Реалії російського ВПК: чи дійсно у РФ проблеми з виробництвом зброї — думки експертів

Частка російського експорту озброєнь на світовому ринку за підсумками останніх п’яти років скоротилася з 20% до 11%. Це дані Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру. З другого місця за обсягом експорту зброї Росію витіснила Франція. Париж досяг успіху в продажу своїх бойових літаків за межами Європи. Світовим лідером з постачання озброєння іншим країнам залишаються США. 

Тим часом Україна стала найбільшим імпортером зброї серед країн Європи, згідно з даними з 2019-го по 2023 рік. Від початку повномасштабної війни, розв’язаної Кремлем, щонайменше 30 країн поставили Києву озброєння. У трійці лідерів — США, Німеччина і Польща.

Занепад виробництва озброєння

Військовий бюджет Росії складно спрогнозувати навіть її уряду. Вести повномасштабну війну проти України виявилося занадто затратно. Наприклад, у 2022 році довелося витратити на армію вдвічі більше від запланованого. А 2024 року на оборонні витрати в бюджеті заклали рекордні 10 трлн 800 млрд рублів. Витрати на закупівлю зброї зросли вдвічі порівняно з довоєнним часом. Однак ці показники — у рублях. У доларовому вираженні сума нижча за рівень 2013-2014 років.

Експерти роблять висновок: російський військово-промисловий комплекс — збитковий. Ймовірно, значна частина грошей йде на “затикання дірок”, а не на виробництво озброєння.

“У 2023 році Росстат показує помітне зростання промислового виробництва в галузях, пов’язаних із ВПК. Але Росстат рахує індекс зростання виробництва в грошовому вираженні, беручи за базу 2017 рік, а відтоді ціни значно зросли. Якщо ж дивитися на виробництво у фізичному вираженні, ситуація не настільки райдужна. В одних товарних групах, пов’язаних із ВПК, є зростання, а в інших — падіння. Зростає виробництво целюлози, алюмінієвої пудри, аміаку, алюмінієвих конструкцій, речовин для виробництва вибухівки, але аж ніяк не в рази, а як максимум — на 30%”, — прокоментував військовий експерт Павло Лузін виданню The Moscow Times.

Повномасштабна війна Росії проти України суттєво змінила ситуацію на світовому ринку торгівлі зброєю. Тоді як США в період з 2019-го по 2023 рік збільшили експорт озброєння на 17%, а Франція — на 47%, показники Росії різко знизилися.

“Російський експорт озброєнь впав на 53% у період з 2014 по 2018 рік і з 2019 по 2023 рік. Протягом останніх п’яти років цей спад був стрімким, і якщо 2019 року Росія експортувала основні озброєння в 31 державу, то 2023 року — тільки в 12”, — йдеться в матеріалах Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру.

На думку експертів, позиції РФ на ринку озброєнь підірвані російською агресією проти України.

“Країни побачили, що у суперкомплексів “Тріумф” С-400 не виходить перехоплювати те, що вони мали б перехоплювати, і їх досить активно знищують. Їхні гіперзвукові ракети, якими вони хвалилися… Вони ж розповідали про “Кинджал”, що цю ракету не можуть збити не тільки сучасні, а й навіть перспективні засоби протиповітряної оборони, протиракетної оборони. Проте навіть коли був одночасний наліт — сім ракет летіло на Київ — усі сім було знищено”, — констатує військовий експерт Олексій Гетьман.

Тим часом, Сили оборони України отримали документацію щодо російських ракет. Про це заявили в Центрі національного спротиву. Йдеться про документи “Спеціального технологічного центру” і “Дубненського машинобудівного заводу”. Тепер у розпорядженні Києва є дані для блокування фірм-прокладок і розширення санкцій. Уперше з 2022 року держзамовлення за ракетною програмою Росії затримується на кілька місяців. 

На неможливість виконати оборонне замовлення, великі збитки і брак робочих рук через мобілізацію поскаржився директор “Муромського приладобудівного заводу”. Його листування вдалося перехопити IT-фахівцям.

