“Вибухнула політична криза”: наслідки ухвалення скандального закону про “іноагентів” у Грузії (ВІДЕО)

У Грузії набув чинності скандальний закон про “іноагентів”. Його підписав спікер грузинського парламенту Шалва Папуашвілі. Законопроєкт викликав шквал критики з боку Євросоюзу і США. Тбілісі погрожують санкціями, а також закриттям дверей до ЄС і НАТО. Однак грузинська влада відкидає всі звинувачення, повідомляє FREEДОМ.

28 травня 2024 року парламент Грузії, контрольований керівною партією “Грузинська мрія”, подолав вето президентки Саломе Зурабішвілі на законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу”. А вже 3 червня Папуашвілі остаточно затвердив аналог російського закону про “іноагентів”. Критики закону впевнені, що як і у РФ, уряд буде використовувати його проти інакомислення. Зі свого боку керівна партія стверджує, що закон необхідний нібито для того, щоб зупинити якісь іноземні сили, які намагаються дестабілізувати обстановку в країні.

“Якщо неурядові організації та ЗМІ хочуть брати участь у процесі ухвалення рішень і впливати на життя грузинського народу, отримуючи фінансування від іноземних урядів, вони мають відповідати мінімальному стандарту прозорості — громадськість має знати, хто стоїть за кожним автором”, — заявив Папуашвілі.

Так званий закон про “іноагентів” набуває чинності 4 червня. Тепер протягом двох місяців Міністерство юстиції розробить підзаконні нормативні акти та створить електронний портал. Там повинні будуть зареєструватися і задекларувати фінанси за 2023 рік організації, які отримують понад 20% закордонного фінансування.  

США та Євросоюз засуджують рішення грузинського парламенту. Зокрема, Вашингтон в особі представника Державного департаменту Метью Міллера заявив, що парламент Грузії ухвалив антидемократичний законопроєкт, який не відповідає європейським нормам.

“І Євросоюз, і Рада Європи, і ОБСЄ, і ООН сказали, що цей закон просто жахливий, його не можна виправляти — його треба просто скасовувати, тому що він ущемляє фундаментальні права людини. Американська сторона заявила, що вони введуть санкції проти тих людей, які брали участь у створенні цього закону. Попри все це, “Грузинська мрія” все одно ухвалила цей закон і вибухнула політична криза”, — зазначив старший науковий співробітник Фонду стратегічних і міжнародних досліджень Грузії Шота Утіашвілі.

Група грузинських неурядових організацій збирається оскаржити ухвалений закон у Конституційному суді. Вони також готують звернення до Європейського суду з прав людини, пише TRT. Самі журналісти переконані, справжня мета законопроєкту — обмежити дискусії напередодні парламентських виборів, які мають відбутися в жовтні.

“Треба, щоб уся опозиція, усе громадянське суспільство підготувалися до виборів. Так, “Грузинська мрія” ухвалила закон про “іноагентів”, але вона заплатила величезну політичну ціну — вона втратила 10% рейтингу. І якщо до цих подій за них були готові проголосувати 36% виборців, то зараз, мабуть, у них 26%. І дуже важливо, щоб падіння рейтингу “Грузинської мрії” тривало, щоб в опозиції був єдиний фронт”, — додав Утіашвілі.

Протести в Грузії не вщухають півтора місяця. Десятки тисяч людей виходять на вулиці, щоб висловити свою незгоду з діями влади. Щоб розігнати активістів, влада використовує силовиків, які застосовують проти демонстрантів водомети, сльозогінний газ і гумові кулі. Євросоюз і США неодноразово засуджували силові дії проти мітингувальників у Грузії. Однак влада на це не звертає уваги.

Читайте також: Парламентські вибори будуть референдумом щодо політичного майбутнього Грузії, — Васадзе