Яку мету переслідувала РФ, здійснюючи масовані атаки по Україні в новорічні дні. Коли Росія почала застосовувати ракети з КНДР. А також — чи посилиться військова підтримка України з боку партнерів у 2024 році. Про це і не тільки в інтерв’ю телеканалу FREEДOM говоримо з радником керівника Офісу президента України Михайлом Подоляком.
Ведучий — Валерій Клименко.
Масовані атаки Росії в новорічні дні
— Масований обстріл армією Росії українських міст напередодні Нового року та 2 січня, удари по цивільних об’єктах. З вашої точки зору, яку мету переслідувала Росія?
— Я б відзначив три складові цих ударів.
Перший мотив — він розрахований на внутрішнього споживача в Росії на тлі того, що у РФ немає суттєвих воєнних успіхів. Так, у 2023 році події відбувалися без просувань углиб України. І потрібно було показати, що, мовляв, у нас є ще порох у порохівницях, у нас є можливість завдавати ударів, завдавати шкоди цивільному населенню України, яке вони люто ненавидять.
Другий мотив — вплинути на західне суспільство. Мовляв, дивіться, у нас є зброя, якою, попри міжнародне гуманітарне право, ми вбиватимемо цивільне населення. Тож — примушуйте Україну капітулювати, інакше ми будемо просто їх атакувати. Примушуйте їх до капітуляції, а далі ми вже самі з ними розберемося.
І третій фактор — це спроба вплинути на внутрішні настрої в Україні, користуючись нинішнім важким психоемоційним станом [українців], є певне розчарування, спустошення, тому що війна довга. І Росія додає до цього: мовляв, дивіться, ми продовжуємо вас атакувати, у вас немає сил протистояти Російській Федерації, тому робіть вибір.
Це примітивно (але все, що пов’язано з Росією, — примітивно виглядає), проте вони ці аргументи використовують.
У цих ударах немає жодних військових завдань, військових цілей. Головна мета — завдання максимальної шкоди Україні та реалізація свого комплексу ненависті до України.
— Росія довго готувалася до цих атак, це явно. Чи готова була до такої атаки українська протиповітряна оборона? Що потрібно для підвищення її ефективності?
— Порівняно з минулим роком система протиракетної оборони має набагато об’ємніший вигляд.
85-90% ракетно-дронових ударів були зупинені, тобто ракети та дрони не долітали до цілей.
І це викликає роздратування в Росії. Тому що вони вважали, що якщо завдають удару 122 ракетами плюс 40-50 дронів, то це матиме набагато більш катастрофічні наслідки.
Ми можемо говорити про те, що довга робота з партнерами на рівні президента України, на рівні лідерів інших країн дала змогу побудувати, умовно, систему “закрите небо”. Так, необхідні ще додаткові системи, з огляду на те, що Росія сьогодні використовує різні типи ракет: зокрема, балістику, гіперзвукові ракети. Ті ж “Кинджали”, які добре ліквідовуються за допомогою “Петріот”, у яких поки що дефіцит, хотілося б “Петріотів” більше. Переговори йдуть, щоб доповнити нашу систему протиракетної оборони додатковими інструментами.
Росія не просто довго готувалася. Кожен пуск ракети — це певне цілепокладання. Тобто ракету потрібно не просто закласти та випустити. До цього потрібно зібрати розвіддані, провести уточнення цілей, тобто відправляють дрони-розвідники. Усе це потім аналізується, виробляються маршрути для програмування ракет. І все це робиться конкретними людьми, вони планують ці жахливі удари по цивільній інфраструктурі. І залучені до цього сотні людей. Наші розвідувальні органи встановлюють прізвища всіх людей, які займаються програмуванням цих цілей.
Отже, потрібно продовжувати активні переговори з нашими партнерами про те, щоб доповнити систему протиракетної оборони кількісно і якісно. Якісно — тобто додати системи, які будуть ще краще реагувати на ту саму балістику і на той самий гіперзвук. Кількісно — доповнити протиракетними засобами, щоб їх було достатньо з урахуванням цих масованих атак.
І, безумовно, потрібно продовжувати про це публічно говорити, тому що картинки жаху, які Росія продовжує творити в Україні, сильно впливають на суспільні настрої. Уся горезвісна “втома від війни”, яку нібито відчуває суспільство країн-партнерів, на мій погляд, істотно перебільшена. Коли люди все це бачать, вони розуміють приреченість Росії на обов’язковий програш. Це необхідно. Інакше ці загрози будуть тільки наростати.
Постачання снарядів і ракет із КНДР та Ірану
— Росія завдавала ударів по Україні північнокорейськими ракетами. І вже є дані, що Росія веде переговори про постачання балістичних ракет з Ірану. Якою має бути реакція світу?
