На російську економіку чекають важкі часи, впевнена директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва. Основні причини кризи — відтік висококваліфікованих кадрів і обмеження доступу до західних технологій через санкції щодо країни-агресора. Москва у 2024 році прогнозує зростання внутрішнього валового продукту (ВВП) на понад 2,5%. Але такі показники засновані на вливанні трильйонів державних рублів у військово-промисловий комплекс (ВПК). Підвищенню рівня добробуту росіян такі витрати ніяк не сприяють, повідомляє FREEДОМ.
За імперські апетити Кремля російські громадяни розплачуються не перший рік. Анексія Криму, окупація окремих районів Донецької та Луганської областей у 2014 році призвели до зниження ВВП, падіння курсу рубля, інфляції, втрати іноземних інвестицій і розриву міжнародних економічних і політичних зв’язків.
“Агресія Росії проти України почалася 2014 року і до цього моменту Росія була повноправним членом “Великої вісімки” (G8). Державою, яка була прийнята до елітного клубу. Державою, яка мала торговельні відносини з Європою, Америкою. Державою, яка впливала на міжнародний порядок. А тепер ось після 2014 року Росію виключили, були введені санкції, але вони були не такі критичні, якими вони стали після широкомасштабного вторгнення”, — зазначив виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Олександр Леонов.
Обігнавши за кількістю санкцій Іран і Корейську Народно-Демократичну Республіку (КНДР), своїх нових партнерів, Росія вчиться виживати в умовах західних обмежень. Одразу після початку повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну курс рубля пішов на стрімке зниження, а західні компанії масово покинули російський ринок. Під ударом опинилися всі галузі промисловості. Але особливо болісно санкції позначилися на високотехнологічних — авіа- та автомобілебудуванні. Біля банкоматів вишикувалися величезні черги, в аптеках зникли деякі ліки, а з вітрин магазинів — товари особистої гігієни та базові харчові продукти. Росія звалилася в рецесію.
Попри явний ефект санкцій щодо країни-агресора, у другій половині 2022 року економіка у РФ частково стабілізувалася. Доходи від продажу нафти та газу допомогли збалансувати втрати. Однак уже на початку 2023 року ситуація з експортом енергоресурсів для Кремля ускладнилася. Європа диверсифікувала постачання палива. Навіть нечисленні партнери Росії, що залишилися, Китай та Індія, скоротили обсяги споживання. А гранична ціна 60 дол. за барель нафти, встановлена країнами “Великої сімки” (G7), і відповідальність за порушення цих обмежень зробили постачання сировини ще менш прибутковим і набагато більш ризикованим. Щоб утриматися на плаву і не впасти в кризу, Москва стала черпати кошти з Фонду національного добробуту.
“З Фонду національного добробуту активно вливалися гроші в російську економіку — близько 100 млрд дол. було влито з середини 2022 року. Це дало можливість показати певний стабільний стан економіки. Але якщо ми будемо загалом оцінювати, то Росія втратила дуже багато галузей, особливо високотехнологічні галузі”, — розповів керівник аналітичного напрямку мережі “АНТС” Ілля Несходовський.
У 2024 році майже 40% державного бюджету Росії так чи інакше пов’язані з війною проти України — виплати військовослужбовцям, виробництво озброєння, утримання силового блоку всередині країни для посилення репресій і дорога пропаганда. Так, на статтю “національна оборона” витратять майже 11 трлн руб. (85,2 млрд дол.) — третину всіх витрат. На правоохоронців — ще 3,4 трлн руб. (26,3 млрд дол.). Для порівняння, витрати на всі соціальні програми становитимуть трохи понад 7,5 трлн руб. (58 млрд дол.).
“Якість життя дуже погіршується, зношеність економіки Росії суттєва — вони тримаються тільки коштом того, що є певний резерв. Він закінчується. Що більше вплинуло? Як я це бачу — санкції, а саме ті обмеження, які по нафті та нафтопродуктах були введені, вони найбільш сильно б’ють по російському бюджету і по російській економіці”, — додав Несходовський.
Державне фінансування і колосальні витрати на військовий сектор експерти називають основними причинами того, що ситуація загалом залишається некритичною. Ось тільки довго така модель працювати не зможе. Вливання трильйонів державних рублів у ВПК не розв’язує найболючіших для російської економіки проблем — гострої нестачі кадрів, відсутності доступу до технологій, складників і товарів, які у РФ так і не навчилися виробляти, критичного зниження експорту та обмежень у банківській сфері.
“Економіка зараз працює вище свого потенціалу, вичавлюються всі ресурси — трудові, капітальні. У 2023 році на повний зріст постала проблема нестачі робочих рук. Економіка так не може зростати. Якісь підприємства скоро не зможуть підтримувати роботу. Поки зростає ВПК, інші сектори скорочуються. Але якщо ми подивимося в довгостроковій перспективі — ВПК не може рости нескінченно, і в якийсь момент бюджетних грошей не вистачить так роздувати ці витрати. І тоді настане повноцінна структурна проблема — не різка, але довга болюча стагнація, швидше за все. Якщо нічого не зміниться у військовому і політичному сенсі”, — пояснив економіст Рубен Єніколопов.
Крім того, дедалі більше процесів у російській економіці переходять під ручне управління держави. Націоналізовані іноземні компанії виявляються власністю наближених до Кремля. Режим прагне монополії в усьому — від насильства до виробництва життєво необхідних товарів.
“Економіка дійсно стає дедалі більш гібридною. Вона ніколи не була в Росії ринковою, але все-таки прагнула до неї. А зараз стала гібридною. Є інструменти ринкової економіки, планової, є ручного управління. Наскільки цей гібрид життєздатний, поки що зрозуміти дуже важко”, — підкреслила економіст Олександра Осмоловська-Сусліна.
Замість розвитку високотехнологічних галузей, медицини, освіти, науки, модернізації житлово-комунальної інфраструктури та газифікації глибинки, Кремль у середньому витрачає 300 млн дол. на день на війну проти України. Москва не планує змінювати свою політику. На Росію чекає тривала болюча стагнація, впевнені економісти. А росіян — неминуче зубожіння.
Читайте також: Два роки повномасштабної війни Росії проти України — хроніка подій (ВІДЕО)