Прокурори Міжнародного кримінального суду (МКС) розслідують кібератаки Росії на українську цивільну інфраструктуру як ймовірні воєнні злочини, пише Reuters. За інформацією джерел агентства, йдеться про атаки, які поставили під загрозу життя людей — стали причиною збоїв в електро- і водопостачанні, а також у роботі аварійних служб і сервісів сповіщення про повітряну тривогу. Подробиці — у матеріалі FREEДОМ.
“Це перше підтвердження того, що атаки в кіберпросторі розслідують міжнародні прокурори, що може призвести до видачі ордерів на арешт, якщо буде зібрано достатньо доказів. За словами однієї з офіційних осіб, розслідують атаки на інфраструктуру, які ставлять під загрозу життя людей, порушуючи подачу електроенергії та води, обриваючи зв’язок зі службами екстреного реагування або вимикаючи послуги мобільного зв’язку, що передають попередження про повітряні атаки”, — пише Reuters.
В агентстві уточнили, що в Міжнародному кримінальному суді розслідують щонайменше чотири великі атаки на об’єкти української енергетичної інфраструктури, зокрема на українського оператора мобільного зв’язку наприкінці 2023 року.
Тоді проблеми виникли в різних сферах — від мобільної та інтернет-мережі до локальних проблем з оплатою проїзду в громадському транспорті. Збої торкнулися роботи міської інфраструктури, банкоматів, поштоматів і, найважливіше, сповіщень про повітряну тривогу. Серед підозрюваних — група російських хакерів, відома як Sandworm, яка може бути пов’язана з військовою розвідкою Росії.
“Воєнні злочини за документом, за яким працює Міжнародний кримінальний суд — це кілька десятків найрізноманітніших дій. Є список у Римському статуті, це документ, на основі якого діє МКС, там є список тих злочинів, за якими може працювати МКС”, — пояснив адвокат Юрій Білоус.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну МКС видав чотири ордери на арешт російських чиновників, підозрюваних у скоєнні міжнародних злочинів. Серед них — Путін.
“Злочини проти людяності — це ракетні обстріли в період із 10 жовтня 2022 року до березня 2023 року. Чому такий період? Так вирішив Міжнародний кримінальний суд, такий період він узяв. Чи займається Кримінальний суд розслідуваннями тільки цих злочинів? Ні. МКС у Гаазі отримує інформацію з найрізноманітніших джерел. Кожна людина, правозахисна організація, держава співпрацює з цим судом, таким чином надаючи йому доступ до тих матеріалів, які, наприклад, збирає наша прокуратура, слідчі органи”, — зазначив Білоус.
Окрім злочинів у сфері кібербезпеки, Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду розслідує російські злочини щодо українських військовополонених і цивільних заручників.
Загалом від початку повномасштабного російського вторгнення зареєстровано понад 450 кримінальних проваджень про факти жорстокого поводження з військовополоненими.
“Система, створена Росією, — це система, побудована на тортурах і нелюдському поводженні на території Росії та тимчасово окупованих територіях України. Перший так званий скринінг — неофіційна розмова з військовополоненими, які зараз повертаються, показує, що до 90% наших людей страждають від різних видів тортур, нелюдського поводження, фізичного, зокрема сексуального, і ментального насильства”, — наголосив генеральний прокурор України Андрій Костін.
З липня 2023-го в Гаазі працює Міжнародний центр із переслідування за злочин агресії проти України. Генеральний прокурор України повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна засудила 81 російського воєнного злочинця. Ще 17 — постали перед судом в Україні та отримали тюремні терміни. Решту — засудили заочно. Із лютого 2022 року зареєстровано приблизно 123 тис. проваджень щодо воєнних злочинів російських окупантів.
Читайте також: Кібератаки, які РФ здійснює на Україну, уперше розглядаються МКС як імовірні воєнні злочини, — адвокат