— Розслідування того, чи використовувалися саме північнокорейські ракети, триває. Це необхідно буде точно встановити за уламками ракет.
Ніхто не сумнівається, що Північна Корея із задоволенням візьме участь у геноциді громадян України, і що вона надає свої інструменти для цього.
Так, протягом останнього півроку Північна Корея надала Росії до 1 млн снарядів важких калібрів — 122, 152.
Іран теж із задоволенням бере участь у будь-яких геноцидах, тобто в масових убивствах громадян чужих для себе країн.
Сьогодні “вісь зла” — це Росія, Північна Корея та Іран. Це повна деспотія, концтабори, тортури, вбивства, війни тощо. Подібне тягнеться до подібного.
Що стосується реакції. Безумовно, буде засідання Ради безпеки ООН. Кілька років тому ООН резолюцією заборонила будь-яке військове співробітництво з Північною Кореєю, тим паче передачу ракет.
Але РФ не звертає уваги на міжнародне право. Про це ми постійно повинні говорити. З одного боку, Росія демонстративно обнуляє міжнародне право, але все одно її запрошують на ті чи інші міжнародні саміти, міжнародні зустрічі, продовжують тримати в Раді безпеки ООН.
Це унікальний прояв глобального політичного мазохізму, коли країна, яка демонстративно вбиває ваші правила, все одно є представником на тих чи інших міжнародних обговореннях.
Так от, буде засідання Ради безпеки ООН. На мій погляд, будь-які заяви, заклики, мовляв, перестаньте постачати Росії ракети, ніяк не вплинуть на те, що відбувається. Сподіватися на те, що Іран або Північна Корея, або вже тим більше Росія, як головний на сьогоднішній день донатор дияволізму, будуть якось реагувати на щось, — це марна праця.
Єдиний інструмент у цій ситуації — це насичення протиракетної оборони України і насичення України далекобійними ракетами для того, щоб можна було ушкоджувати військову інфраструктуру РФ, яку вона активно розміщує, зокрема, на окупованих територіях України. Тобто потрібні додаткові й ефективні системи ПРО, розширення парку систем, що застосовуються, дрони та далекобійні ракети, щоб був досягнутий паритет за далекобійністю в України і РФ.
Антиросійські санкції
— Деякі ракети, випущені по Україні 2 січня, судячи з маркування на уламках, виготовлені в Росії 2022 року. Тобто Росія продовжує випускати високотехнологічну зброю. У кожному пакеті санкцій передбачаються заходи, щоб припинити це. Чого очікувати від наступного пакета обмежень щодо Росії?
— На жаль, так. І випускали не тільки у 2022-му, а й у III-IV кварталах 2023 року, тобто зовсім свіжі ракети. Питання не в тому, що вони їх виготовляють, а питання в кількості — скільки ракет виготовляє сьогодні Росія. Це дасть змогу сказати, наскільки ефективно обходяться санкції, які зумовлюють неможливість постачання в Російську Федерацію комплектуючих, у даному випадку, до ракетного виробництва.
Ми розуміємо, що є приватні компанії, які зацікавлені в обході санкцій, у поставках Росії, тому що Росія сьогодні платить ціну зі 100-200-відсотковою надбавкою за товар, який необхідний для виробництва ракет. Є країни, які в цьому беруть участь, отримуючи гарний прибуток.
Ці компанії і треті країни матимуть наслідки, коли стосовно Росії буде встановлений жорсткий юридичний статус як країни, яка є спонсором тероризму, або сама є державою-терористом. Для них наслідки будуть у вигляді великих санкційних штрафів, і тоді, звісно, цей струмочок поставок буде перекрито.
Але крім санкцій дуже багато європейських компаній продовжують відкрито працювати на споживчих ринках Росії, фінансуючи мілітарний бюджет. Ось це блюзнірство, яке реально викликає дике нерозуміння.
Дивіться, Російська Федерація заявила у федеральному бюджеті на 2024 рік 42% коштів на війну — на рекрутинг, на мобілізацію, на військове виробництво. Це фінансується податками, які платять, зокрема, європейські компанії, які працюють на російському ринку.
Будемо об’єктивними. Перше — санкції працюють. Друге — російська військова промисловість сьогодні не на тому рівні, на якому могла б бути без санкцій. Третє — на жаль, є лазівки обходити обмеження, але з питання їхнього закриття сьогодні серйозно працюють консультативні групи Європи, США та України.
І четверте — за такої інтенсивності війни, звичайно ж, відтворення засобів убивства, якими опікується Російська Федерація, незадовільне. Росія не має сьогодні випереджальної військової економіки, вона не може виготовляти стільки компонентів війни, скільки витрачає.
