Два роки повномасштабної війни: наслідки для економіки Росії оцінили експерти

Як війна проти України вдарила по економіці країни-агресора. Як і чому навіть країни глобального Півдня намагаються відгородитися від Росії. Які є механізми для використовування заморожених на Заході російських активів. Ці теми в межах марафону “Два роки повномасштабної війни Росії проти України” телеканалу FREEДOM прокоментували:

• Наталя Шаповал, віцепрезидентка Київської школи економіки, членкиня міжнародної експертної групи Єрмака-Макфола щодо посилення санкцій;
• Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій;
• Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу;
• Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД).

Вплив війни на економіку РФ

На російську економіку чекають важкі часи, впевнена директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва. Основні причини кризи — відтік висококваліфікованих кадрів і обмеження доступу до західних технологій через санкції щодо країни-агресора. Москва у 2024 році прогнозує зростання ВВП на понад 2,5%. Але такі показники засновані на вливанні трильйонів державних рублів у військово-промисловий комплекс. Підвищенню рівня добробуту росіян такі витрати ніяк не сприяють.

За імперські апетити Кремля російські громадяни розплачуються не перший рік. Анексія Криму, окупація окремих районів Донецької та Луганської областей у 2014-му призвели до зниження ВВП, падіння курсу рубля, інфляції, втрати іноземних інвестицій і розриву міжнародних економічних і політичних зв’язків.

Обігнавши за кількістю санкцій Іран і КНДР — своїх нових партнерів — Росія вчиться виживати в умовах західних обмежень. Відразу після початку повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну курс рубля пішов на стрімке зниження, а західні компанії масово покинули російський ринок. Під ударом опинилися всі галузі промисловості. Але особливо болісно санкції позначилися на високотехнологічних авіа- та автомобілебудуванні. Біля банкоматів вишикувалися величезні черги, в аптеках зникли деякі ліки, а з вітрин магазинів — товари особистої гігієни та базові харчові продукти. Росія звалилася в рецесію.

Попри явний ефект санкцій щодо країни-агресора, у другій половині 2022 року економіка у федерації частково стабілізувалася. Доходи від продажу нафти та газу допомогли збалансувати втрати. Однак уже на початку 2023-го ситуація з експортом енергоресурсів для Кремля ускладнилася. Європа диверсифікувала постачання палива. Навіть нечисленні партнери Росії, що залишилися, — Китай та Індія — скоротили обсяги споживання. А встановлена країнами “Великої сімки” гранична ціна у 60 доларів за барель нафти та відповідальність за порушення цих обмежень зробили поставки сировини ще менш прибутковими та набагато більш ризикованими. Щоб утриматися на плаву і не впасти в кризу, Москва стала черпати кошти з Фонду національного добробуту.

У 2024 році майже 40% держбюджету Росії так чи інакше пов’язані з війною — виплати військовослужбовцям, виробництво озброєння, утримання силового блоку всередині країни для посилення репресій і дорога пропаганда. Так, на статтю “національна оборона” витратять майже 11 трлн руб. — третину всіх витрат. На правоохоронців — ще 3 трлн 400 млрд руб. Для порівняння, витрати на всі соціальні програми становитимуть трохи понад 7,5 трлн руб.

Замість розвитку високотехнологічних галузей, медицини, освіти, науки, модернізації житлово-комунальної інфраструктури та газифікації глибинки Кремль у середньому витрачає 300 млн дол. на день на війну проти України. Москва не планує змінювати свою політику. На Росію чекає тривала болюча стагнація, впевнені економісти. А росіян — неминуче зубожіння.

Читайте також: Скорочення доходів, зростання цін і зубожіння громадян: крах економіки в РФ в огляді експертів

ІГОР БУРАКОВСЬКИЙ: РФ уже витратила на війну до 215 млрд дол.

— Війна — це нераціональне економічне поняття, це використання ресурсів, це знищення того, чим володіє країна.

За останніми підрахунками, РФ уже витратила на війну приблизно 211-215 млрд дол.

