31 травня Україна і Росія вперше з лютого цього року провели обмін військовополоненими. Росії передано 75 осіб військовослужбовців збройних сил Росії. Києву вдалося повернути 75 українських громадян. Це воїни Збройних сил, Національної гвардії, прикордонники та четверо цивільних, інформує FREEДOM.
Один із тих, хто повернувся в Україну в останній день весни, Роман Горілик. Він не брав участі у бойових діях. Чоловік був старшим контролером КПП з охорони Чорнобильської атомної електростанції. Його та ще 168 нацгвардійців, які охороняли ЧАЕС, росіяни взяли в заручники в березні 2022 року.
“Стан Романа та інших українських військовополонених викликає жах і асоціації з найтемнішими сторінками історії людства: нацистськими концентраційними таборами смерті. За весь час перебування в російському полоні Романа та інших 74 військовополонених українців, повернутих за обміном, жодного разу не відвідували спостерігачі Міжнародного комітету Червоного Хреста”, — з повідомлення проєкту “Хочу жити” в Telegram.
Не пускати спостерігачів до військовополонених, порушуючи положення Женевських конвенцій, — це свідома й цілеспрямована політика влади країни агресора. Це робиться для того, щоб Міжнародний Червоний Хрест не міг зафіксувати те, як російська сторона поводиться з українцями. Водночас Москва відхиляє пропозиції Києва про нові обміни, а деякі — просто саботує.
“Ми готові, ми відкриті. Ми навіть пропонували в місяць Рамадан обміняти всіх мусульман, які є. Давайте віддамо — ви нам наших і своїх забирайте на Великдень. Ні, Росія це все ігнорувала”, — розповів спікер проєкту “Хочу жити” Віталій Матвієнко.
Таким чином країна-агресор використовує полонених, військових і цивільних як спосіб тиску на українське суспільство.
“Звинувачення України в тому, що Україна є стороною, відповідальною за припинення обміну військовополоненими, може бути спробою перекласти провину на Україну. І завуалювати низку вже задокументованих зловживань з боку Росії щодо українських військовополонених, щоб потенційно розпалити невдоволення в українському суспільстві або дезорганізувати західну підтримку України. Кремль, схоже, використовує обмін військовополоненими як ще один риторичний інструмент, щоб підірвати процес прийняття рішень в Україні”, — йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Не поспішає Росія не тільки з організацією обмінів, а й з визнанням статусу військовополоненого. Багато росіян роками не знають про долю своїх родичів-окупантів і не можуть домогтися цієї інформації від військових комісаріатів, військових частин і Міноборони Росії. Тому після початку повномасштабного вторгнення вони стали звертатися до українського проєкту з добровільної здачі в полон “Хочу жити”.
“Громадяни Російської Федерації, що шукали та шукають своїх родичів, які знаходяться у збройних силах РФ, вони не знали до кого звертатися на території Росії. Їм інформацію їхні органи не надавали, і вони шукали можливість дізнатися з боку України. І єдиним таким способом, гачком, зв’язком, щоб допомогти, став проєкт “Хочу жити”. До запуску проєкту “Хочу знайти” на наших ресурсах було близько трьох тисяч звернень”, — зазначив Віталій Матвієнко.
Проєкт для родичів російських військових “Хочу знайти” працює з січня 2024 року. За чотири місяці туди звернулося понад 10 тис. росіян, здебільшого дружини та сестри безвісти зниклих. Загалом було знайдено понад 300 окупантів. Більшість із них живі й перебувають у полоні, декого вже обміняли. Частина росіян загинули в Україні. Їхні останки або будуть передані в Росію, або вже там.
“Якщо ми говоримо про регіони, то найбільше це Донецьк, Донецька область, потім іде Запоріжжя і Луганська область. Якщо ми говоримо за часом, це 2023 рік. Найбільше безвісти зниклих якраз тоді, коли вони починали на Авдіївку йти. І при спробах штурму там дуже багато полягло. Їх ніхто не забирав, їхня сторона не забирала. Їхня армія, по суті, під час наступу йшла по кістках своїх же товаришів по службі”, — розповів спікер проєкту “Хочу жити”.
Єдиний центр пошуку військовослужбовців армії Росії в Україні “Хочу знайти” — це гуманітарний проєкт Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Він запущений на знак прихильності України принципам міжнародного гуманітарного права. Залишити заявку на пошук військовослужбовця російської армії можна на вебсайті “Хочу знайти”, а також в месенджерах проєкту.
Читайте також: РФ нарощує угруповання в Україні, попри великі втрати, — Гетьман