”, — наголосив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на Глобальному саміті миру.
Напередодні саміту у Швейцарії Путін заявив, що щойно Україна відмовиться від Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей у їхніх адміністративних межах і виведе звідти армію, а ще пообіцяє не вступати до НАТО, Москва почне переговори про мир.
Президент України Володимир Зеленський назвав такі заяви Путіна ультиматумом.
“Що я можу сказати: ці повідомлення є ультимативними, вони нічим не відрізняються від усіх ультиматумів, які були до цього. Єдине, що ми з вами реально бачимо, що це відродження нацизму. Це нова хвиля. І тепер це нацизм російський. Те, що заявляє Путін — віддати їм частину наших територій, які окуповані та не окуповані, говорить про декілька регіонів нашої держави, і він зупиниться і не буде ніякого замороженого конфлікту. Меседжі такі самі, як у Гітлера, який казав: дайте мені частину Чехословаччини та на цьому все закінчиться. Ні. Це історична брехня. Путін іде тим самим шляхом. Він сьогодні говорить про чотири регіони. До цього були Крим і Донбас. Його ультиматум не новий для нас. Він порушує міжнародне право”, — заявив президент України Володимир Зеленський.
Путін не хоче миру — переконані й західні політики.
“За нинішнього стану справ ми побачили, де знаходиться російська позиція. Вона настільки далека від реалістичної позиції, від української позиції, від можливого результату, що я не вірю, що восени ми проведемо конференцію з російською стороною, і що ми перебуваємо на шляху до миру. Україні та її партнерам на Заході потрібне терпіння”, — сказав в інтерв’ю виданню Deutsche Welle голова Мюнхенської конференції з безпеки Крістоф Хойсген.
Топтеми першого саміту відображені в підсумковому комюніке — ядерна безпека, продовольча безпека та повернення всіх полонених і депортованих Росією українців. Менш ніж за два тижні після першого Саміту миру до його підсумкового комюніке приєдналися ще 10 учасників.
Для реалізації цих пунктів формули миру, а тепер і елементів спільного комюніке учасників саміту, створять робочі групи під керівництвом тієї чи іншої держави. Вони повинні будуть сформувати певний план дій щодо їхньої реалізації.
Коли план буде готовий, а кожен крок опрацьовано, відкриється шлях до проведення другого саміту, можливо, за участю представників Росії, заявив Володимир Зеленський. За його словами, в України немає часу на тривалу роботу, тому підготовка займе місяці, а не роки.
“Ці люди розуміють тільки силу. Я бачу тільки такі два шляхи — посилення на полі бою і паралельно посилення міжнародної політики. Якщо РФ буде присутня на другому саміті, це буде говорити про те, що вони хочуть миру, що вони вирішили закінчити війну. Не хочу грати словами: вирішили вони чи їх змусив світ… Ми боремося за те, щоб змусив світ, але для нас головне — результат. Результат — це закінчення війни”, — заявив президент України Володимир Зеленський.
Після обговорення базових вимог до агресора — забезпечення ядерної, радіаційної, продовольчої безпеки та обміну полоненими у форматі “всіх на всіх” — тепер Київ при підготовці другого Саміту миру працює над глобальною стратегією.
“Дипломатичний шлях, обраний Україною, — це наша ініціатива, тому що ми — жертва в цій війні. Саміт миру пройшов, зараз ми працюємо над трьома детальними планами — енергетика, продовольча безпека та обміни. І ці питання, я впевнений, ми вирішимо. Ми підготуємо детальний план, де будуть і всі інші пункти формули миру, і він буде на столі перед усіма нашими партнерами. Для нас дуже важливо показати план закінчення війни, який буде підтриманий більшістю світу. Це дипломатичний шлях, над яким ми працюємо”, — заявив президент України Володимир Зеленський.
Де саме відбудеться другий Глобальний саміт миру, поки що невідомо. Але вже є низка країн, які виявили бажання прийняти захід. Не виключено, що місцем проведення стануть Саудівська Аравія або Об’єднані Арабські Емірати. Прийняти конференцію вдруге готова і Швейцарія.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що Україна налаштована організувати другий Саміт миру в одній із країн глобального Півдня.
“Ми дійсно налаштовані на те, щоб другий саміт відбувся в одній із країн так званого глобального Півдня. Тут є кілька якісних і сильних гравців, які виявляють інтерес до проведення другого саміту. Зараз буде проводитися дуже велика робота для того, щоб вийти на другий саміт із максимально сильною позицією, яку буде підтримувати максимальна кількість країн”, — заявив Кулеба.
Думки експертів
Як відбувається підготовка до другого Саміту миру? Які основні питання будуть там обговорюватися? Чи приєднаються нові країни до конференції? Чи братиме участь Росія? І чи стане наступний саміт завершенням війни? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього;
- Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, голова “Міжнародної асоціації малих міст”;
- Володимир Фесенко, політолог;
- Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України;
- Ігор Петренко, доктор політичних наук.
