Загрозлива ситуація для Покровська і російський наступ на Харківщині, що захлинувся: події на фронті проаналізували експерти

За добу 19-20 червня на лінії фронту відбулося 85 бойових зіткнень. Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. Російські окупанти продовжують атакувати та обстрілювати мирні міста. Тим часом українським військам вдалося сповільнити наступ армії РФ у Харківській області. 

Актуальна ситуація на лінії фронту 

У Генеральному штабі ЗСУ повідомляють, що російська армія продовжує активні дії на Покровському напрямку. 13 атак відбулося на Куп’янському напрямку, 10 разів окупанти намагалися покращити своє тактичне положення на цій ділянці фронту. Тривають атаки в районах Синьківки та Степової Новосілки. 

На Краматорському напрямку українські сили відбили п’ять атак окупантів у районі Часів Яру. Армія РФ діяла за підтримки авіації та скинула керовану авіабомбу. 

На Покровському напрямку тривають 10 бойових зіткнень у районах Сокола, Воздвиженки, Калинового та Новоолександрівки. На цій ділянці фронту окупанти також активно використовують авіацію. П’ять керованих авіабомб скинули на Євгенівку та Вовче. Загалом на Покровському напрямку з боку армії РФ відбулося 28 штурмових дій. 

Триває бій на Курахівському напрямку та в районі Костянтинівки. На Оріхівському напрямку поблизу Малої Токмачки було відбито ворожу атаку, ще дві атаки ЗСУ відбили на лівобережжі Дніпра. 

Тим часом голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Чарльз Браун підтвердив, що українським військовим вдалося стабілізувати ситуацію в Харківській області.

За словами президента Володимира Зеленського, на ситуацію вплинуло, зокрема, знищення силами ЗСУ російських позицій і пускових установок поблизу кордону.

“Ми бачимо, як рішучість світу відкриває нові перспективи для відновлення нашої безпеки, серед усього це стосується безпеки Харкова. Знищення поблизу кордону нашими силами, нашими воїнами позицій і пускових установок російських терористів дійсно має значення. Це спрацьовує саме так, як ми й очікували. І за результатами боїв уже зараз, у червні, на різних ділянках фронту, я хочу подякувати всім нашим солдатам”, — із заяви глави держави.

Останніми тижнями на Харківському напрямку велися запеклі бої. 

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що російські сили намагалися відбити українську контратаку в північно-західному містечку Глибокому, що на північ від Харкова. Продовжувала російська армія наступ і в районі Липців, а також у районі центру міста Вовчанськ і Вовчанських Хуторів.

Військові аналітики впевнені, що дозвіл США використовувати українською армією свою високоточну зброю по цілях на території Росії вздовж кордону Харкова кардинально змінив ситуацію у Вовчанську на користь ЗСУ. Росія змушена переміщати свої сили з півдня і Донецького напрямку на північ Харківської області. 

Думки експертів

Яка зараз ситуація на фронті? Чи існує загроза для Покровська в Донецькій області? Яка ситуація з боями в Часовому Яру? Що відбувається в Серебрянському лісництві? Чи справді російській наступ у Харківській області захлинувся? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Іван Ступак, військовий аналітик, співробітник СБУ (2004-2015 рр.);
• Євген Дикий, екскомандир взводу батальйону “Айдар”; 
• Дмитро Снєгирьов, військово-політичний експерт.

ІВАН СТУПАК: Росіяни перекидають сили та техніку на Харківський напрямок

— Донецький напрямок для російських окупантів перспективний, залишається в пріоритеті. Вихід на адміністративні кордони Донецької області ніхто серед командування ЗС РФ не скасовував. Усі маленькі села, селища, які щодня перераховують у зведеннях із фронту — це всього лише маленькі точки на шляху до захоплення Донецької області Російською Федерацією. Очевидно, що є в окупантів і подальші плани, але поки що їхня ідея фікс — це вийти на кордони Донецької області.

Відомо, що на кордоні РФ із Харківською областю загарбники зосередили близько 45 тис. російських окупантів. Наразі ЗС РФ перекидають туди підрозділи з інших напрямків, зокрема з півдня. 

Фіксується переміщення російських військ з окупованого Бердянська. Ще тижнів три тому були повідомлення про те, що забирають техніку, людей і залишають, скажімо так, необхідний мінімум для підтримки обороноздатності. Шляхом того, що там величезна кількість мінних полів і різних фортифікаційних споруд, РФ може почуватися більш-менш спокійно, навіть з обмеженою кількістю військ.

Росіяни з-під Урожайного Донецької області забирають людей, забирають техніку з Краматорського напрямку і теж переміщують до РФ, ближче до півночі Харківської області. Є три можливі варіанти того, як далі діятимуть російські загарбники. 

Перший — допомогти російським військам, які вже зав’язли в Харківській області. Відкрити третій напрямок у Харківській області — теж варіант. Можливо, окупанти можуть спробувати відкрити ще один напрямок — у Сумській області. У теорії все це дійсно може бути. Українські розвідники продовжують за цим спостерігати, як і вище військове командування.

Спочатку була інформація про десятки російських військовослужбовців, які були заблоковані на агрегатному заводі у Вовчанську. Тепер є інформація про те, що їх близько 400. Це, вважай, цілий батальйон потрапив у напівоточення. Але він не оточений. ЗСУ створили таку ситуацію, що і вийти окупантам не можна, і зайти свіжим силам туди теж неможливо. Усіх, хто намагається наблизитися, просто знищують.