Це ті гроші, які могли бути вкладені в економіку. Це ті гроші, які могли піти на розвиток країни.

Війна вплинула на кілька економічних напрямів у РФ. Перший напрямок — інфляція. Бо в умовах військових дій інфляція є супутником великих військових витрат. Ми спостерігали умовну історію з подорожчанням яєць у Росії. Інфляція, тобто подорожчання цін, торкнулася насамперед харчових продуктів та всього, що з цим пов’язано.

Другий момент — обмеження доступу росіян до критично важливих товарів. Багато і російських дослідників, і “Росстат” говорять про скорочення, наприклад, лінійки найпростіших ліків, які сьогодні недоступні росіянам. Це пов’язано не тільки з імпортом медикаментів, а й з імпортом технологій, приладів, за допомогою яких ліки виробляються.

Та ж сфера авіаційних перевезень для РФ — це критично важлива сфера, виходячи з масштабів території країни. І зараз немає можливості обслуговувати імпортний авіаційний флот, і немає можливості замінити його російським.

І якщо йти за секторами економіки, то ми знаходимо досить велику кількість проблем.

У регіонах РФ ситуація ще складніша. На регіони поклали також фінансування російських збройних сил — фінансуйте своїх “добровольців”, фінансуйте своїх військовослужбовців і так далі. Це навантаження особливо б’є по дотаційних регіонах. Але й по багатих теж, бо вони б знайшли, куди використати ці гроші в мирний час.

Тому сьогодні пропорції, пов’язані з використанням грошей, сильно викривляються, і цим закладається відставання російської економіки в середньостроковій і довгостроковій перспективі. Тобто країна позбавляється перспективи розвитку.

НАТАЛЬЯ ШАПОВАЛ: Не буде економіки, якщо всі ресурси йтимуть на війну

— Що означає перехід економіки РФ на військові рейки? Насамперед соціальний ефект — соціальні видатки (наприклад, на охорону здоров’я, на екологію) будуть перенаправлятися в бюджет війни. Але є й інший вимір. Гроші, які РФ вкладає у війну, у військове виробництво тощо — це теж стимулювання економіки. Тому тут ніби стакан і наполовину порожній, і повний.

Звісно, у довгостроковій перспективі економіка не розвиватиметься від постійного нарощування військового комплексу. Зрештою, не буде економіки, якщо всі ресурси йтимуть на війну.

Нам важливо виграти в короткостроковій перспективі. Але поки що це дуже серйозна конкуренція між тим, як Україна нарощує, і як Росія нарощує. Поки що у РФ це виходить швидше.

ОЛЕГ ПЕНДЗІН: Зараз у Російській Федерації економіка Холодної війни

— Те, що зараз відбувається в Росії, це не зовсім військова економіка, це, скоріше, економіка Холодної війни. Тобто це та економіка, яка була в останні десятиліття Радянського Союзу. Це дуже високий рівень військових витрат і нижчий рівень соціальної підтримки. Також це спосіб уникнення імпорту шляхом заміщення чимось своїм, причому досить невдалий. Це потужний дефіцит, це суттєва різниця в забезпеченні регіонів. Така модель була в останні десятиліття в економіці Радянського Союзу.

Те, що ми бачимо зараз у Російській Федерації, я б назвав перегрівом економіки.

Чому? Дивіться, величезний обсяг військових витрат. Фінансова парасолька, яку сьогодні розкрито над машинобудівними підприємствами, призводить до потреби збільшення обсягу виробництва, а це остаточно витягує з ринку праці вільні кадри.

Ба більше, триває перерозподіл кадрів із мирних галузей на галузі, пов’язані з військово-промисловим комплексом. Шляхом чого? Шляхом вищих заробітних плат, шляхом соціального пакета, шляхом броні від мобілізації.

За досить важкої ситуації на ринку праці у РФ, за великої демографічної ями, великого відтоку трудових ресурсів (за два роки Росію залишило понад мільйон осіб, кваліфікованих кадрів) створюється ситуація, за якої є галузі економіки, в яких не вистачає рук.

