Як введення військ НАТО в Україну вплине на перебіг бойових дій — думка експертів і глядачів FREEДОМ

Серед союзників Києва частішають розмови про те, що в Україну може зайти військовий контингент із західних країн. Багато хто з партнерів уже активно просуває цю ініціативу серед колег. Деякі з них припускають, що розгортання інструкторів НАТО в Україні здається неминучим у недалекому майбутньому. Ба більше, окремі союзники Києва обговорюють більше — наприклад, виконання якихось тилових завдань.

Думка глядачів FREEДОМ

Телеканал FREEДOM провів опитування серед своїх глядачів на тему: “Як введення військ НАТО в Україну вплине на перебіг бойових дій?”

Серед відповідей, що надійшли:

• “Введення військ НАТО вплине на швидку перемогу України”;
• “НАТО давно повинно було ввести [свої війська] і захистити людей від РФ”;
• “Звичайно, треба ввести війська НАТО в Україну. Раша ж “бореться” з усім НАТО, а НАТО ще не під’їжджало”;
• “Тільки допомога з боку Європи збереже Українську ідентичність. Допомога НАТО інструкторами або безпосередньо введенням військового контингенту тільки в плюс. Україна переможе!”;
• “Путін розуміє тільки мову силу. Введення військ НАТО дуже позитивно вплинуло б на перебіг бойових дій і допомогло б перемогти Україні! Але, на жаль, боягузтво НАТО, особливо Америки, дозволяє цьому чудовиську Путлеру творити жахливі воєнні злочини в Україні! Щойно цей маніяк отримає добряче по зубах, він вгамується!”;
• “Росіяни вміють воювати тільки зі старими, жінками та дітьми. Якщо армія України посилиться хоча б у 2 рази, то росіяни однозначно побіжать з поля бою на свою територію — грабувати і вбивати своїх”;
• “Рабсіян з дитинства виховують боятися і ненавидіти НАТО. Тільки від однієї думки зустрітися віч-на-віч їх корчить”;
• “Де реальне бажання битися з орками (фашизмом) у НАТО? Коли Захід збирається ввести війська в Україну — коли загинуть ще десятки і сотні тисяч українців? А що ж “заважало” раніше? І чому хочуть прислати інструкторів НАТО, а не танкістів, льотчиків, штурмовиків? Чому ракети, запущені на Ізраїль, Захід дуже спритно і без жодних проблем позбивав, а ті, що летять в Україну — “не може”? Хоча це прокляте бомбардування триває вже третій рік! І вдень, і вночі гинуть діти, жінки та люди похилого віку… Це не машини розписувати “на Берлін” і “можемо повторити”;
• “Якщо встануть на кордоні з Білоруссю, це буде їхня найбільша допомога. А все інше ми самі зробимо”.

Читайте також: Небезпека путінської Росії для Європи: які шанси, що західні війська опиняться в Україні — думки експертів

Введення військ НАТО в оцінці експертів

На запитання “Як введення військ НАТО в Україну вплине на перебіг бойових дій?” в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповідь також експерти:

• Владислав Селезньов, військовий експерт;
• Олексій Гетьман, військовий аналітик;
• Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень.

ВЛАДИСЛАВ СЕЛЕЗНЬОВ: Рішення будуть прийматися за підсумками Глобального саміту миру

— Можливості української армії були б дуже посилені, якби ми отримали контингенти наших західних країн-партнерів. Хоча я досить скептично ставлюся до цього, бо нинішній трек військово-технічного співробітництва не передбачає такого оптимістичного розвитку ситуації.

Але навіть якщо західні війська будуть присутні в Україні, це не означає, що вони перебуватимуть у районі, умовно, Часового Яру. Це може бути експертна допомога з підготовки техніки, озброєння, на що натякає французький президент Еммануель Макрон. Адже ми маємо західну техніку, обладнання, яке потребує делікатного обслуговування.

Україна має приголомшливий досвід колаборації. Не тільки моніторингова місія, а й тренінгові місії на території України працювали ще до початку повномасштабної війни. Тобто такий досвід для Сил оборони України не є новим. Тому буде цілком логічно, якщо на території України з’являться військові фахівці з країн, що входять до Північноатлантичного альянсу. Адже цілком очевидно, що зараз українська армія забезпечує безпечний периметр східної частини Європейського континенту. Тому цілком раціональний підхід, якщо західні партнери допомагатимуть нам не лише технікою, озброєнням і боєприпасами, а й технічним персоналом.

