Військові навчання КНР біля берегів Тайваню мають не лише військовий, але й політичний сенс. Насамперед це була реакція на інавгурацію президента Лай Цінде. Ознак того, що Китай справді проводитиме певні воєнні дії, які призведуть до конфлікту, поки що немає. Такою думкою в ефірі телеканалу FREEДОМ сьогодні, 26 травня, поділився керівник секції Азіатсько-Тихоокеанського регіону Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Юрій Пойта.
Експерт зазначив, що військові навчання — це елементи бойової підготовки Народно-визвольної армії Китаю, яка проводиться планово протягом багатьох років.
“Останні кілька років Китай активізував свої так звані операції “сірих зон”. Вони здійснюються Народно-визвольною армією Китаю по відношенню до Тайваню. Але вони не переходять межу, коли може бути відкрита війна. Китайська Народна Республіка відправляє свої літаки, кораблі в зону протиповітряної оборони Тайваню, намагається тиснути й військовим, й інформаційним шляхом”, — пояснив Пойта.
За його словами, кількість прольотів літаків Пекіна в зону протиповітряної оборони Тайваню, зокрема біля так званої серединної лінії, щодня сягає цифри в кілька десятків. У певні моменти їх може бути й до сотні.
Що стосується нещодавніх навчань, то, як вважає експерт, у такий спосіб Китаю необхідно було продемонструвати свою негативну реакцію щодо інавгурації президента Тайваню та його промови.
“Їм необхідно було продемонструвати свою реакцію всьому світу, Тайваню, їхньому керівництву і суспільству. Це і є політичний аспект”, — зазначив Пойта.
Військовий аспект полягає в тому, що під час цих маневрів, навчань відпрацьовують цілком конкретні питання, зокрема щодо захоплення Тайваню, нанесення ракетно-повітряного удару, здійснення морської блокади, організації взаємодії між різними видами військ.
“Тому тут, звичайно ж, причиною для Китаю стала інавгураційна промова президента Тайваню. Але КНР, зокрема, відпрацьовує і військові питання під час цих маневрів”, — зазначив Пойта.
Існує приблизно чотири-п’ять сценаріїв, за якими Китай може діяти щодо Тайваню: від морської та повітряної блокади, ракетних ударів і до повномасштабного вторгнення на острів, вважає експерт.
“Якщо ми говоримо про китайську систему ухвалення рішення, то, найімовірніше, Китай братиме до уваги близько 10 різних аспектів перед тим, як розпочинати таку операцію або проводити ескалаційні дії. Найголовнішим аспектом є готовність Народно-визвольної армії Китаю провести ефективно морську блокаду і, відповідно, здійснити захоплення острова. Другим аспектом є готовність самого Тайваню. Третім — можливість залучення сил союзників: Сполучених Штатів Америки, Японії, Південної Кореї. Тому Китай, найімовірніше, братиме до уваги щонайменше ці три аспекти”, — пояснив гість ефіру.
Наразі сили Народно-визвольної армії Китаю недостатні для того, щоб здійснити реальні дії із захоплення острова, вважає Пойта.
“Китай продовжуватиме свої так звані операції “сірих зон”, намагатиметься тиснути військовим та інформаційним шляхом. І водночас прольоти їхніх літаків здійснюються якомога ближче, щоразу — на крок ближче до острова. Пекін проводитиме такі дії, але не переходячи того порога, коли може бути справді військове зіткнення”, — наголосив спікер.
Пойта також звернув увагу на те, що авіаносна група Сполучених Штатів Америки наразі перебуває у Філіппінському морі. Це, за його словами, свідчить про те, що ймовірність ескалації, реальних бойових дій Сполученими Штатами Америки оцінюється також як невисока.
“Тому поки що ми не очікуємо, що Китай справді проводитиме якісь воєнні дії, які призведуть до конфлікту”, — резюмував гість ефіру.
Читайте також: Пекін розпочав масштабні військові навчання: їхні можливі цілі озвучив директор Центру близькосхідних досліджень
Нагадаємо, Китай оголосив про завершення масштабних військових навчань навколо Тайваню. У них були задіяні флот, військово-повітряні та ракетні сили. У Пекіні заявили, що маневри розпочали у відповідь на нещодавню інавгурацію президента Тайваню Лай Цінде.