Новий “план Джонсона”, досвід захисту Ізраїлю для України і коротке життя російських “зеків” на фронті: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною

Світ завмер в очікуванні: чи проголосує нарешті Конгрес США за пакет допомоги Україні. Цього тижня Палата представників оприлюднила проєкт закону, і в ньому абсолютно несподівано з’явилися радикальні заяви щодо Росії.

Також весь тиждень світ обговорював повітряну атаку Ірану на Ізраїль. У Росії цей напад називали мало не перемогою Тегерана і відкрито симпатизували Ірану. А в Україні постало питання: чи можуть союзники Києва також відбивати повітряні атаки Росії на Україну, як це було у випадку з Ізраїлем?

Ну, і журналісти підрахували, як довго російські ув’язнені виживають на фронті: рік, півроку? Ні, значно менше.

Про все це — у проєкті телеканалу FREEДOM “Все так однозначно” з Єгором Скориною.

Допомога Україні від США. За крок до ухвалення рішення

Конгрес США близький до затвердження допомоги Україні на майже 61 млрд доларів. Голосування щодо законопроєкту відбудеться вже 20 квітня.

В оприлюдненому документі йдеться про те, що мета американської військової підтримки — надати Україні можливість “захищатися і досягти перемоги над Російською Федерацією“. Тобто Конгрес США ставить за мету перемогу України. Не утримувати війну в певних рамках, не намагатися керувати конфліктом, а захищатися від нападу Росії і в підсумку досягти перемоги. Це важлива лексика і жорсткий дипломатичний сигнал Росії.

Що конкретно передбачається в законопроєкті? Конгрес пропонує посприяти досягненню перемоги України над Росією за допомогою ракет ATACMS великої дальності. Проєкт зобов’язує президента США “якомога швидше” передати їх Україні. Це вкрай важливий момент, адже раніше союзники неохоче надавали Києву такі ракети. А це додатковий біль для системи ППО російських окупантів, а також нові тактичні та стратегічні можливості для української армії. Слід зазначити, що у Байдена залишається право відмовитися виконувати вимогу, надавши Конгресу обґрунтування такого рішення.

Сума в 7,8 млрд доларів закладена за програмою допомоги, яку можна назвати “тут і зараз”. Вона передбачає, що Штати екстрено зможуть передати озброєння Україні, що перебуває на складах Пентагону, замовляючи замість цього нові зразки у виробників.

Поряд із допомогою військовою враховано й допомогу економічну в розмірі майже 8 млрд доларів. До речі, в цьому одна з принципових відмінностей проєкту закону від представленого раніше. Причому ці фінанси можуть бути надані Україні не зовсім у кредит. Після листопада 2025 року президент США зможе списати 50% заборгованості за цими кредитами, а з 1 січня 2026 року — 100% боргу, але за умови, що це рішення підтримає Конгрес.

У разі ухвалення законопроєкту конкретику в питанні допомоги Україні можна буде вважати важливою перемогою. Джо Байден заявив, що одразу підпише весь пакет документів після його схвалення Конгресом. Окрім підтримки для України, це також додаткова допомога у вигляді 26 млрд Ізраїлю та 8 млрд Тайваню.

“Палата представників [Конгресу] має ухвалити пакет цього тижня, а Сенат [Конгресу] має швидко наслідувати її приклад. Я одразу підпишу цей закон, щоб послати сигнал усьому світу: ми підтримуємо наших друзів і не дозволимо Ірану і Росії домогтися успіху”, — констатував президент США.

Важливість цього документа складно переоцінити, та й президент України Володимир Зеленський говорить прямо — без швидкої американської допомоги Україна не зможе встояти перед натиском величезної російської військової машини, яка то випрошує снаряди у Північної Кореї, то безпілотники в Ірану.

