Посилення західних санкцій виявилося дуже дієвим для іноземних банків, які продовжують працювати з російськими компаніями. Уперше за останні двадцять років російський “Газпром” зазнав збитків у розмірі 6,5 млрд доларів. Про це сьогодні, 5 травня, в ефірі телеканалу FREEДOM розповів економічний експерт Ілля Несходовський.
“Зараз посилилися санкції — тепер банк повинен перевіряти не тільки того клієнта, кому відкривають рахунок і через кого здійснюють транзакції, а також — чи відкриває рахунок і пересилає гроші у РФ або з РФ. У разі, якщо банк проігнорував ці вимоги й далі продовжує співпрацювати з російськими компаніями — на нього накладаються санкції. Так, наприклад, банк можуть відключити від можливості розрахунків у доларах. До слова, подібне — це практично смерть будь-якого банку. І, відповідно, всі цього бояться. Це — один із найдієвіших механізмів тиску на банки, які сприяють здійсненню розрахунків за санкційну продукцію підсанкційними особами”, — зазначив він.
Економічний експерт зауважив, що наразі, попри заяви деяких скептиків щодо відносної дії цих санкцій, сьогодні вже можна сказати, що вони виявилися результативними.
“Минулого тижня ми бачили один із таких прикладів — уперше за 20 років російська компанія “Газпром” отримала збитки в розмірі 6,5 млрд доларів. Це означає, що російському бюджету доведеться шукати таку суму, оскільки саме “Газпром” є основним донором російського бюджету”, — зазначив експерт.
Водночас він нагадав, що Росія навчилася обходити санкції.
“Минулого року Росія теж мала певні проблеми з бюджетом. У першому кварталі 2023 року він також недоотримав грошей. Що допомогло Росії? Допомогло те, що санкції, які почали діяти досить-таки ефективно в першому кварталі, вже в другому та третьому кварталі Росія навчилася обходити. І вона вже мала можливість у певні моменти продавати свою нафту за ціною набагато вищою від коридору — не за 60, а за 80 доларів. Тобто в якісь певні моменти почали надходити додаткові доходи, і це дало можливість покрити дефіцит бюджету. Тому дуже важливо, щоб цього року такий сценарій не повторився”, — пояснив Несходовський.
За його словами, потрібно ефективно впливати на російську нафтогазову галузь.
“Тут варто нагадати, що останнім часом європейці активно заговорили щодо обмеження постачання російського скрапленого газу в Європу. Але механізм я б рекомендував трошки інший, щоб більш ефективно впливати не стільки на заборону, скільки на введення спеціального податку на російські товари та, наприклад, на російський газ. Тобто РФ може продавати свій скраплений газ до Європи, як і продавала, але водночас податок, який буде вилучатися з цього газу, становитиме, наприклад, 20%. І тоді РФ поставлять у такі умови, коли вона не просто зменшить свої можливості реалізації газу, а й буде його продавати фактично на рівні собівартості. І так, газ надходитиме до Європи, але Кремль не отримуватиме від цього відповідних прибутків та надходжень до бюджету”, — підсумував експерт.
Він також додав: якщо ситуація на нафтогазовому ринку почне поліпшуватися й нафта підніметься в ціні, це призведе до того, що Росія зможе компенсувати ці втрати.
“Якщо ж російська нафта триматиметься на рівні ближче до цінового коридору, і це не буде приносити додаткові доходи, то тоді дефіцит бюджету “Газпрому”, як і РФ загалом, буде просто наростати до кінця року, який надалі можуть покрити коштом Фонду національного добробуту РФ”, — резюмував Ілля Несходовський.
Читайте також: Є чотири канали пошуку: як Євросоюз може ідентифікувати осіб, які допомагають Росії обходити санкції
Нагадаємо, раніше Міністерство фінансів США оголосило про нові санкції. До нового списку внесли близько 300 фізичних та юридичних осіб. Серед них: російська авіакомпанія, постачальники верстатів, фірми, що беруть участь у закупівлях деталей для російських безпілотників, підприємства гірничодобувного сектора. За сприяння Москві в обході санкцій під обмеження потрапили компанії з Китаю, Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, Бельгії, Словаччини та Азербайджану.