Інфляція, падіння рубля, дефіцит продуктів: як фінансування війни вбиває російську економіку

Західні санкції та витрати на повномасштабну війну проти України чинять негативний вплив на економіку Російської Федерації.

Зниження обмінного курсу спричинило зростання інфляції та подальше підвищення облікової ставки, а військові витрати істотно знизили бюджетні вливання в соціальну сферу.

Економіка на “військових рейках”

У 2023 році темпи зростання російської економіки становили 2,6%. Це було викликано рекордними державними витратами на оборонну сферу, які перевищили соціальні вперше після розпаду СРСР, і значною фіскальною підтримкою. За фактом же те, що Росія називає “оборонрй” є частиною її арюгресії проти України.

Як пише видання Foreign Affairs, фінансування війни виснажує російську економіку.

“Путін стикається з неможливою трилемою. Його виклики: має фінансувати війну проти України, підтримувати рівень життя населення і захищати макроекономічну стабільність. Досягнення першої та другої цілей потребуватиме великих витрат, що сприятиме інфляції і, таким чином, перешкоджатиме досягненню третьої мети”, — йдеться у статті.

Автор підкреслює, що на оборонні витрати Росія виділила майже третину свого бюджету, в той час, як соціальні витрати — зарплати, пенсії, допомоги, пільги та інше складуть лише п’яту частину.

“Військовий сектор отримує непропорційно високі державні витрати, а також відкачує робочу силу, що призводить до аномально низького рівня безробіття у 2,9%”, — пише видання.

Великою проблемою дуже швидко стала інфляція, рівень якої вже перевищив 7%. Це змусило Центробанк РФ підтримувати процентні ставки на рівні 16%.

“Російська економіка перебуває під більшою загрозою, ніж показує статистика зростання, і майбутні вибори можуть спровокувати подальші доленосні рішення, які можуть загострити довгострокові виклики, якщо Володимир Путін вирішить купити лояльність виборців, викинувши ще більше грошей перед голосуванням. Перегрів – часто провісник рецесії”, — констатує автор статті.

Згідно з прогнозами Світового банку, у 2024 році темп економічного зростання в РФ впаде вдвічі і становитиме 1,3%. Ще більше падіння аналітики прогнозують у 2025 році — до 0,9%.

За підсумками 2023 року російський рубль показав найсильніше за дев’ять років падіння і увійшов до топ-3 рейтингу найслабших валют країн, що розвиваються, які відстежує Bloomberg. Так, курс долара з 71 рубля на початку року піднявся на 26%, до 90 рублів на закритті останніх торгів 29 грудня. Євро подорожчав на 28% — з 76 до 97 рублів, а китайський юань — на 24%.

“Причин кілька. Головна причина полягає в тому, що починаючи з кінця 2022 року, російський Мінфін почав закачувати економіку бюджетними грошима. Здебільшого одержувачем цих грошей були військові підприємства в рамках оборонного замовлення, так звана мобілізаційна економіка. Паралельно йшов процес вибудовування так званих паралельних схем з імпорту і цивільної продукції, продукції подвійного призначення в Росію. Основним постачальником став Китай”, — пояснив російський економічний оглядач і публіцист Максим Блант.

Різке скорочення припливу іноземної валюти також стало великою проблемою для рубля. В Інституті Гайдара підрахували, що минулого року російська економіка отримала 420 млрд доларів експортних доходів, що на 29% нижче, ніж роком раніше.

Згідно з прогнозами, реальної валюти економіка отримає ще менше — близько 250 млрд доларів валютного припливу, з якого майже половина припадає на юань.

Для підтримки валютного ринку від експортерів зажадали продавати більше валюти на біржі. З жовтня 40 найбільших компаній зобов’язані заводити 80% валютної виручки в російські банки і продавати 90% цього обсягу на біржі. Економісти вважають, що влада зможе тримати рубль щонайменше до весни, поки діє указ президента про обов’язковий продаж валюти, після чого курси знову поповзуть вгору.

