Цього року Німеччина вперше виконає норму НАТО і асигнує на розвиток військово-промислового комплексу (ВПК) більше встановлених 2% від ВВП. На оборонні потреби спрямують понад 90,5 млрд євро, пише видання Deutsche Welle. Детальніше про те, як країни Альянсу озброюються в умовах війни Росії проти України і постійних погроз з боку Кремля — в матеріалі телеканалу FREEДОМ.
За попередніми оцінками, поточного року норму з інвестиції 2% ВВП в оборонку виконають дві третини країн-членів НАТО. Загалом Альянс витратить на ВПК понад 1,5 трильйона дол. Для порівняння: торік 2% від ВВП у виробництво зброї вклали лише 10 членів Альянсу.
“Лідером за часткою військових витрат у ВВП стала Польща — понад 4%, за нею йдуть Естонія і США. У реальних цінах, з поправкою на інфляцію, військові видатки країн НАТО у 2023 році зросли на 9,3%, а цього року — одразу на 18%. Щоправда, майже дві третини з цієї суми припадають на США”, — йдеться в публікації Російської служби BBC News у Telegram.
Це демонструє, що дедалі більше союзників нині дійсно активізують діяльність і вкладають кошти в безпеку, вважає генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
“Ми також ухвалюватимемо важливі рішення щодо України. Я очікую, що НАТО візьме на себе провідну роль у наданні допомоги та навчанні солдатів, а також що союзники візьмуть на себе більше зобов’язань у сфері військової та фінансової підтримки Києва”, — заявив Столтенберг.
Частіше за інших партнерів України до посилення оборонної спроможності країн НАТО закликають сусідні з Росією держави, які відчувають на собі пряму загрозу від Москви.
Фінляндія, яка вступила до Альянсу 2023 року, збільшила витрати на оборону до 2,3% ВВП. Гельсінкі і Вашингтон підписали угоду про оборонне співробітництво, яка дає доступ США до фінських військових баз.
Рік тому в Латвії відновився призов до армії, скасований у 2007-му. Витрати на оборону сусідньої з РФ Литви становлять 1 млрд 800 млн євро на рік.
“Дуже важливо те, що ми визнаємо: фінансування зараз необхідно збільшити, коштів і грошей на оборону у нас недостатньо. Ми вважаємо, що 2% недостатньо, потрібно йти далі. Естонська пропозиція в тому, що, можливо, слід подумати про 2,5%. Естонія цього року інвестує 3,4%, а наступного — понад 3% ВВП”, — наголосив міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
Не відстають від країн Балтії і члени НАТО, які не є сусідами з Росією. Так, глава Міноборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що країна має бути готовою до ймовірного бойового зіткнення з агресором до 2029 року. Крім того, у планах Берліна — облік придатних до військової служби.
“Ми повинні усвідомити, що ситуація із загрозами зовсім інша, ніж була лише кілька років тому. Росія вже 2,5 року веде війну проти України, порушуючи міжнародне право. Вчиняючи таким чином, вона не тільки ставить під сумнів міжнародний порядок, заснований на правилах, а й руйнує його. Вона узурпує право нападати на суверенну державу, анексувати територію і позбавляти людей, які там проживають, свободи. Це нова ситуація загрози, тим більше, що Росія не залишає сумнівів у тому, що йдеться не тільки про Україну”, — заявив Пісторіус.
Зазначимо, що країни Альянсу збільшують витрати, зокрема, на допомогу Україні. Напередодні саміту НАТО в липні Єнс Столтенберг запропонував закріпити положення про щорічне виділення Києву 40 млрд євро або дол. на військові потреби. Союзники продовжать узгоджувати позицію з цього питання до літнього саміту у Вашингтоні.
Читайте також: П’ять країн НАТО спрямують на оборону понад 3% ВВП — як посилюється роль Європи в Альянсі
Як повідомлялося раніше, зростання загрози з боку Росії та Китаю змушує НАТО вести перемовини про розгортання ядерної зброї: Альянс припускає можливість вилучення частини ядерних ракет зі сховищ та переведення їх у режим готовності.