Також, можливо, можна задіяти західних військових на держкордоні між Україною та Республікою Білорусь.

Крім того, ми чуємо від деяких французьких політиків, що вони зацікавлені направити свій експедиційний корпус на південь України, в район Одеси, Одеської області. Я підозрюю, що їхні інтереси пов’язані з діяльністю морської інфраструктури України.

У будь-якому разі виконання завдань нашими партнерами по коаліції, зокрема країн, які входять до формату “Рамштайн” (до якого входить понад 50 країн), — це раціональний підхід. Таким чином ми зможемо вивільнити певну кількість українських військових, яких можна спрямувати на більш значущі у військовому плані ділянки фронту.

Гадаю, що рішення в частині спрямування експедиційних корпусів, найімовірніше, будуть ухвалюватися за підсумками Глобального саміту миру, який має відбутися в червні у Швейцарії. Підсумки цього саміту трансформуватимуться, цілком імовірно, і в деякі зрушення в частині спрямування експедиційних корпусів.

До речі, треба віддати належне французьким партнерам. Коли я був офіцером спільного українсько-польського батальйону на території Косова в рамках міжнародних сил KFOR під керівництвом НАТО, то найпідготовленішими військовослужбовцями були саме французи, й вони перебували на найскладніших ділянках цієї балканської республіки.

ВОЛОДИМИР ДУБОВИК: Військові НАТО в Україні точно були б корисними

— Гадаю, від рішення щодо відправки військового контингенту НАТО в Україну навряд чи можна очікувати швидкої перемоги або зміни співвідношення сил на полі бою. Росія показала за останній час, що вона, на жаль, у змозі пристосовуватися, адаптуватися до нових умов ведення війни. Це дуже сильний ворог.

Проте наявність західного контингенту в Україні буде кроком у правильному напрямку. Тому що це буде сигнал Росії, що наші західні союзники не віддають Україну на поталу РФ.

Інша справа, що, швидше за все, це буде незначний за кількістю західний контингент. Але якщо це дозволить швидше готувати українських військових для участі у військових діях, це буде непогано. Якщо це дозволить краще обслуговувати складну західну військову техніку на території України, це теж буде непогано.

Якщо росіяни знатимуть, що коли вони стріляють по території України, то вони можуть вбити військовослужбовців країн НАТО, то вони, можливо, діятимуть обережніше, щоб не спровокувати Альянс на якусь відповідь.

При цьому удар по структурах країн НАТО на території України — це не удар по території НАТО. Тому він не буде приводом для активізації статті 5 Північноатлантичного договору.

Якщо йдеться про відправлення контингенту саме НАТО, то, найімовірніше, рішення ухвалюватиметься консенсусом країн-членів Альянсу. Але в межах НАТО є країни, які можуть заблокувати таке рішення. Що стосується взагалі надання допомоги Україні — зброєю, фінансової — то тут кожна країна-член Альянсу вирішує сама. А що стосується все-таки відправки військ (тим паче, якщо йтиметься про суттєву кількість, а не про 50, 100 військових), то тут уже потрібно обговорювати, напевно, у межах НАТО. Тому що якщо по цих військах буде завдано удару російською зброєю і будуть постраждалі, то тоді вже весь блок НАТО має визначатися з тим, як реагувати. Тому консенсус тут був би кращим.

Але навряд чи ми можемо припускати, що буде повний консенсус. Потрібно виходити з того, що будуть просто коаліції, групи країн або окремі країни, які ухвалюватимуть такі рішення самостійно.

Дискусії на цю тему будуть продовжені найближчим часом. І думаю, що ще до саміту НАТО, який пройде влітку у Вашингтоні, буде ухвалено якесь рішення.

Україна ще не направляла запит до НАТО або до країн НАТО про виділення військового контингенту. Такий запит буде тоді, коли ми будемо розуміти, що можлива позитивна відповідь. Тому що точно не потрібно посилати запит у ситуації, коли ми можемо наштовхнутися на “ні”. Інакше це буде незручна ситуація як для України, так і для наших союзників, країн НАТО.