При цьому, ціни на продукти харчування в Росії зростають практично щодня. Основні товари вже переходять у розряд дефіциту. Яйця, м’ясо і риба перетворюються для росіян на делікатес.

Експерти впевнені, що цього року ціни продовжать зростати. Виробники і постачальники оголосили про намір підняти відпускні ціни на широкий перелік товарів на 5-22% з початку 2024 року.

“Видно, що інфляція не слухається влади. Центробанк почав політику посилення ставок із другої половини літа і ось зараз інфляція досягла максимуму. Минулого тижня індекс споживчих цін пішов прискорюватися”, — зазначив економіст Володимир Мілов.

Головними причинами зростання цін на продукти в майбутньому експерти називають ослаблення курсу рубля, що впливає на вартість імпорту, а також істотне подорожчання логістики всередині країни.

“Ця накрутка тепер буде постійно, тому що дефіцит водіїв. Запчастини дорожчі, машини китайські ламаються частіше. Інфляційна спіраль вийшла з-під контролю і на неї всі ці ставки не діють”, — додав Мілов.

За прогнозами економістів, наступне подорожчання може торкнутися молочних продуктів. Черги за дешевою рибою вже шикуються.

Читайте також: Дедалі більше росіян живуть за рахунок кредитів, але 2024 року банки в РФ перестануть їх видавати — прогноз економіста

Прогнози та оцінки експертів

Про те, як війна проти України вплинула на російську економіку, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій;
• Іван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень України;
• Андрій Длігач, доктор економічних наук, професор Київського національного університету;
• Ігор Ліпсиц, доктор економічних наук, російський економіст;
• Олексій Плотніков, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України.

ІГОР БУРАКОВСЬКИЙ: Економічні проблеми в РФ існують, і вони будуть наростати

— Росія думала, що ведення війни — це в принципі її особиста справа. Виявилося, що було сформовано досить потужну — понад 50 країн — коаліцію на підтримку України. І ця коаліція досить істотно шляхом санкцій і деяких інших інструментів обмежила можливості РФ заробляти на зовнішньому ринку.

Звісно, виникає питання: звідки брати гроші? Зрозуміло, що треба перерозподіляти кошти.

Якщо йдеться про масштаби перерозподілу, це питання безпеки, військово-промислового комплексу, ведення війни, це витрати на силові структури тощо.

Ми також можемо сказати, що на сьогоднішній день РФ має найбільші військові витрати за всю свою історію після розпаду Радянського Союзу. Це теж про щось говорить.

З РФ вийшли практично тисяча компаній, які займалися виробництвом різного роду товарів, зокрема, складанням автомобілів і деяких інших промислових товарів. На сьогоднішній день цей сегмент зайнятий китайськими виробниками.

Що цікаво, ціни на китайські товари сьогодні доходять до рівня, якщо не зарубіжного преміум-сегмента, то в усякому разі дуже близькі до нього. Ось перша проблема: якщо росіяни хочуть їздити виключно на китайських автомобілях, то у них вийшло, і їхня економічна політика була досить успішною.

Другий момент — це проблеми, пов’язані безпосередньо з авіаційним сектором. Традиційно авіаційний сектор РФ заробляв основні гроші на міжнародних перевезеннях, які на сьогоднішній день закриті.

Частину літаків РФ, приблизно 100, заарештовано за межами країни. Із 780 із чимось літаків у РФ основна частина — це літаки іноземного виробництва. Вони на сьогодні не обслуговуються і не мають запчастин.

І практично щодня ми отримуємо інформацію з РФ про ті чи інші поломки. Є поломки більші, є поломки не дуже серйозні, але вони існують. Якщо так піде справа і далі, то до 2026 року, за оцінками незалежних експертів, Росія може втратити практично половину свого літакового парку.

Це інфляція, це проблема з цінами на продукти, це скорочення асортименту фармацевтичних товарів, ліків. Поки що базові ліки в Росії виробляють.

