“Звільнення всіх полонених і депортованих” — четвертий пункт формули миру президента України Володимира Зеленського. Це питання детально обговорювали учасники Глобального саміту миру, який 15-16 червня відбувся у Швейцарії. Підсумкове комюніке, яке підписали 80 країн і 4 міжнародні організації, містить заклик до Росії щодо повернення всіх українських дітей та обміну полонених за принципом “всіх на всіх”.
Яким буде процес повернення цивільних і військовополонених після саміту. Чи відбудеться обмін у форматі “всіх на всіх”. Які держави сприяють прискоренню обміну і як РФ намагається блокувати процес. Про це в інтерв’ю телеканалу FREEДOM на полях Глобального саміту миру розповів уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
Ведучий — Олег Борисов.
— Після підписання комюніке саміту ви відчули для себе зрушення щонайменше в дипломатичній сфері щодо звільнення військовополонених, цивільних заручників і щодо повернення українських дітей?
— Я це відчув сьогодні під час закритої дискусії, яку ми організували разом із нашими швейцарськими партнерами за активної участі Канади та Норвегії. На ній були присутні представники 39 країн і найбільших міжнародних організацій.
Канада і Норвегія погодилися на нашу пропозицію, щоб основними доповідачами щодо порушень Російською Федерацією прав людини стосовно українських дітей, цивільних заручників і військовополонених були два прем’єр-міністри — Канади і Норвегії.
Закритий режим зустрічі дав можливість відверто поговорити. І прозвучали нові пропозиції з боку країн, від яких ми точно не очікували почути щось нове. А вони несподівано прямо сказали: ми готові запропонувати свої послуги для повернення українських дітей, цивільних і військовополонених. Ми окремо це обговорили.
І я вірю в те, що спільними зусиллями нам вдасться повернути як українських дітей, так і військовополонених, і, звичайно, цивільних заручників, яких Росія продовжує масово незаконно утримувати, незаконно затримувати на тимчасово окупованій території України.
— Росія продовжує вивозити дітей з окупованих українських територій на свою територію…
— Так і є. У нас є міжнародна коаліція, у нас є окремі партнери, які нам безпосередньо допомагають повертати українських дітей. Але, на жаль, цифра повернутих дітей дуже маленька.
І ми бачимо, що Російська Федерація не відмовилася від своєї політики щодо незаконної депортації українських дітей. Щодня ми знаходимо все нові й нові факти, які підтверджують цю геноцидну політику з боку РФ стосовно українських дітей.
— Мене вразив нещодавній обмін військовополоненими. Вразив у тому плані, який вигляд мали українські військовополонені, які перебували в полоні у РФ, і російські військовополонені, які були в Україні. Таке відчуття, що російські військовополонені виїхали з якогось курорту. А з полонених українців знущалися, весь світ облетіли фотографії військовополоненого, який, вибачте мені за відвертість, — скелет, обтягнутий шкірою.
— Ми бачимо подібні порушення під час кожного обміну.
20 кг — це мінімальна кількість кілограмів, яку втрачають українці в російському полоні. Ми зафіксували такий мінімум. Чоловік, про якого ви говорите, втратив понад 40 кг.
На саміті про це теж говорили. Причому, говорили представники інших країн. Вони наголошували: ми вже бачили це у своїй історії в період Другої світової війни, це були фотографії військовополонених і цивільних, які показували після звільнення територій, на яких розміщувалися концтабори.
Тобто на території Російської Федерації, фактично, зараз існують концтабори, в яких знущаються, катують громадян України.
Це наслідок кризи міжнародних організацій. З одного боку, ми розуміємо, Росія їх не допускає до місць тримання наших громадян. З іншого боку, ми не бачимо, щоб ці організації проявляли ініціативу. І ми це теж сьогодні обговорювали.
У нас були присутні країни, які є одними з найбільших донорів міжнародних організацій — насамперед Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ). Щодо Червоного Хреста у нас сьогодні була окрема дискусія, сподіваюся, вона приведе до якихось змін. Адже представники МКЧХ, які мають унікальний мандат, зобов’язані відвідувати українських військовополонених, як вони роблять це на території України — відвідують російських військовополонених, дивляться, як дотримуються їхніх прав. Тому що ми діємо як цивілізована держава, цим ми відрізняємося від росіян.
Тому нам і допомагає весь світ, тому їхні представники їдуть до нас. Тому на Саміті миру така кількість міжнародних делегацій, що вкотре показало, що весь світ об’єднується навколо України. Увесь світ все більше і більше розуміє, яку загрозу насправді несе Російська Федерація.
Російська агресія проти України — це вже не питання тільки двох країн, Росії та України. Це питання глобальної безпеки на нашій планеті.
— Здавалося б, настільки очевидні всі ці злочини з боку Російської Федерації. Як виправдовує свої дії уповноважена з так званих прав людини в Російській Федерації?
— Я жодного разу не чув, щоб моя контрвізаві (Тетяна Москалькова, — ред.) намагалася знайти якісь аргументи, що захищають її позицію. Публічно я бачу, що вона підтверджує слова і дії президента Російської Федерації. Тому ми не обговорюємо це, ми обговорюємо конкретні речі, які дозволяють нам повертати наших громадян. Я намагаюся взагалі не переходити на подібні обговорення, тому що просто боюся не стриматися.
При цьому я відчуваю стосовно представників Російської Федерації те саме, що відчувають абсолютно всі громадяни України. Але емоції — поганий порадник. Треба залишатися з холодним, тверезим розумом, скажімо так. На цій посаді я розумію, що не можу керуватися емоціями, і продовжую комунікувати й напряму, і через посередників, яких, до речі, стає в нас дедалі більше й більше. Саме тому нам і вдається повертати наших громадян — наших дітей, наших цивільних, наших військовополонених.
Читайте також: Проблема — знайти інформацію про дитину в РФ: Лубінець назвав країни, які допомагають повертати українських дітей