Рівень безробіття нижче 3% для російської економіки катастрофічно низький. Тому що для такої економіки, як російська, нормальним є рівень безробіття в 5%.

Адже в будь-якому разі є категорія людей, які перекваліфіковуються, переїжджають, не працювали та працювати не будуть. Чим нижче опускається рівень безробіття, тим більше створюється дефіцит на ринку праці.

Здавалося б, 3% безробіття менше ніж 5%, і, напевно, це краще? Ні. Як приклад візьмемо людський організм. У людини нормальна температура 36,6 градуса. А якщо температура знизиться до 34 градусів, це добре чи погано? Ось із безробіттям приблизно та сама ситуація.

Зараз вимиваються трудові ресурси з тих галузей, у яких застосовують велику кількість ручної праці, низького рівня кваліфікації, з низькою оплатою — це сільське господарство, житлово-комунальне господарство, будівництво. У цих секторах російської економіки вже дуже серйозна нестача кадрів.

Якщо ми говоримо про продовольчий дефіцит. Ось, та ж ситуація з яйцями у РФ. Це не тільки проблеми з імпортом обладнання, хімікатів, кормових сумішей. Тут теж не вистачає робочих рук, які сьогодні планують замінити гастарбайтерами з інших країн.

Банки світу обмежують роботу з РФ

Банки багатьох країн світу все частіше відмовляються від співпраці з росіянами. Так, банки Туреччини посилили вимоги до російських клієнтів і закривають рахунки російських компаній, оскільки не бажають потрапляти під вторинні санкції.

Найбільший банк Кіпру Hellenic почав закривати рахунки російським громадянам і операційним компаніям. Ідеться не про податкових резидентів РФ (їхні рахунки закрили ще минулого року), а про російських громадян, які проживають на Кіпрі та мають кіпрські документи. Hellenic також має намір дотримуватися введених санкцій щодо Росії.

Обмежили розрахунки з Росією і стали закривати російським компаніям і фізособам рахунки й банки Об’єднаних Арабських Еміратів. Фінустанови ОАЕ почали посилювати політику щодо клієнтів із громадянством РФ ще восени 2023 року. Тоді кредитні організації перестали приймати платежі з Росії. Зараз же банки Еміратів не приймають гроші з РФ і не проводять платежі у зворотний бік.

Ключовий банк Китаю Chouzhou Commercial Bank призупинив операції з Росією і Білоруссю. Головний банк для російських імпортерів повідомив клієнтам про зупинення розрахунків. Ймовірно, через звіти про рух грошових коштів — адже їх можуть вимагати західні контрагенти.

Країни, банки яких наразі закривають або блокують рахунки громадян Російської Федерації:

• Німеччина;
• Грузія
• Іспанія;
• Кіпр;
• Китай;
• Литва
• ОАЕ;
• Туреччина;
• Франція;
• Чехія;
• Швейцарія.

Читайте також: Страх перед санкціями: обмеження на банківські платежі з РФ у різних країнах обговорюємо з економістами

НАТАЛЬЯ ШАПОВАЛ: Важливо, щоб знижувалася торгівля з Росією

— Дуже важливо, що і треті країни, які офіційно не приєдналися до санкційної коаліції, почали посилати дуже явні сигнали Росії про те, що вони не хочуть, щоб їхні банки використовували для обходу санкцій. Це явний сигнал від уряду цих країн.

Так, важливо, щоб було більше санкцій щодо РФ. Але найбільш важливо, щоб знижувалася торгівля з Росією.

У РФ досі позитивний баланс у торгівлі. Вона імпортує на 300 млрд на рік, а експортує на 430 млрд. І щоб цей плюс перетворити на мінус, потрібно, щоб у Росії було менше доступу до американської, європейської валюти, яка їй потрібна для всіх важливих розрахунків. Тобто важливо, щоб торгівля зарубіжних країн із РФ падала.

Критично важливо, щоб країни Європи, Туреччина, Індія і Китай почали торгувати менше з Росією. Якщо вони почнуть торгувати менше протягом року і ця торгівля впаде на 100 млрд, то у Росії буде складна ситуація, щоб збалансувати експорт та імпорт.