“На правах директора “Ліги оборонних підприємств” Володимирської області він скаржиться, що заводи мають здавати продукцію за зафіксованими у 2019 році цінами. А купувати деталі — за ринковими цінами і при тому передоплатою. При цьому грошей від держави не вистачає навіть покрити відсотки кредиту, який необхідно взяти, щоб розрахуватися з постачальниками. До того ж гроші з підприємства можна вивести тільки після завершення контракту, але контракти укладають на 3-5 років, і ці гроші фактично весь цей час заморожені”, — йдеться в повідомленні Центру національного спротиву.

Російському ВПК не вистачає близько 400 тис. робітників та інженерів. Людей переманюють із цивільного сектора, але дефіцит кадрів заповнити не вдається, тому працювати доводиться на знос, пише The Moscow Times. Закономірно, що бракованої продукції стає більше. Та й виробничий план виконати не виходить.

“Путін кілька разів ухвалював рішення, що треба відправляти “Армати” в Україну. А не відправляють. Або тому, що їх занадто мало, а їх мало, всього кілька десятків, і вони просто не підходять. Їхня якість не відповідає тому, що було заявлено”, — зазначив кандидат історичних наук, військовий експерт Юрій Федоров.

Російська військова промисловість не змогла подолати залежність від імпортного обладнання. У розпорядженні Москви є тільки те обладнання, яке купили раніше. Випускати нове в потрібній кількості не виходить, а закуповувати імпортне не дозволяють санкції.

Експерти вважають, що російський ВПК розбалансований: не вистачає людей, обладнання та технологій. Через те, що Москві довелося вдвічі скоротити експорт озброєнь, російський ВПК фінансується майже виключно за рахунок російських платників податків. А витрати, і без того рекордні, будуть постійно зростати.

Думки експертів

У якому стані військово-промисловий комплекс Росії? Чи може РФ виробляти важку техніку й артилерійські снаряди з урахуванням темпу їхнього знищення та використання на фронті? Як Росії вдається отримувати необхідні комплектуючі в інших країнах? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Андрій Юсов, представник Головного управління розвідки Міноборони України;
• Дмитро Снєгирьов, військово-політичний експерт;
• Костянтин Криволап, авіаційний експерт та аналітик;
• Іван Варченко, експерт з питань національної безпеки;
• Валерій Рябих, військовий експерт;
• Микола Маломуж, голова Служби зовнішньої розвідки України (2005-2010 рр.).

АНДРІЙ ЮСОВ: Росія активно розконсервовує радянські запаси важкої техніки

— Росія у 2024 році збирається виробити 2,7 млн боєприпасів. Але план і його реалізація — це не завжди одне й те саме. Можливості виробництва снарядів у ворога залишаються, але їх недостатньо, тому шукаються додаткові джерела. 

Насамперед ідеться про Північну Корею, яка продовжує військову співпрацю з державою-агресором. І це великий виклик і загроза для українських Сил оборони та для міжнародної коаліції. 

Зараз відбувається розконсервація радянської важкої техніки з певним рівнем модернізації. Є проблеми із сучасною оптикою та електронікою. Але, тим не менш, розконсервація поставлена на потік і ця схема є робочою. 

У РФ досить велика кількість засобів радіоелектронної боротьби — це заважає українським операторам дронів ефективно працювати. Але говорити про якийсь технологічний прорив не можна. У ворога немає ні ресурсів, ні потужностей, ні можливостей. Але радянська база дозволяє Росії забезпечувати свої окупаційні війська. 

Якщо ми говоримо про ракети і безпілотники так званого російського виробництва, то в більшості випадків там присутня електроніка із західних країн. Це контрабанда через роботу з третіми країнами і “сірими фірмами”. Тому посилення санкційної політики та контроль над виконанням санкцій залишається надзвичайно актуальним. 