Тут важливо зауважити, що ще й Європа стрімко збільшує своє військове виробництво, насамперед, щоб допомогти Україні, а по-друге — щоб зміцнити власний потенціал. Франція, Німеччина, країни Балтії, Чехія, Нідерланди та інші не мають наміру послаблювати свої позиції. І про “червоні лінії” Кремля вже не йдеться.

Україна теж не стоїть на місці — виробництво власного озброєння виходить на історичний для країни рівень. Взяти хоча б питання дронів. За даними The Economist і Bild, Україна вже має БпЛА з дальністю польоту 3000 км, а отже — фестиваль палаючих НПЗ і військових заводів незабаром може початися навіть у Сибіру.

Отже, чого очікувати далі. Є велика надія на те, що український пакет допомоги отримає впевнену більшість у нижній палаті Конгресу. Тобто, за нього проголосують нарешті і республіканці, і демократи, бо західні ЗМІ називають законопроєкт таким, що влаштовує всіх. Але залишається відкритим питання про можливі поправки.

У разі позитивного рішення документ спрямують до Сенату. Ось тільки і тут не без перешкод. 20 квітня і весь наступний тиждень сенатори за графіком не повинні працювати на Капітолійському пагорбі. Утім, лідери Сенату мають право змінити графік і, ймовірно, зроблять це.

Чи зможуть США та ЄС відбивати атаки Росії на Україну?

У Кремлі з великим інтересом спостерігали за атакою Ірану на Ізраїль. Навіть не стільки за самим обстрілом, скільки за реакцією на цю атаку. Недостатня рішучість партнерів Тель-Авіва — або, як її ще називають, “крайня занепокоєність” чи “категоричний осуд” — з високою ймовірності надихнула б автократії світу на нові терористичні акти.

Але реакція союзників Ізраїлю була чіткою. Партнери допомогли армії оборони Ізраїлю збити чимало цілей, які летіли в бік країни. І цей позитивний факт став ґрунтом для нових дискусій: а чи можуть США та країни ЄС відбивати подібні атаки Росії на Україну? А чи не варто почати? І за яких умов це стане можливим?

Отже, в ніч на 14 квітня Іран уперше напряму атакував Ізраїль зі своєї території за допомогою безпілотників і ракет. За даними ізраїльської армії, було більш ніж 300 пусків: понад сотню балістичних і понад 30 крилатих ракет, а також близько 200 безпілотників. Західні ЗМІ назвали цей обстріл Ізраїлю найпотужнішою одномоментною атакою дронів за всю історію їх застосування.

За словами спікера ЦАХАЛ Даніеля Хагарі, Ізраїлю та його союзникам вдалося збити 99% безпілотників і ракет, причому переважна більшість засобів — за межами країни. Лише кілька балістичних ракет досягли території Ізраїлю.

Деякі об’єкти навіть не встигли долетіти до території цієї країни, оскільки були збиті повітряними силами США і Великої Британії. Крім того, ЦАХАЛ подякував Франції за допомогу в спостереженні за повітряним простором, що дало змогу ефективно відбити напад.

Удари 14 квітня, завдяки злагодженій роботі армій союзників, не завдали серйозної шкоди Ізраїлю. Однак в одному з сіл уламками було важко поранено 7-річну дівчинку і ще 30 осіб отримали медичну допомогу у зв’язку з легкими ушкодженнями або панічними атаками, які в них виникли.

Тут окремо хочеться звернути увагу на те, що приблизно 50% балістичних ракет, випущених Іраном по Ізраїлю в ніч на 14 квітня, або не змогли злетіти, або впали самі, не досягнувши цілі. Про це пишуть The Wall Street Journal і ABC News. Раніше різні джерела повідомляли про те, що Іран передавав Росії для ударів по Україні якісь балістичні ракети, але ще не було зафіксовано офіційно жодного випадку їх використання. Але якщо такі передачі були або будуть — то є над чим замислитися.