ІВАН УС: Цікава ситуація з Індією

— Є теорія, чому санкції не дали очікуваного ефекту: тому що їх запроваджував глобальний Захід, а глобальний Південь не підтримав обмежень, і це давало можливість Росії більш-менш утриматися на плаву.

Зараз ми бачимо, як країни глобального Півдня (ті самі Китай, Туреччина) дедалі більше кажуть, що будуть обмежувати відносини з Росією. Тобто те, що допомогло Росії пройти ці два роки, зараз буде обмежуватися.

У відповідь із Росії почали лунати досить “оригінальні” заяви. Наприклад, [секретар Ради безпеки РФ] Патрушев, якого вважають чи не головним тіньовим керівником Росії, якось сказав фразу, що треба заборонити паралельний імпорт. А іронія в тому, що саме паралельний імпорт і допоміг Росії. Тобто, класична ситуація, коли ти рубаєш сук, на якому сидиш.

У межах глобального Півдня часто згадують Індію, тут цікавий момент. А в якій валюті Росії платить Індія? 70-75% світових розрахунків відбувається в парі долар-євро. Тобто це не юань, це не рупії. А Індія платить [Росії] в рупіях. У Росії накопичуються рупії, і вона не знає, що з ними робити. У жовтні минулого року Центральний банк РФ спочатку сказав, що РФ експортувала товарів на 37,2 млрд дол. А потім вони перерахували валюти — зрозуміли, що в розрахунках був не тільки долар, а й інші валюти — і після перерахунків вони оголосили 33 млрд дол., тобто понад 10% випарувалися.

Думаю, що ця тенденція продовжуватиметься. І чим менше буде контактів із глобальним Півднем, тим цифра російського експорту буде меншою. І буде негативне сальдо зовнішньої торгівлі, а для російської економіки це буде удар.

ОЛЕГ ПЕНДЗІН: У Росії накопичилося багато рупій і юанів

— На сьогодні загальний обсяг рупій, які скупчилися на рахунках російських нафтових компаній, становить близько 37 млрд дол. Постало питання: що з ними робити? Як варіант — закуповувати за рупії товари в Індії. Але в переліку товарів, які готова поставляти Індія, немає того, що потрібно Російській Федерації. І було звернення Росії до індійського уряду.

Все це закінчилося дуже цікаво. Індійці запропонували досить раціональний спосіб — вкласти ці рупії в індійську економіку як інвестиції, щоб згодом отримувати дохід.

До цього призвела ситуація, коли розрахунки за основний експортний товар РФ — нафту — йдуть не у вільно конвертованих валютах, а у валютах обмеженої конвертованості. Як і у взаєминах з Китаєм у юанях. У підсумку досить складно визначити співвідношення реальної валюти й умовних розрахунків, які показує РФ, скільки вона отримала в результаті експорту.

І ще один момент. Щоб використовувати валюту з обмеженою конвертованістю, необхідні персональні ліцензії центральних банків країн, які цю валюту емітують. Зокрема, Народний банк Китаю досить складно дає дозвіл на використання юанів у розрахунках між російськими та китайськими компаніями. Але, наприклад, досягнуто згоди щодо закупівлі за юані для російського ринку старих китайських автомобілів терміном служби до п’яти років. Тому що [у РФ] уже юанів багато, їх треба якось використовувати.

А продавати новий китайський товар у Росію китайці не хочуть, оскільки вони мають альтернативу — поставляти товар на європейські ринки за вільно конвертовану валюту. А ось старі автомобілі для того, щоб звільнити китайський ринок для нової техніки, — будь ласка.

ІГОР БУРАКОВСЬКИЙ: ВВП США в 15 разів більший, ніж ВВП Російської Федерації

— Для Російської Федерації сьогодні критично важливі три моменти. А їй потрібна зброя, тому що місцевий ВПК не справляється з потребами, пов’язаними з агресією проти України. Друге — Російській Федерації потрібні технології, щоб виробляти не тільки зброю, а й різного роду звичайні товари. І третє — потрібні гроші, щоб закривати дірки в споживчому імпорті. А все це можна купити за вільно конвертовану валюту, тобто за долар і євро, а не за юані або рупії.