Але існує велика кількість повідомлень про те, що у зв’язку з проблемами і блокуванням все менше надходить того ж медичного обладнання, менше надходить спеціалізованих ліків для лікування якихось хронічних важких хвороб.

За останній рік “Газпром” зафіксував рекордні збитки. На сьогодні спостерігається скорочення видобутку газу і нафти. І це свідчить про те, що економіка, якщо не валиться в банальному розумінні цього слова, коли все зупиняється, але, тим не менш, економічні проблеми існують, і вони будуть наростати.

Свого часу експерти говорили про те, що мають бути більш жорсткі санкції, і вони мають швидше застосовуватися. Але, тим не менш, ми бачимо, що і проблеми, пов’язані з війною, і проблеми, пов’язані з економічними санкціями, створюють складнощі для російської економіки.

І тут головне навіть не в тому, що сьогодні вони ще можуть за щось платити, а в тому, що з кожним днем війни і з кожним днем наростання цих проблем країна втрачає середньострокові і довгострокові перспективи і вихід із цієї ситуації.

Навіть якщо завтра буде оголошено перемир’я і якимось чином закінчаться військові дії, Росії буде дуже непросто.

ІВАН УС: Росія постійно малює неіснуюче зростання ВВП

— Десь уже півроку, як вийшла стаття Financial Times, суть якої полягала в тому, що Росія дуже любить давати гарні цифри, пояснювати, яке в неї буде зростання, як у неї все буде добре, як вона вирішить питання з інфляцією.  

Але якщо Центральний банк Росії говорить про те, що інфляція буде по завершенні поточного року 7,5%, а ціни зросли на 40% за рік, то кому більше вірити — Центробанку чи цінам у магазинах, які є ілюстратором усієї ситуації.

Те ж саме стосується прогнозів на 2024 рік. Дуже багато економістів, які вивчали проєкт бюджету, говорили про те, що ті цифри, які в ньому закладено як доходи, не реалістичні. Проте Росія їх малює.

Виходячи з тих цифр, які вони собі придумали, доходи у нас зростуть. А що ми маємо зараз по Росії? Там, дійсно, є зростання, але це зростання у сферах, абсолютно не пов’язаних ні зі споживанням, ні з інвестуванням у майбутнє — це сфера, пов’язана з військовою тематикою.

Тобто все, що працює на оборонний або, скоріше, наступальний сектор Росії. І всі ось ці російські прогнози про те, що буде зростання ВВП — намалювати його можна, тільки реально його не буде.

АНДРІЙ ДЛИГАЧ: Врятувати російську економіку без зняття санкцій неможливо

— Економіка РФ стає “на фронт”. Плюс інфляція, подальша девальвація рубля і підвищення споживчих цін.

Дефіцит зріс істотно, оскільки, коли економіка переорієнтується на військові потреби і виникає ручне управління економікою, цінами на яйця, на курятину, виникає дефіцит. І в спробах компенсувати експорт виробництво переорієнтовується у військову сферу. Відповідно, виникає дефіцит на внутрішньому ринку або дорожчають певні товари.

Усе це призводить до колапсу російської економіки. Врятувати її неможливо без зняття санкцій.

І як би не намагалися зараз Ельвіра Набіулліна (голова Центробанку РФ, — ред.) та інші офіційні особи монетарними і не тільки монетарними методами створити загалом позитивну картинку та навіть показувати якесь зростання, насправді, структурно російська економіка вже розвалена та перебуває в кризі.

ІГОР ЛІПСИЦ: У Росії практично ліквідовано валютний ринок

— Те, що відбувається зараз у Росії, являє собою досить цікавий процес. З одного боку, уряд розуміє, що Росію рятують ринкові механізми, а з іншого боку, уряд руйнує ці механізми, тому що не дає змоги практично нормально управляти.