Загалом, відбиття іранської атаки Ізраїль точно може вважати успішним. Але на російському телебаченні знайшли способи показати, що обстріл Ізраїлю — це перемога Ірану. Російське офіційне телебачення досі перебуває у надзвичайному захваті від імовірності більшої ескалації на Близькому Сході та, вочевидь, симпатизує Ірану. Так, наприклад, пропагандист Сергій Мардан у прямому ефірі на каналі “Соловйов Live” заявив, що Росія повністю підтримує Іран у його протистоянні з Ізраїлем. Ба більше, він ще й закликав збивати ізраїльські та американські літаки.

Посол Ізраїлю в Росії Симона Гальперін, сподіваючись закликати Москву хоч до чогось людяного, заявила, що Тель-Авів все-таки очікує, що Москва публічно засудить іранський напад. Відповідь російського керівництва вкотре вразила своїм цинізмом. Представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що з боку Ізраїлю вона не пам’ятає засудження ударів України по території Росії. Зате пам’ятає заяви на підтримку президента України Володимира Зеленського.

Цинічно, що Захарова заявляє це в період, коли путінська армія регулярно обстрілює мирне українське місто Харків і мріє зробити його непридатним для життя, тільки тому, що не здатна його прогнути під себе та завоювати. Або ж завдає ударів по місту Чернігів, по суто цивільних об’єктах.

Нагадаємо, 29 грудня 2023 року Україна сама відбила наймасованішу атаку на країну з боку Росії в кількості 158 засобів нападу з повітря. З них українським силам вдалося збити 114 ракет різних типів і дронів. Мало того, що Сили оборони України змушені протистояти російській армії, яка суттєво переважає за чисельністю, так Москві ще й допомагає той самий Іран разом із Північною Кореєю.

З цієї причини президент України Володимир Зеленський звернув увагу партнерів на те, що в основі захисту від терору лежить лише єдність і політична воля. Ізраїль не є членом НАТО, і країнам Північноатлантичного союзу не знадобилася 5-та стаття Вашингтонського договору, щоб захистити життя людей в Єрусалимі, Ейлаті або Петах-Тікві.

“Разом діяли Ізраїль, Америка, Британія, Франція і Йорданія. Максимально ефективно. Разом вони не допустили, щоб терор взяв гору. І разом працюють з багатьма іншими, щоб не було подальшої ескалації. Ізраїль не є членом НАТО. Не треба було нічого такого, як активація 5-ї статті. І ніхто не виявився втягнутим у війну. Вони просто допомогли захистити життя”, — заявив Володимир Зеленський.

99% вдало збитих ракет і безпілотників — ось, що побачили ті, хто спостерігав за атакою Ірану з Кремля. Це показник того, що відбувалося б на полі бою, якби Путін справді воював, як він любить розповідати, проти армії НАТО.

В Ізраїлю є відповідні домовленості, які склалися саме в унікальних для країн обставинах, тому Україна не розраховує на те, що армія Альянсу прийде їй на допомогу. Але Україна вже готує безпекову угоду зі Сполученими Штатами Америки. За заявою офісу президента України, ці гарантії мають працювати не гірше, ніж американський меморандум з Ізраїлем.

Так, Росія виглядає більш грізним противником, ніж Іран. Водночас не варто забувати, що поступки будь-якому агресору лише заохочують його, а рішуча, підкріплена силою відповідь — стримує від масштабування агресії.

Епохи Рональда Рейгана, Вінстона Черчилля, Маргарет Тетчер минули. Сподіваємося, що настала епоха нових сильних лідерів вільного і демократичного світу.

Чому російські в’язні так швидко гинуть на фронті

З лютого 2023 року Міністерство оборони РФ взяло вербування ув’язнених на себе. У Шойгу суттєво змінили правила, і контракт засуджених з армією став безстроковим до кінця бойових дій — тобто, по суті, квитком в один кінець. Усе тому, що “герої СВО” поверталися додому і часто продовжували займатися колишнім злочинним життям — вбивати, грабувати і ґвалтувати. А такі історії погано позначалися на репутації Путіна, з дозволу якого і випускали маніяків на вулиці.