Якщо російська армія перекидає додаткові резерви на північ Харківської області, то, ймовірно, вони спробують звільнити цих людей. Зіграти, знаєте, на піар, медійно, що, мовляв, ми своїх не кидаємо. Але можуть і кинути, а потім поставити 400 хрестиків десь у Російській Федерації. 

ЄВГЕН ДИКИЙ: На Покровському напрямку — тривожна ситуація

— Нині саме на Донецькому напрямку російський наступ має найбільші успіхи. Конкретно на Покровському напрямку наразі зібрані найбільш боєздатні російські частини, саме там іде активне просування ворога і саме тут створено найбільшу загрозу для української сторони. 

Ворог досить близький до того, щоб створити загрозу цілій великій агломерації: Костянтинівка, Дружківка, Слов’янськ, Краматорськ. Є загроза того, що через якийсь час виникне необхідність евакуювати ці чотири населені пункти. Тому те, що зараз відбувається на Покровському напрямку, дуже тривожно.

Для українських захисників було б великим полегшенням, якби російська сторона більш інтенсивно почала перекидати війська з Покровського напрямку на Харківщину. Зараз там інтенсивність боїв теж досить висока, а ось характер боїв дуже різко змінився. Можна вже абсолютно констатувати як досконалий факт, що Харківський наступ російської армії захлинувся і закінчився. Українські захисники перейшли в контрнаступ. 

По суті, в окупантів тепер одне завдання на Харківщині — вони намагаються окопатися, закріпитися і залишити за собою хоча б кілометрову смугу вздовж кордону, яку вони зайняли місяць тому на початку свого наступу. Якщо вони не почнуть перекидати свої війська з інших ділянок фронту, у них навіть це не вийде.

Американські винищувачі дійсно є дуже важливим фактором для України. Наразі російська армія має всього дві основні переваги – це велика кількість живої сили та можливість наносити авіаудари КАБами, плануючими бомбами з відстані 70-50 км з-за лінії фронту, тобто не заходячи в зону дії української протиповітряної оборони. Це дуже серйозний фактор не тільки для фронту, а й для наших прифронтових міст — це постійний терор мирного населення. Але щойно в Україні з’являться F-16, ось ця перевага у них зникне.

ДМИТРО СНЄГИРЬОВ: Жодного оперативного оточення ЗСУ в Часовому Яру немає

— Відстань для окупантів до траси Костянтинівка-Покровськ близько 7,5 км. На кінець травня це було близько 9 км. Цю трасу називають “дорогою життя”, нею здійснюється ротація особового складу ЗСУ, вивезення поранених і підвезення боєкомплекту. 

Темпи просування російських окупаційних військ дають зрозуміти, що захоплення і перерізання траси Костянтинівка-Покровськ — це віддалена перспектива для армії РФ. 

Часів Яр російські окупанти штурмують уже близько трьох місяців. Наразі бої просунулися в міську забудову — мікрорайон “Новий”, мікрорайон “Канал”. Окупантам вдалося незначно просунутися. Мікрорайон “Канал” розташований на панівних висотах і контролюється Збройними силами України. Це дає можливість тримати під контролем наступальні порядки окупантів, які здійснюють спроби лобових атак.

Просування в окупантів у Часовому Яру максимально на кілька сотень метрів. Це навіть не тактичного характеру успіхи. Також вони намагаються атакувати по флангах, але використання цієї тактики, яку росіяни демонструють 22 роки, не дало суттєвих результатів. 

Ні про яке оперативне оточення українського угруповання в Часовому Яру не йдеться. Контроль над цим містом дає змогу ЗСУ тримати під своїм вогневим контролем значні території окупованих районів Донеччини та стримувати подальше просування армії РФ у бік Костянтинівки, Дружківки, Краматорська та Слов’янська. 

Російське угруповання, яке замкнене на агрегатному заводі під Вовчанськом, відрізане від основних сил. Йдеться про співробітників російського СОБРу (спеціальний загін швидкого реагування, — ред.). Якщо вже СОБР кидають як штурмовий підрозділ, то питання наявності боєздатних частин у російської регулярної армії залишається відкритим. На Харківському напрямку росіяни використовували як штурмову піхоту елітні підрозділи Сил спеціальних операцій.  

По агрегатному заводу завдаються удари українськими силами з використанням фіксованих керованих авіабомб, що призводить до серйозних втрат особового складу та важкої бронетехніки. Наразі близько 40 росіян уже здалися в полон ЗСУ, розуміючи безперспективність подальшого збройного опору.  

Контроль Серебрянського лісництва дає змогу зупинити подальше просування російських окупантів у напрямку Лиману і не дає можливості окупантам створити оперативне оточення українських військ у районі Сіверська. Важливо зазначити, що заяви росіян про поліпшення тактичного положення в районі Білогорівки абсолютно не відповідають дійсності. Населений пункт перебуває під контролем ЗСУ. Це панівні висоти, які дозволяють тримати під вогневим контролем основні пункти зосередження особового складу окупаційних військ на тимчасово окупованих територіях Луганської області — так званий промисловий трикутник Рубіжне-Сєвєродонецьк-Лисичанськ. Також контроль над даними панівними висотами дає можливість знищувати тилові логістичні бази окупаційних військ. 

Читайте також: ЗСУ не дають росіянам можливості продовжувати штурми в Харківській області — подробиці (ВІДЕО)