Родичі російських військових масово скаржаться на хвилю насильства з боку чоловіків, братів, синів, які повернулися з фронту. За офіційними даними Міністерства охорони здоров’я Російської Федерації, кожен четвертий солдат має психологічні проблеми. Найбільше страждають саме сім’ї військових злочинців, інформує FREEДОМ.
Надія постраждала від домашнього насильства після повернення чоловіка з повномасштабної війни проти України. Жінка каже, що за час, проведений на передовій, чоловіки стали більш агресивними.
За її словами, коли колишній чоловік повернувся з фронту, у нього була серйозна проблема з наркотиками.
“Вони там потримали рушниці і відчувають волю, відчувають безкарність…”, — каже Надія.
Також у багатьох учасників так званої “спеціальної військової операції” (“СВО”) — загострюються проблеми з алкоголем.
“П’ють, п’ють і п’ють. Чим їм ще займатися? Про щось хочеться забути, але вони не знають, як це зробити, тому йдуть або спати, або пити”, — розповідає сестра російського військовослужбовця Діна.
За даними видання “Верстка”, за останні два роки щонайменше 107 людей загинули, а ще 100 вижили, але дістали каліцтва через злочини учасників війни в Україні, які повернулися в Росію. Жертвами цих злочинів стали жителі 64 регіонів.
“Зі слів жінок, з якими я спілкувалася, вони часто кажуть таке: що в розмові вони [ті, що повернулися з фронту] кажуть: “Мене ніхто не покарає”. Чоловіки хизуються своїм статусом перед ними, а з огляду на те, що система й раніше не завжди захищала жінок, вони й самі вважають, що їх не захищатимуть — держава стане на бік агресора”, — пояснює російська правозахисниця Софія Русова.
“Замикається в кімнаті і п’є з ранку до вечора“, “ні з ким не спілкується“, “кричить ночами“, “безпричинно кричить на дружину і дітей або б’є їх“, “категорично відмовляється йти до лікаря і навіть обговорювати це питання“, — скаржаться родичі воєнних злочинців, що повернулися з війни та шкодують, що відпустили чоловіків і братів на передову.
“Російське законодавство не пристосоване до захисту жінок від гендерного насильства. Ті інструменти, які є в Кримінальному кодексі — ми їх використовуємо, але вони не враховують, по-перше, характер злочинів, їхню систематичність і саме поняття”, — зазначає правозахисниця Русова.
За офіційними даними російського МОЗ, кожен четвертий учасник вторгнення в Україну — потребує психологічної допомоги. У Росії вона не надається.
“Це історії не про маніяків. Це людина з ПТСР (посттравматичний стресовий розлад, — ред.), яка почала бухати і вбила людей навколо. Тому масштаб проблеми жахливий і не помічати її може тільки людина, яка абсолютно не розуміє, що відбувається. А вже яке цунамі чекає, коли ці люди повертатимуться сотнями і десятками тисяч із фронту — залишається тільки здогадуватися. Країна зануриться не в хаос, країна зануриться в постійний криміногенний режим”, — наголошує російський журналіст Майкл Накі.
Одна з найгучніших історій 2023 року — справа Івана Россомахіна. Він вирушив із в’язниці на фронт, а після повернення — зарізав 85-річну пенсіонерку в Кіровській області Росії.
“Вила, сокира, ніж. Він іде і кричить: “Уб’ю всіх, переріжу всю сім’ю”, — розповідає очевидиця.
“Суспільство практично завжди будується на забороні на пряме насильство. Війна цю заборону скасовує. З війни повертаються люди, у яких у голові ця заборона на насильство скасована. Вони так чи інакше виключені із соціуму. Може виникнути гострий тривожний розлад, може виникнути депресивний розлад, може виникнути алкоголізм”, — пояснює психотерапевт Анастасія Рубцова.
Кілька днів тому вбивцю з сокирою Івана Россомахіна судили знову, він отримав 22 роки колонії. У Росії є всі шанси, що він незабаром опиниться на волі, оскільки брав участь у так званій “СВО”.
Читайте також: Корупція чи держзрада: за що заарештували заступника Шойгу і чи буде розкол еліт у РФ