ІГОР ПОПОВ: На другий Саміт миру, найімовірніше, буде запрошено російську сторону
— Починається український план, як ми бачимо за підсумками Саміту миру, з трьох консенсусних питань — продовольча і ядерна безпека, а також гуманітарні обміни. І цей план уже реалізується. Буквально днями ми повернули в Україну чергову групу полонених. Це ще не обмін “всіх на всіх”, але вже серйозні зрушення в цьому питанні.
Основне питання — це формат закінчення війни та весь комплекс питань, пов’язаний із цим завданням. Тут поки що консенсусу немає, але динаміка змінюється щодня. Поки що ми бачимо, що головне завдання України — посилити свої позиції в економіці, у фінансах, в озброєнні та дипломатичній підтримці для того, щоб будь-який мирний план максимально відповідав питанням національної безпеки України.
Саміт миру показав, що дуже багато країн підтримують Україну. Ми хотіли б ще більше, але в будь-якому разі це був успіх. Саміт миру зафіксував, мабуть, одну з головних позицій — повагу до територіальної цілісності України. Саме про це у фінальних заходах саміту говорили і його учасники, і президент Володимир Зеленський. Це й було відповіддю сотні країн на ультиматум Кремля, в якому РФ вимагала визнати незаконну анексію українських територій. І це — один із головних принципів, який стане основою для подальших переговорів.
Україна вже підписала близько 20 угод у сфері безпеки. І на саміті НАТО, який відбудеться в липні у Вашингтоні, вони будуть об’єднані в єдину систему. Також буде створено структуру для координації допомоги в галузі безпеки. Це теж посилює переговорну позицію України.
Не можна точно сьогодні сказати, в якому форматі за модальністю буде мирний план і якою модальністю буде фінальна мирна угода. Зараз президент Зеленський акцентує особливу увагу на таких аспектах:
- перше — жодних територіальних поступок, територіальна цілісність України взагалі не обговорюється;
- друге — довгострокові гарантії безпеки. Тобто незалежно від того, в якій точці зупиняться бойові дії, агресор може почати нову війну за день, за місяць чи за рік. І тому потрібна складна, але зрозуміла система гарантій безпеки для України. Саме її зараз і будує українська дипломатія.
Росію, найімовірніше, буде запрошено на наступний Саміт миру. Чи приїде російська делегація і на якому рівні — залежатиме від дипломатичних переговорів.
Ми вже бачимо, що ультиматум російської сторони, висунутий напередодні Саміту миру, не приймається кандидатом у президенти США Дональдом Трампом. Це дуже важливо. Під час дебатів [з Байденом] Трамп сказав, що не підтримує те, щоб віддати шматок території України Російській Федерації та закріпити це юридично.
У “мирному” плані, який висувають Китай і Бразилія, теж не йдеться про визнання всіх незаконних псевдореферендумів РФ. Головна дискусія точиться про те, чи повертатимуться українські території військовим шляхом, чи лише дипломатичним.
ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: На другому Саміті миру Україна навряд чи вестиме прямі переговори з РФ
— На майданчику Саміту миру, який зібрав понад 100 делегацій, усі могли говорити відкрито в рамках спільного діалогу. Багато країн глобального Півдня говорили про свої проблеми, також йшлося про проблеми глобальної безпеки. Усі підкреслювали, що необхідно домогтися справедливого миру у війні Росії проти України та справедливого покарання для РФ.
Це вже наступний етап, на який ми будемо виходити на другому Саміті миру. До того моменту буде розроблена “дорожня карта” в робочих групах, які були зафіксовані на першому Саміті миру на рівні спецпредставників і міністрів закордонних справ. Також мають бути підготовлені узгоджені сторонами документи за всіма 10 пунктами української формули миру.
Насправді ми зараз проходимо дуже серйозний шлях геополітичного становлення як країни. І зараз це дуже тісно переплетено з глобальною кризою безпеки. Думаю, в рамках переговорів, ініційованих Україною на саміті, буде створюватися фундамент глобальної нової архітектури світової безпеки. Нині Україна крок за кроком знаходить своє місце в цьому світі. І не як пристосуванець. Україна йде через право ініціативи. Я глибоко переконаний, що це дасть змогу нашій країні посісти серйозне місце як мінімум регіонального лідера.
Що стосується участі Росії у другому Саміті миру, то таких дипломатичних форматів напрацьовано достатньо за кілька останніх століть. Може йтися про переговори в різних кімнатах за участю представників країн-посередників. Або успішний формат, який використовували в зерновій угоді, — трикутники зі спільними гранями. Це може бути не трикутник, а шестикутник із залученням більшої кількості країн-посередників.
Я не вірю в те, що на наступному Саміті миру Україна вестиме прямі переговори з Росією. Але я думаю, що ми посилимо свою позицію і позиції багатьох інших країн щодо того, що подальша політика ескалації з боку Російської Федерації може призвести до третьої світової війни.
Путіна потрібно, звичайно ж, зупинити. Я думаю кілька місяців будуть опрацьовуватися як українські пропозиції, так і позиції наших партнерів, а після, коли вони вже будуть фіналізовані, їх направлять російській стороні.
ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Україна і союзники сформували плацдарм для мирного процесу
— Україна зробила дуже важливий крок — разом зі своїми партнерами сформувала плацдарм для мирного процесу, що ґрунтується на Статуті ООН і враховує українські інтереси. На відміну від тих ідей і пропозицій, які просувають деякі інші країни. Тому треба боротися за те, щоб саме цей формат мирного процесу продовжувався.
Наразі ведеться робота над уточненням і конкретизацією подальших кроків і дій щодо розвитку цієї ініціативи. Можливо, не варто поспішати, щоб провести саміт саме до президентських виборів у США. Тому що ці вибори дуже серйозно впливатимуть і на міжнародний процес, зокрема на ситуацію навколо Глобального саміту миру. Тому поспіх, можливо, тут буде і не дуже доречним. Але важливим є розробка чіткої стратегії та тактики мирного процесу.
Ухвалений на другому саміті документ не має стати проміжним.
І, звісно, потрібно враховувати, що буде протидія з боку Росії та низки інших країн. Тому потрібно готувати тактику, як відповідати на можливі контриніціативи з боку Китаю і Бразилії, брати участь або не брати участь у їхніх пропозиціях. Або узгоджувати спільні дії та залучати Китай до спільної роботи над мирним процесом.
Китай має визначитися. Якщо Китай просуватиме ідею своєї “мирної” конференції разом із Бразилією, як альтернативний процес Глобальному саміту миру, то я не бачу підстав для України брати участь у цьому заході. Тим більше Китай не підтримує цілу низку принципових ідей України.
Частина положень китайської “мирної” позиції враховані в документі, ухваленому на саміті у Швейцарії. Тому є поле для взаємодії. Китай хоче залишатися претендентом на роль посередника в мирному процесі. Тоді треба приєднуватися до того мирного процесу, який ініційований Україною. Якщо Пекін гратиме, не враховуючи інтересів України, значить, він працює в інтересах Росії. Ось така логіка.
Тобто Україну очікує активна політична боротьба і навколо вже ухвалених рішень на Саміті миру, і навколо роботи над продовженням цього формату мирного процесу.
АНДРІЙ КОВАЛЕНКО: Росія хоче зірвати другий Саміт миру
— Російська пропаганда зараз робить наголос на тему “нелегітимності” президента України Володимира Зеленського. Зараз намагаються масово просувати цю тему виключно для того, щоб зірвати підготовку до другого Саміту миру. Кремль хоче зірвати цей захід.
Ставка робиться, звичайно, не на західну аудиторію, а на глобальний Південь — Близький Схід, Азія, трохи менше Африка. На Близькому Сході та в Азії зараз просуваються китайський “мирний” план, який підтримує Росія. Він полягає в тому, щоб припиняти вогонь і сідати за стіл переговорів просто зараз, без виведення російських військ з окупованих територій.
У Китаї та інших азійських країнах виступають певні спікери на телебаченні та просувають цей китайський план. Також вони просувають історію про начебто нелегітимність президента України, що на другий саміт їхати не потрібно, бо влада начебто нелегітимна. Пропонують говорити в іншому форматі.
Участь у поширенні подібної інформації бере російська служба зовнішньої розвідки, яка працює над тим, щоб зменшити присутність африканських країн на другому Саміті миру.
Завдання Росії — не допустити, щоб кількість країн була такою, як на першому Саміті миру, коли було понад 90 країн і 8 міжнародних організацій. Росія хоче зробити все, щоб цей саміт просто не відбувся, тому що так чи інакше зараз стоїть умова, щоб росіяни там були присутні, їм висувається ультиматум певних дій.
ІГОР ПЕТРЕНКО: Росію турбує обговорення української формули миру
— Після завершення першого Саміту миру розпочалася робота над конкретними планами дій, які буде представлено державам-учасницям, що підписали підсумкове комюніке. У цих планах дій йтиметься про те, що потрібно робити для реалізації необхідних процесів. Ці плани також передбачатимуть певні дії з боку РФ. Усе це буде передано Росії та передбачається якесь обговорення.
Якщо Росія відкидає запропоновані конкретні плани дій, то це означає, що вона показує, що питання ядерної безпеки, продовольчої безпеки та гуманітарного обміну — не цікаве. І це має остаточно “розставити крапки над i” в питанні того, чим є Російська Федерація і чого вона дійсно хоче.
Якщо ж Кремль входить у переговорний процес, то це є де-факто визнанням того, що почалася робота над формулою миру. Тому тут така розтяжка для Російської Федерації. Якщо ж Росія відмовляється, то в нас є конкретні плани дій. Відповідно, ми ставимо собі за мету — створити точки тиску на РФ. Це може бути новий санкційний тиск, посилення військової та фінансової підтримки України західними союзниками.
Ми зараз бачимо і розуміємо, що питання формули миру і проведення другого Саміту миру активно обговорюється. Це викликає занепокоєння з боку Росії, і в Кремлі всіляко намагаються якось перебити цю історію.
Читайте також: Росія втрачає по пів армії на місяць: втрати окупантів оцінили військові експерти