Щоб не псувати репутацію Путіна, у Держдумі було ухвалено рішення скоротити до мінімуму кількість злочинців, які могли б повернутися з фронту.

Чи реально російському засудженому не те що дожити до кінця контракту, а хоча б протриматися кілька місяців? І в чому ж тоді різниця між виживанням “зеків” у колі найманців ПВК “Вагнер” і на службі в Міноборони? На думку журналістів, причиною може бути брак підготовки, яку бійці проходять у частинах Міноборони. Якщо ПВК “Вагнер” як комерційна організація намагалася берегти свій ресурс, то у Шойгу не дуже зважають на втрати. Судячи з усього, рекрути в лавах Пригожина все ж проходили обіцяне двотижневе навчання. Водночас, як встановили журналісти ВВС, багато засуджених було вбито на фронті саме в перші два тижні після від’їзду з колоній, тобто в той період, коли їм обіцяли навчання на тренувальному полігоні.

“8 квітня чоловік підписав контракт, а 11-го вже в штурмовий загін прибув. Тобто на війну. На той час я була спокійна, бо була впевнена, що він “навчання” проходить, що три тижні буде там — до кінця квітня. Боятися нічого. Чекала дзвінка, а він 21 квітня загинув. І не було “навчання” цього”, — пише ВВС із посиланням на дружину засудженого, який воював у підрозділі “Шторм Z”.

Також у групи Вагнера не було проблем з оснащенням, а ось тим, хто прибув до лав Міноборони РФ із колонії, нерідко відмовлялися видавати справну зброю. Про це повідомляють самі засуджені, яким раніше вдалося повернутися з війни.

“Нас просто кинули, як сліпих кошенят, без рації, без карт. Ми не дійшли до точки навіть половини. У нас уже всі були або “200-ті”, або “300-ті”. Нас людина повела взагалі не в той бік. У хлопців уже в кого руки не було, у кого ноги. Вкололи їм промедол і пішли далі”, — пише видання “Остров”, журналісти якого змогли поспілкуватися з ексбійцем “Шторм Z”.

Скаржаться так звані “герої СВО” з-поміж ув’язнених і щодо ставлення до них у самій Росії. 4 березня 2024 року в мережі з’явилося відео з госпіталю Самарської області. Шість військовослужбовців зі “Шторм Z” звернулися до Путіна, оскільки лікарі відмовляються їх лікувати, а Міноборони не виплачує обіцяні компенсації.

“Лікарі відмовляються бійцям “Шторм Z” робити будь-які операції. Також проблеми з виплатами. У контракті зазначено, що будемо отримувати 205 тис. руб., плюс [надбавки] за кожен пройдений кілометр. А за фактом ми отримували всі по 105 тисяч, і то не завжди — іноді на місяць то по 30 тисяч, то по 40 тисяч”, — повідомили вони.

Зараз ув’язнених кидають на найскладніші ділянки фронту, щоб максимально зберегти сили підрозділів, які вміють воювати. У таких операціях Міноборони РФ не гребує використовувати не тільки штурмовиків із колоній, а й контрактників та мобілізованих. Очевидною залишається відповідь на запитання: а кого ж кидатимуть у штурми, коли ув’язнені на фронті закінчаться?

Крім того, Кремль приховує дані про громадян, яких відправляє на забій. Але є ресурс, завдяки якому можна дізнатися про долю свого знайомого або родича. На знак прихильності принципам міжнародного гуманітарного права Україна запустила Єдиний центр пошуку зниклих безвісти для сімей російських військовослужбовців. Щоб отримати всю необхідну інформацію, слід звернутися через Telegram-бот “Хочу знайти” і залишити заявку на пошук. Крім бота росіяни можуть зайти на сайт проєкту “Хочу знайти”. На сьогоднішній день росіяни вже подали понад 10 000 заявок на пошук.