Російська Федерація зіткнулася не з великим бажанням їй допомогти. Китай сказав, що у нас свої економічні інтереси — ми виступаємо за те, щоб частка юаня підвищувалася. Але це не означає, що ми, Китай, будемо брати на себе ризики, пов’язані зі співпрацею з Російською Федерацією.

Індія проводить свою економічну політику. Рупій — слабо конвертована валюта з усіма наслідками, що випливають звідси. Тому тут схема не працює.

Якщо говорити про умовні динари Об’єднаних Арабських Еміратів, через які проводили різного роду схеми обміну, то вони теж на сьогодні закриваються.

Путін постійно намагається або звинуватити США, або порівнювати Росію зі США. А давайте порівняємо внутрішній валовий продукт (ВВП) цих країн.

За останніми даними, ВВП США в 15 разів більший, ніж ВВП Російської Федерації.

Тому, коли Путін каже, що економіка РФ зросла на 3%, це означає, що вона зросла на 0,5%. Тому висновок очевидний.

Як конфіскувати активи РФ

Президент Володимир Зеленський закликав спрямувати конфісковані активи РФ на підтримку України. За його словами, російські еліти та керівництво з байдужістю ставляться до людських життів, але абсолютно не байдужі до грошей.

Передачу коштів схвалили й міжнародні юристи. Вони дійшли висновку, що відповідно до міжнародного права для країн, які заморозили російські державні активи, було б законно вжити додаткових контрзаходів проти РФ у формі передання російських державних активів як компенсації за шкоду, що виникла безпосередньо внаслідок протиправних дій Росії.

Читайте також: Податок на доходи РФ, випуск облігацій, компенсація збитків: передачу заморожених російських активів Україні обговорюємо з економістами

ІВАН УС: Після “виборів” Росія не зможе опротестувати рішення Заходу

— Дискусія про передачу російських активів, заморожених у західних країнах, триває з початку повномасштабної війни. Центральний банк Європейського Союзу говорив, що цей крок підірве довіру до європейської економіки. Подібна заява, в принципі, була і зі США.

Але ось поточний 2024 рік почався зі статті американського нобелівського лауреата з економіки Джозефа Стігліца (гадаю, одного з найкращих економістів сучасності). У ній він пояснив ситуацію із замороженими державними грошима Росії. Він написав, що є побоювання того, що якщо віддати їх, це підірве довіру до економіки США, до економік країн, де такі активи перебувають (переважно активи перебувають у Європі, у Бельгії). Але цим кроком ми покажемо, що для нас принципи, на яких будується світ, важливіші, ніж можливість тримати в нас гроші режимів, які хочуть підірвати світоустрій.

Стігліц пропонує таке рішення. Має бути прийнято єдине рішення країн колективного Заходу. А країн, у яких зберігаються російські гроші, не так багато, і всі вони на Заході. У Китаї ніхто гроші не тримає. Відповідно, треба єдине рішення країн колективного Заходу. І якщо ми ці гроші віддаємо [Україні], то це буде сигналом, що принципи для нас важливіші, ніж гроші.

Як пише Стігліц, треба говорити не тільки про заморожені 300 млрд євро [Центробанку РФ], а й про гроші приватних осіб, які перебувають під санкціями. І в підсумку це буде цифра до 1 трильйона. Це теж треба робити.

Зараз піднялася цікава тема, що після березневих президентських “виборів” у Росії, з точки зору Заходу, Путін буде нелегітимним президентом. Зараз закликають не визнати його, і щойно його не визнають, це дуже сильно може допомогти в майбутніх юридичних питаннях. Якщо Росія буде опротестовувати передачу заморожених активів, то можна буде сказати: а яке ви маєте право, якщо ви невизнана влада? Тобто юридично у Росії не буде підстав оскаржувати це рішення.