ДМИТРО СНЄГИРЬОВ: Росія не може виробляти 2 млн артилерійських снарядів на рік

— На початок повномасштабної війни в Росії було близько 15 млн снарядів. На перших етапах війни окупанти використовували тактику вогневого валу — випускали по 70-80 тис. на добу. Зараз, імовірно, у РФ залишилося близько 6-7 млн снарядів. 

Існує три категорії снарядів. Перша — це ті, які дають 100-відсотковий результат, і вони вже практично повністю використані. Залишаються друга і третя категорії. В останньої ефективність у районі 50-60%. Невипадково Росія почала шукати артилерійські снаряди за кордоном і співпрацювати в цьому питанні з Північною Кореєю. 

Можливості російського військово-промислового комплексу обмежені. Усі заяви про те, що РФ нібито має можливість випускати 2 млн снарядів на рік абсолютно не відповідають дійсності. В окупантів є можливість виробляти близько 400 тис. снарядів на рік. Найближчим часом Росія зіткнеться з нестачею артилерійських снарядів на полі бою. 

Виробництво снарядів у РФ залежить насамперед від поставок комплектуючих і технологій. ВПК Росії самостійно може виробляти близько 400 тис. снарядів на рік. Виробничі потужності, які залишилися у спадок від СРСР, не дозволяють виробляти більше. 

КОСТЯНТИН КРИВОЛАП: У РФ проблеми з комплектуючими для літаків

— У світі все взаємопов’язано й існують ланцюжки поставок, які складно відстежити. Що стосується західних чипів і мікросхем у російських дронах і ракетах, то немає прямого застосування цієї електроніки виключно у військових цілях. Їх застосовують і в комерції, тому відстежити цей момент досить складно. 

Як варіант — не постачати в РФ товари, які можуть мати подвійне призначення. 

Навіть під час виробництва цивільних літаків Росія зіткнулася з величезною кількістю проблем, які пов’язані з комплектацією.  Путін сказав, що буде вироблено 1000 літаків до 2030 року. Уряд трохи стримав його запал — сказали, що понад 500 зробити не вийде. Вони не можуть навіть нормально налагодити складання військово-транспортного літака Іл-76. 

У Росії є контракт з Індією на поставку 50 Су-35. Зроблено три машини — більше вони нічого не можуть додати і всіляко переносять терміни. Іран уже повністю сплатив поставку Су-35, але Росія не може виконати зобов’язання. Усі ці проблеми пов’язані з комплектацією, в основному радіотехнічного напряму. 

Є спроби використовувати комплектуючі китайського виробництва, але це не дає ефективних результатів. 

ІВАН ВАРЧЕНКО: Росія займається контрабандою комплектуючих для зброї

— Будь-який витік інформації щодо російського військово-промислового комплексу дає додатковий поштовх нашим партнерам до того, щоб постаратися закрити ті “сірі” і “чорні” схеми, якими активно користується Кремль. 

Росія, як держава-контрабандист, принижує ті держави, які вважають її своїм партнером. Після війни РФ та її діячі залишаться і будуть, як ракова пухлина, заражати економіку “сірими” схемами ті держави, які поки що готові брати участь у цих сумнівних заходах. 

Це лише невеликий момент, який може призупинити потоки контрабанди. Але з кожного такого струмочка складається велика річка російської військової промисловості. Не кожна держава готова брати участь у таких сумнівних угодах з Росією, адже санкції можуть вдарити і по посередниках. 

Дуже важливою є інформація про те, де і як РФ намагається отримати комплектуючі та обійти міжнародні санкції. Україна разом із партнерами зможуть укотре вдарити санкціями по військово-промисловому комплексу Росії.

При знищенні одного з елементів ланцюга виробництва російського озброєння, приходить розуміння про те, чи може РФ самостійно займатися виробництвом та імпортозаміщенням. 

Навіть “сірі” і “чорні” схеми працюють не дуже ефективно. Ми бачимо, що РФ доводиться займатися канібалізмом і використовувати комплектуючі зі старої радянської техніки для заповнення втрат. 