Військові НАТО в Україні точно були б корисними. Але питання в тому, чи зважаться на це в Альянсі. Бо пріоритет НАТО — уникнути прямого збройного зіткнення з Росією. Думаю, що цей імператив нікуди не дінеться.

Сам факт, що президент Франції Макрон порушив питання про присутність західних військ в Україні, що це питання почали обговорювати, це, свого роду, психологічний тиск на Росію, що ми Україну не кидаємо, а, навпаки, продумуємо нові варіанти підтримки України.

Уже точаться дискусії про розміщення західного контингенту вздовж кордону України з Білоруссю або в інших частинах країни подалі від лінії фронту. Гадаю, що країни, які в межах НАТО займають активнішу позицію в підтримці України, вносять відповідні пропозиції. Ці питання поки що обговорюють усередині НАТО і не виносять на загальний розгляд, тим паче на публічне обговорення.

Моя особиста думка, що все-таки вони не зважаться на масштабне розміщення військ навіть далеко від фронту на території України. Але, можливо, я помиляюся. І в цьому сенсі вони підуть далі, ніж ми думали. Тому що за понад два роки повномасштабної війни у Заходу було багато “червоних ліній”, коли західні країни говорили — ні, цього точно ніколи не буде. А потім рішення ухвалювали позитивно.

ОЛЕКСІЙ ГЕТЬМАН: Росія не собі малює “червоні лінії”, а Заходу

— Росіяни дивляться на реакцію наших партнерів, країн НАТО, щоб зрозуміти, наскільки їх ще можна залякати. Ось у Росії заявляють, що щойно з’явиться перший солдат НАТО в Україні… То що? Що вони можуть зробити?

З одного боку, аргументація Росії зрозуміла — вони не хочуть, щоб нам допомагали. Але коли Росія ставить умови країнам НАТО, які з військового погляду значно сильніші за Російську Федерацію, то прямо хочеться запитати в наших партнерів: вам не соромно, що Росія вам малює “червоні лінії”? Вона ж не собі їх малює, вона вам розповідає, що якщо щось ви таке зробите, то вам не минути лиха. Все-таки має бути якась реакція, самоповага у наших партнерів.

З іншого боку, солдати НАТО давно вже в Україні. Ще за часів Антитерористичної операції [після 2014 року] до нас приїжджали консультанти зі США, канадські військовослужбовці, ми з ними зустрічалися й обмінювалися досвідом. Вони нас запитували про бойові дії, ми теж вчилися в них бойових дій. Було багато нюансів, яких ми не знали. Наприклад, як працюють американські диверсійно-розвідувальні групи.

Вони і мене навчали в ті роки, як командира підрозділу. І ми пробували використовувати їхній досвід, ділилися своїм. Тобто йшов взаємний обмін інформацією. І це було п’ять-шість років тому.

Західні партнери сподіваються, що Україна якось самостійно впорається за допомогою їхньої зброї. Вони дуже не хочуть втягуватися у війну.

Нашим західним партнерам говорити про те, що буде ескалація з боку Росії, можна було років п’ять-шість тому. Сьогодні ж Росія вже використовує все, що може, за винятком ядерної зброї. Але щодо ядерної зброї Росія вже отримала попередження від країн НАТО: якщо РФ спробує її використати — втрати для росіян будуть такими, що навряд чи вони зможуть потім оговтатися.

Нам потрібні військовослужбовці НАТО, які допомагали б навчати наших військовослужбовців.

У Великій Британії багато років уже десятки тисяч наших військовослужбовців проходять навчання. І це Росію ж не турбує, вони не розповідають, що це “червона лінія”. Тепер наше політичне керівництво просить зробити те ж саме, тільки на території України. Тому що в нас серйозні проблеми на фронті, і в нас немає часу відправляти людей на підготовку до Британії і чекати, поки вони там навчатимуться і повернуться. Це той самий процес, тільки він більший у часі.

Зараз є звернення нашого керівництва, щоб ті самі дії, які проводять інструктори в Польщі (коли навчали наших танкістів), у Нідерландах (коли навчали наших льотчиків), в Англії (коли навчали наших піхотинців), вони проводили на території України. Тому що в нас немає часу на логістичні маршрути. Тому я не бачу складності, щоб західні інструктори навчали наших військових не в Лондоні, а у Львові.

Читайте також: Західні військові інструктори в Україні: дискусії тривають