Прогноз на квітень і подальші місяці — Росію просто позбавлять юридичної можливості опротестувати це рішення, що дуже важливо.

НАТАЛЬЯ ШАПОВАЛ: “Екзотичні” шляхи використання росактивів найбільш привабливі

— Робота юристів протягом останніх двох років (зокрема членів групи Єрмака-Макфола) була зосереджена на тому, як юридично можна конфіскувати ці активи, який вигляд може мати сам механізм.

Досить велика кількість західних країн можуть прийняти рішення конфіскувати. І якщо цей механізм досить сильний, він пояснює, що свої суверенні активи може втратити не будь-яка країна, а тільки якщо є такі-то умови. Цей фундаментальний механізм уже існує, і юристи знають, що можна з ним зробити.

Зараз триває обговорення “екзотичних” механізмів, як можна забирати гроші. Наприклад, Європа йде “екзотичним” шляхом. Так, у системі Euroclear(найбільша у світі розрахунково-клірингова система, призначена для обслуговування міжнародних цінних паперів, — ред.) перебуває близько 200 млрд євро заморожених активів [Центробанку РФ]. І один з “екзотичних” шляхів — передавати [Україні] податки, доходи, які заробили ці гроші в системі Euroclear.

Є й інші “екзотичні” підходи. Наприклад, у США обговорюється можливість використовувати російські активи як заставу для випуску цінних паперів.

Такі “екзотичні” шляхи найпривабливіші з політичного погляду. Тому що це має вигляд, що ми нібито не зробили повного кроку [фізично не забрали активи], але при цьому нібито почали використовувати ці гроші.

Такі способи можуть спростити використання заморожених активів.

На мій погляд, що складніше країнам-партнерам проводити через свої бюджети і парламенти питання допомоги Україні, то привабливішою для них стає можливість узяти російські гроші.

ОЛЕГ ПЕНДЗІН: Це питання не буде вирішено у 2024 році

— Явно, що всі ці питання проходять оцінку в політичних колах цивілізованого світу. І реакція на дії Росії у світі, як і на те, що відбувається в самій Росії, однозначна. І дії РФ посилюють позицію цивілізованого світу щодо її суверенних активів.

Але я не впевнений, що це питання не буде вирішено у 2024 році, тому що у країн Заходу є досить серйозні побоювання, пов’язані з оцінкою юридичних ризиків. Російська Федерація вже заявила, що оскаржуватиме в європейських судах будь-яке рішення з приводу передачі її коштів. А це дуже тривалий процес.

Тому країни почали шукати якісь “екзотичні” форми використання цих активів. Так, використання податків на доходи однозначно не підпадатиме під судовий розгляд, оскільки це гроші, які не належать Російській Федерації.

І питання створення окремого рахунку, на якому обліковуватимуться кошти, отримані від суверенних активів РФ, — це дуже серйозний крок, хоча б для того, щоб чітко розуміти, скільки їх.

У будь-якому разі навіть якщо не цього року, то найближчим часом ми прийдемо до розуміння юридичного механізму, який визнають усі цивілізовані країни для того, щоб використовувати заморожені росактиви.

ІГОР БУРАКОВСЬКИЙ: Потрібен “двоповерховий” підхід

— Щоб запрацював механізм із використання російських активів, має бути міжнародно-правовий документ на рівні, скажімо, Європейського Союзу. І цим документом з росактивів буде знято так званий принцип суверенного захисту. Тобто ми приймаємо рішення про те, що в таких-то і таких-то випадках принцип суверенного захисту державних коштів не працює. На підставі цього рішення розблокуються можливості для внесення змін до національного законодавства окремих країн.

Ми знаємо, що США ухвалили рішення передати Естонії частину росактивів, які та витратить на допомогу Україні. Але це поки що тестові речі, ніби проба — спрацює чи не спрацює. А для того, щоб це запрацювало повноцінно, потрібен “двоповерховий” підхід — спільне рішення і рішення країн на національному рівні.

Читайте також: На землі, воді та в повітрі: підсумки двох років протистояння України підбили військові експерти