Гарантії безпеки для України — роль двосторонніх договорів у стримуванні Росії пояснив Потапенко

Йде процес укладення Україною двосторонніх угод про партнерство у сфері безпеки з країнами-союзниками. Це реалістичний шлях створення нової системи безпеки в Європі. У гарантіях безпеки найголовніше — збіг інтересів. Саме спільні інтереси у протистоянні Росії потрібно шукати з партнерами України. Про це сьогодні, 28 січня, в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив керівник Центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень В’ячеслав Потапенко.

Він нагадав, що перша угода була підписана з Великою Британією про безпекове партнерство, яка передбачає підтримку України як у фінансовому плані, так і в плані озброєння та підготовки кадрів, інформаційну підтримку щодо протистояння України та РФ.

“На сьогодні це такий єдиний реалістичний шлях — відтворення, як сказав президент Зеленський, нової системи безпеки в Європі на основі двосторонніх договорів між Україною та країнами умовного “Рамштайну” або “Великої сімки”, але я б говорив ширше. Країни, що входять до коаліції “Рамштайн”, укладають конкретні договори з Україною, вони не пов’язані з можливим введенням їхніх військ на нашу територію. Але, тим не менш, йдеться про гроші, зброю, підготовку фахівців, передання інформації. Те, що і відбувалося протягом 2022-2023 років. Просто із системи, коли це робилося швидко і спонтанно, оскільки війна переходить у досить довгограючий формат тепер, це вимагає певного юридичного оформлення, і робиться це на двосторонній основі”, — сказав Потапенко.

За словами експерта, те, що спостерігається в Європі останні 2-3 роки, свідчить про руйнацію системи безпеки, яка була сформована 1945 року і потім трансформована 1975-го, і в якомусь остаточному вигляді склалася 1990-го, після закінчення існування Радянського Союзу, Варшавського договору.

“Приблизно кожні 25 років кожне покоління або укладає нову угоду, або відбувається оновлення. Минуло покоління з 1990 року, ті домовленості за фактом не працюють. Росія проводить реваншистську політику, напала на Україну. І на думку країн Європи, не тільки Литви і Польщі, а й Німеччини, Франції, Великої Британії Росія становить загрозу для них. Відповідно, можливі дві схеми — або формування нової системи безпеки, яка зупинить Росію, або велика війна в Європі, за результатами якої буде сформована нова система безпеки”, — уточнив він.

Потапенко пояснив, що ці двосторонні договори дають гарантію постачання озброєнь, грошей, підготовки фахівців та інформації. Усе.

“Тобто ніхто не говорить, щоб якісь Збройні сили Великої Британії, які приблизно в 15 разів менші, ніж в України, будуть воювати за Україну. Навіть якщо вони будуть воювати, це нічого не змінить”, — додав експерт.

На його думку, на виконання гарантій безпеки впливатиме змінюваність влади в країнах, з якими підписано такі документи.

“Тому що договір підписується з прем’єр-міністром, не ратифікується парламентом. І якщо буде досить серйозна зміна влади в цих країнах-партнерах, то ситуація може змінитися, як і з будь-якими іншими договорами. Коли робилася ООН, у Раді безпеки було всього п’ять країн. За час її існування дві країни змінилося. Замість Республіки Китай стала Китайська Народна республіка комуністична, а замість Радянського Союзу Російська Федерація. Тобто все змінюється. Усі договори на дуже недовгий час, а будь-які гарантії досить умовні, і діють рівно доти, доки є взаємний інтерес країн виконувати ці договори. Як тільки взаємний інтерес країн зникає, то й договори з тих чи інших причин не виконуються”, — розповів Потапенко.

Ніхто зазвичай не розриває міжнародні договори або дуже рідко розриває вже в разі прямої війни.

“А так вони просто кануть у Лету і лежать десь в архівах, їх просто перестають виконувати. Тому сама така фетишизація якихось підписаних документів, чогось ухваленого якимось парламентом тощо не дуже йде на користь масовій свідомості. Є збіг інтересів. У Великої Британії та України на сьогодні збігаються інтереси. Велика Британія зацікавлена в ослабленні Російської Федерації і в збереженні незалежної проєвропейської України. Ось Велика Британія і готова постачати зброю, гроші, інформацію, готує фахівців, вона цим уже давно займається. І формалізували це у вигляді договору. Ось і все”, — сказав експерт.

Він зазначив, що НАТО теж за свою історію пройшло різні періоди, бувають конфлікти між країнами Альянсу.

“Це ж не один державний механізм. Тому тут завжди треба розуміти, що найголовніше — це збіг інтересів, і їх необхідно шукати з державами, урядами, які зацікавлені в стримуванні РФ і нерозповсюдженні її впливу на Центральну Європу. Держави, які в цьому зацікавлені, допомагали і допомагатимуть Україні, незалежно від того, які там будуть політичні режими, конкретні політики, риторика. Якщо ці країни роблять просто для кампанії, для піару разом із кимось, значить, під час зміни якогось політика ситуація може змінитися. Наприклад, у Словаччині. Загалом, те, що з Великою Британією такий договір підписано, я вважаю вкрай позитивним кроком. Це перехід від абстрактних очікувань, про абстрактне НАТО до конкретних договорів про те, що вже робиться. Тобто, є реальний механізм, він працює вже два роки, його просто формалізували”, — каже Потапенко.

Керівник Центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень вважає, що, якщо такі механізми буде формалізовано з іншими європейськими країнами, то турбулентність, яка очікується в США за рік, менше позначиться на безпеці України.

Читайте також: Варшава хоче посісти важливе місце в регіоні Центрально-Східної Європи і може бути значущим хабом для України, — політолог

Нагадаємо, раніше Потапенко розповів, що Європі потрібна нова система безпеки, яка зупинить РФ. Інакше на європейські країни чекає велика війна. Україна стала точкою докладання зусиль і консолідації країн ЄС для протистояння РФ. НАТО не балансує і не зупиняє Росію, ядерна зброя в Європі теж перестала її стримувати.