Нові повноваження Центробанку означають, що в Росії ліквідовано валютний ринок як такий. Тепер ЦБ може будь-яку компанію, яка проводитиме непотрібну йому політику, може вигнати з ринку на строк до шести місяців.

Отже, практично немає вже ніякого ринку місця вільної торгівлі купівлі-продажу валюти. Є закритий розподільник, куди ЦБ допускатиме тільки ті компанії, які проводитимуть потрібну йому валютну політику. Росія практично перейшла від ринкового валютного курсу до регульованого валютного курсу, який управляється і державою. У такій системі можна жити довго.

Зараз Росія перетворилася на абсолютно залежну від Китаю країну. І все, що відбуватиметься з Китаєм, моментально позначатиметься на ній найболючішим чином.

І в цій ситуації абсолютно можливі будь-які варіанти погіршення ситуації: вже може бути реальним те, що здається неможливим. Ну як же, така шикарна ринкова економіка, такі великі, шикарні магазини, у них такі гарні полиці. На цих полицях так багато продуктів. Цього нібито ніколи не може статися.

Це не могло трапитися, поки була нормальна ринкова система, яка працювала, поки компанії вирішували, у кого вигідніше і дешевше придбати продукт. А коли в тебе надскладна валютна ситуація, і ти не знаєш, як оплатити, як провести розрахунки, то ти починаєш вибирати там, де ти можеш добути, і на що тобі вистачить грошей.

І в підсумку в тебе ще проблема, що ти не можеш більше виробляти, тому що в тебе людей забирають на війну. Адже стає просто нікому працювати. І що довше триває війна, то більше людей йде з ринку праці. І на найближчі роки Росії обіцяють збільшення дефіциту робочої сили ще на два 4 мільйони. Ось як у цих ситуаціях нарощувати виробництво?

Тому те, що здавалося неможливим, що в Росії почнуть порожніти полиці, і всі говорили: “Та облиште, це нісенітниця, такого бути не може” — стає більш реальним.

ОЛЕКСІЙ ПЛОТНИКОВ: Найгостріше інфляцію відчувають у РФ незахищені верстви населення

— З початком повномасштабної війни однозначно життя в Росії стало гіршим, тому що є санкції, тому що перерозподіл ресурсів держави на війну, а не на соціальну підтримку населення, ну і плюс інфляція.

Плюс фактор того, що змінилися кошики товарів, змінилися вподобання громадян, маса інших причин. Я хочу додати, що все-таки в Російській Федерації кілька великих міст на кшталт Москви, Санкт-Петербурга, Єкатеринбурга, Владивостока, які живуть досить наближено до європейського кошика споживання і європейських стандартів.

І є решта Росії, яка живе зовсім по-іншому, для якої рівень того ж Санкт-Петербурга або Владивостока — це досить далекий.

І статистика свідчить про те, що рівень не підвищується, а знижується, громадяни мають заощаджувати на тому, що купували в інші роки. Тобто вся ця проблематика в наявності. І ці проблеми, дійсно, найактивніше пішли саме з початком війни.

Що стосується інфляції, то її гостро переживають найменш незахищені верстви, тобто ті, у кого мінімальне споживання. Для них інфляція найрізкіше виглядає, тому що — це насамперед товари найширшого вжитку: це хліб, молоко, ковбаса, масло. Ось ці товари, вони найбільш різко схильні до інфляції.

І статистика все одно по інфляції усереднена, там немає споживання якогось імпорту, товарів розкоші, ювелірних виробів, які, в принципі, можуть і не дорожчати.

Але на загальному тлі, на кошику товарів, звісно, позначаються саме товари найпершої необхідності. І виходячи з цього, інфляція б’є по тих верствах населення, які і є офіційно бідними, і які живуть на мінімальну зарплату. Це така ситуація, коли найменш захищені верстви найгостріше відчувають усі ці процеси, погіршення рівня життя.

Читайте також: Як санкції вплинули на економіку Росії у 2023 році — огляд (ВІДЕО)