Протестувальники в Грузії не розходяться. По всій країні проводяться мітинги проти так званого закону про “іноагентів”. Він, за словами громадян, підриває демократичні підвалини й може перекреслити шанси країни на вступ до Європейського Союзу. З цим згодні, зокрема, росіяни, які залишили батьківщину через такий самий документ у РФ; влада стала їх переслідувати, забороняючи вести опозиційну діяльність, інформує FREEДОМ.
Тисячі протестувальників у Грузії виступають проти закону “про іноземний вплив”, називаючи його проросійським.
“Росія тут ніколи не переможе. Росії ніколи не вдасться тут закріпитися. А наше місце — в Європі. Ми сподіваємося на вибори та докладемо всіх зусиль для боротьби”, — стверджує учасниця протесту Ніно Сагінадзе.
Президент Грузії Саломе Зурабішвілі наклала вето на документ, який проголосували в парламенті. Але 28 травня грузинські депутати подолали і її заборону.
“Цілком очевидно, що буде використовуватися для того, щоб зміцнювати авторитарну владу й надалі, закриваючи ЗМІ, закриваючи некомерційні організації, змушуючи активних незгодних із діями влади молодих людей і немолодих людей виїжджати з країни, і це абсолютно неприйнятно. Мені здається, у Грузії величезна кількість людей хочуть рухатися іншим шляхом і хочуть рухатися в бік євроінтеграції”, — каже засновник організації “Идите лесом” Григорій Свердлін.
Григорій Свердлін — засновник служби сприяння росіянам, які виступають проти війни. Також організація допомагає російським громадянам покинути фронт в Україні.
“Мене оголосили “іноагентом” у вересні 2023 року. Як моє “іноземне фінансування” було названо те, що я отримав гроші від російського фонду — 100 доларів за лекцію. Іноземними ці гроші вважаються, тому що фонд мав пожертвування від громадянина Узбекистану. А моєю участю в політиці було названо інтерв’ю іноземному телеканалу”, — розповідає чоловік.
Через кілька місяців після початку повномасштабної війни Росії проти України — Георгій виїхав до Грузії. До рішення залишити рідну країну його підштовхнуло кримінальне переслідування за висловлювання щодо України, державна цензура та закон про “іноагентів”, який у країні-агресорі ухвалили 2012 року.
“Спочатку він [закон] стосувався благодійних організацій і комерційних організацій, і одразу він був використаний для того, щоб боротися з організаціями, які розслідують випадки корупції; з організаціями, які займаються порушеннями на виборах. Тобто всі такі організації миттєво, протягом 2012-2014 року, в Росії були визнані “іноземними агентами”, що, своєю чергою, створювало і створює великі складнощі під час роботи”, — зазначає Свердлін.
Якщо проголосований закон у Грузії запрацює, благодійним організаціям, які отримують щонайменше 20% свого фінансування з-за кордону, доведеться зареєструватися в уряді як “іноземні агенти” і надавати фінансові звіти про свою діяльність.
“Наприклад, зараз “іноземним агентам” у Росії заборонили балотуватися в будь-які виборні органи влади. Ця поразка в правах абсолютно незаконна. У Грузії в третьому читанні ухвалено абсолютно такий самий закон про “іноземних агентів”, з тією самою аргументацією і, абсолютно очевидно, що його також використовуватимуть для боротьби з “інакомислячими”, — акцентує засновник організації “Идите лесом”.
Багато росіян втекли за кордон після того, як уряд визнав їх “іноземними агентами”. Цілком очевидно, що це визначення несе в собі негативний відбиток радянської епохи. Майже всі російські опозиційні ЗМІ тепер змушені працювати у вигнанні.
Через закон про “іноагентів” Грузію, прогнозує правозахисник, незабаром може покинути талановита молодь, яка частіше за інших опиняється серед лідерів протестів. І це мінімальна ціна, яку доведеться заплатити країні за прийняття російських норм життя.
Читайте також: Парламент Грузії подолав вето президента на закон про “іноагентів”: наслідки в оцінці експертів