Європейський Союз переглядає стратегію щодо країн Центральної Азії. За відповідну резолюцію 18 січня проголосував Європарламент. На думку європейських депутатів, зміцнення економічного і політичного співробітництва з країнами Центральної Азії допоможе протидіяти впливу Росії в регіоні, інформує FREEДОМ.
Згідно з ухваленою стратегією, Центральна Азія — стратегічно важлива для Європейського Союзу. Як з точки зору безпеки і транспортних шляхів, так і диверсифікації енергії та ресурсів.
За словами автора нової резолюції ЄС, євродепутата Карстена Люке, ізоляція Росії через війну проти України та зростаючий вплив Китаю в Центральній Азії вимагають активної присутності ЄС у регіоні. Також Євросоюз зацікавлений у зміцненні зв’язків з Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном, Туркменістаном та Узбекистаном і для запобігання обходу санкцій проти Росії та Білорусі.
“Війна Росії проти України і посилення націоналістичних наративів у РФ послабили позиції Москви в регіоні і підштовхнули Центральну Азію до взаємодії з іншими гравцями. У зв’язку з чим у ЄС з’явилася можливість зміцнити свій вплив у регіоні. Євросоюз повинен нею скористатися для розвитку взаємовигідного співробітництва і запропонувати Центральній Азії партнерство, яке стане особливим напрямком у масштабній стратегії”, — зазначив Люке.
ЄС залишається основним торговельним партнером Центральної Азії. За даними Європейської комісії, імпорт товарів із Центральної Азії до ЄС зріс на 67 % 2022 року, а експорт із ЄС до Центральної Азії збільшиться на 77%.
На думку експертів, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан і Узбекистан поступово віддаляються від Росії. І прагнуть до встановлення нових партнерських відносин з іншими європейськими країнами.
“Наприклад, Росія зараз намагається змусити Центральну Азію вступити в газовий союз. Вона хоче збільшити свій енергетичний вплив… Водночас європейці мають намір будувати більш міцні партнерські відносини. Енергія і сировина є основними статтями імпорту з Центральної Азії в європейські країни. Зустрічі між офіційними особами обох сторін підкреслюють важливість продовження відносин”, — акцентував науковий співробітник Євразійського центру Атлантичної ради Марк Темницький.
Так, 1 листопада 2023 року президент Франції Емманюель Макрон у рамках своєї поїздки до країн Центральної Азії вперше з офіційним візитом прибув до Казахстану. Після зустрічі в розширеному складі, президент країни Касим-Жомарт Токаєв назвав Францію одним із найбільших торговельних партнерів Казахстану.
“За 8 місяців цього року обсяг торгівлі між нашими країнами зріс на 21% порівняно з минулим роком і склав 2,7 млрд дол. Франція також входить до числа наших основних іноземних інвесторів”, — заявив Токаєв.
Водночас Росія є лідером за кількістю підприємств з іноземним капіталом у Казахстані.
Згідно з даними видання The Astana Times, у країні працює майже 20 тис. компаній. Щодо двостороннього товарообігу, то 2022 року він сягнув рекордної позначки у 27 млрд дол., а обсяг прямих інвестицій із Росії перевищив 20 млрд дол.
За словами міністра закордонних справ Німеччини Анналени Бербок, Європа зацікавлена в тому, щоб Казахстан не потрапив під повний вплив Москви.
“Цілком очевидно, що не в інтересах Європи, щоб центральноазіатська держава потрапила в односторонню залежність від Росії або Китаю. І в цьому питанні в нас буде і має бути тісний обмін думками між нашими країнами”, — наголосила Бербок.
На початку 2024 року в Узбекистані відбудеться перший формальний економічний саміт країн Євросоюзу і Центральної Азії. Про це йдеться у спільному комюніке за підсумками засідання неформальної зустрічі глав МЗС країн Центральної Азії та Євросоюзу 23 жовтня 2023 року.
Як зазначив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель, Брюссель готовий надавати постійну підтримку реформам у Казахстані, Киргизстані, Таджикистані, Туркменістані та Узбекистані.
Читайте також: Загострення відносин Ірану та Пакистану: яка ситуація в регіоні