Узбекистан приєднується до антиросійських санкцій — деталі (ВІДЕО)

Узбекистан приєднується до західних санкцій проти Росії. Відповідний законопроєкт парламент країни ухвалив у першому читанні. Документ забороняє проводити банківські операції фізичним і юридичним особам, які потрапили під обмеження. Станом на початок 2024 року до санкційних списків внесено понад 11 тис. громадян і компаній із країни-агресора, інформує FREEДОМ.

З початку повномасштабної війни проти України і введення західних санкцій Росія звернулася по допомогу в обході обмежень, серед інших, до країн Центральної Азії.  

Наприклад, товарообіг між Узбекистаном і Росією за підсумками 2022 року зріс на 23%. Водночас у відкритих джерелах деталізації, які саме товари постачали в країну — немає. Високопоставлених чиновників з Узбекистану звинувачували в допомозі агресору, проте 2024 року політика Ташкента змінила вектор.

“Узбекистан став одним із хабів для фінансових операцій і сірого, паралельного імпорту в Росію. Політика США і ЄС щодо того, щоб мінімізувати можливості для обходу санкцій, дає свої плоди. Вони періодично посилають комісарів до Узбекистану, нещодавно вони були в Казахстані. Очевидно, що вдалося донести загрози, які можуть, фактично, вдарити по країні”, — зазначив виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Олександр Леонов.

Побоюючись вторинних санкцій, у парламенті Узбекистану підготували законопроєкт з урахуванням досвіду Чехії, Грузії, Латвії та Естонії. Документ наділить особливими повноваженнями Центральний банк Узбекистану. У парламенті пропонують відмовляти у відкритті рахунків і проведенні фінансових операцій, якщо існує ризик введення вторинних санкцій.

“Ухвалення цього законопроєкту зміцнить фінансову стійкість банківської системи, підвищить довіру міжнародних та іноземних фінансових інститутів до банківської системи країни, забезпечить безперервність транскордонних операцій громадян і суб’єктів господарювання”, — із заяви на сайті парламенту Узбекистану.

“Росія зараз у такому стані, що вона не може давати досить серйозні бонуси, і разом із прибутком покладаються і ризики. І, власне кажучи, на ці ризики повинен звертати увагу навіть Китай. Наприклад, останній пакет санкцій, який збирається запроваджувати ЄС, там розглядається кілька китайських компаній. І очевидно, що досить легко туди можуть потрапити компанії Узбекистану, якщо вони й надалі допомагатимуть Росії обходити санкції”, — пояснює Леонов.

Раніше бізнес із країни-агресора стикався з подібними проблемами. З грудня 2023 року не пройшла більшість переказів із Росії до Туреччини, а відправлені грошові перерахування до Китаю були заморожені на рахунках. 

“Для мене ця історія, вона має системний характер. Вона пов’язана з тим, що санкційний режим буде зберігатися значно довше, ніж військова агресія Росії проти України. І це, до речі, розуміють у самому Кремлі й самі про це публічно говорять. Тобто питання в тому, що ці санкційні обмеження вони створюють дуже глибоку системну кризу для Росії в довгостроковому вимірі, що виходить далеко за рамки безпосередньо війни”, — наголосив голова експертно-аналітичної спілки Українського аналітичного центру Борис Кушнірук.

Обмеження вже позначилися на економіці країни-агресора. Обсяг торгів турецькою лірою на Московській біржі — майже 14 млрд рублів. Показник у чотири рази менший, ніж за підсумками грудня 2023 року.

Читайте також: Втрата можливості обходити санкції спричинить сильний удар по економіці Росії — думка