Росії допомагає з озброєнням Північна Корея, також є спроби працювати через “сірі” схеми з китайським ринком. У пострадянських країнах Центральної Азії різко зріс імпорт електронних чіпів. Ми розуміємо, що тут замішана Росія, яка контрабандним шляхом видобуває для себе електроніку через треті країни. Це дорожче і важче. 

Загалом у РФ було 12 тис. танків. З них — 3 тис. на ходу і 9 тис. на консервації. Також було 25 тис. бронемашин, з яких на ходу було близько 6-7 тис. Українські сили знищили велику кількість цієї техніки. 

Темп знищення важкої техніки в 10 разів перевищує можливості військово-промислового комплексу РФ. Зараз темпи виробництва стали більш інтенсивними — виробляється, може, в 4 рази більше танків. Туди спрямовані всі ресурси, але їх все одно не вистачає. 

У Росії немає достатньої кількості ракет і безпілотників, тому їм доводиться співпрацювати з Іраном, Північною Кореєю — державами з клубу диктаторів. Було б більше ракет і безпілотників — їх би більше летіло на територію України. 

ВАЛЕРІЙ РЯБИХ: Багато країн різко скоротили свою співпрацю з РФ у сфері озброєння

— 2019 рік був останнім, коли Російська Федерація трималася на одному рівні на ринку озброєнь, загалом це тривало близько 20 років. У цей час РФ, ставши наступником Радянського Союзу, експлуатувала ті напрацювання, які були в СРСР, і продавала надлишкове озброєння.  

Було зроблено певні кроки з надання модернізованих засобів, які б відповідали вимогам ринку. Якраз модернізація і забезпечила співпрацю Росії з країнами Заходу. Йдеться про високотехнологічні компоненти, які встановлювали на пострадянську техніку. Це і дозволило РФ досить довго утримувати свої позиції в питанні озброєння. Саме західні компоненти зробили більш сучасними і високотехнологічними, наприклад, комплекси С-300 і танки Т-90.  

Після 2019 року почався регрес через те, що Росія не змогла пропонувати більш просунуте озброєння через технологічне відставання. Добили цей процес санкції, введені 2022 року, які остаточно відрізали Російську Федерацію від технологічних потоків з Заходу. 

Зараз РФ тільки й залишається, що діставати електроніку подвійного призначення, яку російські дипломати тягають у своїх дипломатичних валізах, щоб забезпечити експортні контракти, що залишилися. 

Глобального удару по позиціях Росії на ринку озброєнь завдали Збройні сили України. Було розвінчано міфи, які роками будували російські пропагандисти, про потужність російської зброї.  

За останні роки Індія на 34% скоротила співпрацю з РФ у питаннях озброєння. Один з основних партнерів — Китай — скоротив свою співпрацю на 39%. Єгипет — на 54%, Алжир — на 83%, В’єтнам — на 91%. Ці країни не впевнені в тому, що Російська Федерація зможе й надалі забезпечувати поставки за контрактами та обслуговувати раніше поставлене озброєння. 

МИКОЛА МАЛОМУЖ: Російська резервна важка техніка, більшою мірою, підлягає утилізації 

— Росія під відкритим небом зберігає десятки тисяч резервних танків і бронемашин. Як правило, це розкрадені в 1980-1990-х роках системи, тому що ніхто не припускав, що буде глобальна війна. Крали колеса, системи наведення, акумулятори, прилади нічного бачення. Заповнити ці втрати дуже складно, тому що ця техніка підлягає утилізації. 

Зараз у Росії намагаються з 3-4 старих радянських БТРів зібрати один з якимись інноваціями, отриманими контрабандним шляхом з Китаю. 

Загалом таким чином вдасться зібрати 5-7 тис. танків і близько 10 тис. бронетранспортерів. Але вони не будуть дуже ефективні на полі бою. В України є можливості для їхнього усунення. 

Читайте також: Північна Корея підвищує ставки — призупинення постачання боєприпасів Росії прокоментував оглядач