Російська Федерація довгий час розповідала, що в неї неймовірне ракетне виробництво, найточніші ракети, які ніким не будуть збиватися. Зараз ця країна вимолює у відсталої Північної Кореї, яка випускає примітивну зброю на основі радянських технологій, хоча б якісь ракети.
Тобто, якщо починаєш аналізувати Російську Федерацію, то розумієш, що це дійсно Колос на глиняних ногах.
Росія як джерело військових конфліктів
— Північна Корея обстріляла південнокорейський острів. Після атаки терористів ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня ні для кого не секрет, на чиєму боці Росія. Чи є для Росії вигода в підігріві нових конфліктів у світі?
— Це навіть уже не питання, це аксіома. Я дивуюся, що не всі ще розуміють, що загнати в пляшку джина, який з ненавистю ставиться до сучасної цивілізації, яким є РФ, — неможливо. Вона продовжуватиме інвестувати у військові конфлікти, ескалації.
Путін не може жити без смертей, убивств, крові, насильства. Російська Федерація при Путіні постійно бере участь у тих чи інших війнах: Африка, Північний Кавказ, Україна, Грузія, Сирія, Близький Схід. Це я не враховую ще всі паралельні політичні вбивства, які відбувалися, зокрема, на території країн Західної Європи.
Зараз Росія вкрай зацікавлена в дестабілізації в багатьох регіонах. І що більше існує Російська Федерація нинішнього типу, то більше будуть беззаконно безчинствувати ці самовдоволені диктатори в різних регіонах.
РФ у це буде інвестувати і весь час перевіряти на міцність табір демократії як такої. Для Росії дуже важливо, щоб світ був хаотизований. РФ — відстала, нетехнологічна країна, але з великою територією і ресурсно насичена, чим вона і заробляє на глобальних ринках. Вона завжди ненавидітиме демократичні країни, які в рази випереджають її в технологічному, економічному, інтелектуальному розвитку. Тому РФ весь час намагатиметься пригальмувати цей розвиток, атакуючи в різних напрямках.
Щоб зупинити все це — світу потрібно інвестувати в Україну. Коли Україна виграє війну, то всі ці деструктивні процеси у світі починають різко скорочуватися. Глобальне співтовариство зможе більш дієво впливати на всяких диктаторів, примушуючи їх до виконання норм міжнародного права.
Якщо Російська Федерація залишається в нинішньому вигляді, то тоді інвестиції світу у власні оборонні програми будуть істотно вищими, ніж сьогоднішні інвестиції в Україну.
Військова підтримка України
— У Німеччині зростає кількість прихильників передачі Києву далекобійних ракет. Норвегія змінює законодавство, щоб надати Україні пакет військової допомоги. Також триває підготовка українських пілотів винищувачів F-16 за кордоном. Як ви оцінюєте підтримку від союзників України на початок 2024 року?
— Є складна дискусія, але я оцінюю все як максимально позитивні тренди, які можна відзначити цього року.
Перше — є посилення розуміння національними урядами європейських країн ризиків, які генерує і війна, і РФ.
Є розуміння, що ця війна не закінчиться ніяк інакше, крім військового шляху.
Відповідно, національні уряди суттєво збільшують пакети військової допомоги, бюджети на військову допомогу Україні.
Але ніхто не готувався до такої масштабної, інтенсивної війни. Тому в європейських країн не було необхідності зберігати на складах великий обсяг озброєння. І тому зараз триває паралельний процес інвестування у військове виробництво в цих країнах, і ми будемо отримувати те, що нам необхідно.
Серед 26 країн Європейського Союзу (я за дужки виношу Угорщину) є консенсус, що потрібно нарощувати військове виробництво, і головним споживачем цього має бути Україна.
Також іде інвестування у військове виробництво України. Інвестує не тільки Україна, а й наші партнери. Вони вкрай зацікавлені в тому, щоб у нас була побудована ефективна військова промисловість з урахуванням особливостей сучасної інтенсивної війни, і з урахуванням того, що РФ все одно залишиться під боком.
Євроінтеграція України
— Що чекає на Україну у 2024 році на шляху євроінтеграції?
— Інтенсивні переговори, консультації, продовження реформування.
Крім обговорень, зміцнюватиметься думка про те, що Україна є невід’ємною частиною європейського єдиного простору — культурного, інформаційного, політичного, економічного. І це дуже сильно впливатиме на суспільні настрої. Зокрема, як не парадоксально, в Росії, яка буде остаточно розуміти, що жодного стосунку вони до України не мають. Це ніякі не братні народи, ніяка не одна культура.
Це абсолютно різні гілки сучасної цивілізації. Російська — це тупикова, а українська — це частина європейської сім’ї.