Не дати Заходу самозаспокоїтися: інтерв’ю з послом України в НАТО Наталією Галібаренко

Головні досягнення співробітництва України та НАТО 2023 ріку. Очікування від Вашингтонського саміту Альянсу. Січнева зустріч військового комітету НАТО. Позиція генсека Єнса Столтенберга щодо членства України в Північноатлантичному альянсі. Про це в інтерв’ю телеканалу FREEДOM говоримо з главою Місії України при НАТО Наталією Галібаренко.

Ведучий — Віталій Сизов.

Про шлях України до НАТО

— Які головні досягнення співробітництва України та НАТО за 2023 рік?

— За цей рік багато що було зроблено.

На політичному напрямі я б виділила той факт, що вперше після Бухарестського рішення 2008 року ми скоротили шлях набуття членства в НАТО (на Будапештському саміті НАТО через позицію Германії і Франції Україна не отримала План дій щодо членства в НАТО, ПДЧ, — ред.). Тепер ми позбавлені необхідності виконувати ПДЧ, яке раніше було необхідною передумовою вступу до Альянсу.

Звичайно, амбіція на Вільнюському саміті була набагато більша — ми хотіли отримати запрошення вступити до Альянсу без будь-яких додаткових передумов. Питання запрошення увійшло, але з передумовами.

Однак в цілому Вільнюс звільнив нас від тих рішень, які були в Бухаресті 2008 року. Є чітке розуміння того, що Україна буде членом НАТО, і цей шлях буде коротшим, оскільки немає більше вимоги виконувати ПДЧ.

На оборонному напрямі.

Не дивлячись на те, що Альянс сам по собі не надавав нам військову допомогу (надають лише країни-члени), але позитив є в тому, що разом ми змогли акумулювати понад 550 млн євро на різні інші проєкти, частина з яких вже виконана.

Це і придбання пального для військової техніки, це й аптечки, це і зимовий одяг, генератори в час, коли почалися атаки на критичну інфраструктуру. Серед останніх проєктів, які були виконані, — антидрони і закупівля, наприклад, таких нагальних для нас турнікетів.

На напряму взаємосумісності. Ми розпочали вже предметну роботу над дорожньою картою. З початку збройної агресії Росії, з початку поставок західної зброї українські бійці вчаться за кордоном на різних видах техніки. Так от, задача дорожньої карти полягає в тому, щоб ми системно робили цю роботу, коли Україна переходить на натовські стандарти зброї, використовує натовську зброю і цьому вчаться наші бійці. А на виході хотілося б досягти максимальної взаємосумісності зі стандартами НАТО.

Про плани на Вашингтонський саміт НАТО

— 2023-го був Вільнюський саміт НАТО, 2024-го буде Вашингтонський. Які плани України на цей саміт?

— Трошки поясню логіку процесу. Як ви знаєте, в НАТО всі рішення ухвалюються консенсусом. І щоб належним чином працювати над результатами Вашингтонського саміту, ми, по факту, працюємо з 31 країною.

Ми за пів року фактично виконали рішення Вільнюського саміту. Ми запустили роботу Ради Україна — НАТО, немає більше вимоги по ПДЧ, ми ухвалили річну Національну програму по співробітництву між Україною і НАТО. Тобто все, що ми закріпили на саміті у Вільнюсі, ми виконали.

Тепер можна працювати над тим, щоби ставити стратегічні та тактичні задачі на Вашингтонський саміт. У нас ще сім місяців попереду. Я зараз не буду розказувати в деталях, але певне бачення у нас уже є. Тепер треба провести наші внутрішні узгодження, подивитися на те, що реально, що не реально, визначитися з пріоритетами, й тоді починати працювати. Я за те, щоб на цьому етапі не надто зосереджуватися на публічній частині, а щоб ми робили свою дипломатичну роботу кулуарно. Щоб ми сформували своє бачення, пропрацювали його спочатку з нашими країнами-адвокатами, які дуже сильно нас підтримують. І тоді ми зможемо виходити на широкий рівень 31 країни, в тому числі переконувати тих, хто з різних причин скептично ставиться до поглиблення політичних відносин України з НАТО.

— Нещодавно ми спілкувалися з колишнім послом США в Україні Вільямом Тейлором, великим прихильником членства України в НАТО. Він сказав, що на саміті у Вашингтоні він би хотів бачити запрошення України до перемовин щодо членства. Чи реально зараз розглядати таку можливість?

— Ми, українська сторона, завжди собі ставимо максимальну планку, до якої прагнемо. Так було і перед Вільнюським самітом.

То, що це (отримання запрошення до перемов щодо членства у НАТО, — ред.) не буде легко, — я вам скажу точно. Тому що є багато країн, які вважають, що під час війни запропонувати Україні членство не є можливим. Зокрема і багато країн, які дуже сильно нас підтримують в військово-оборонному плані, вважають так само: що спочатку має закінчитися війна, Україна має провести реформи, й тільки після того може постати питання про те, що Україна буде запрошена до Альянсу.Багато країн вважають інакше, що вже зараз можна запропонувати Україні членство.

Між запрошенням і набуттям членства не буде 10-15 років. В практиці НАТО, як ми бачимо, це дуже короткий період. Тобто іде запрошення і відразу починається, по факту, ратифікація відповідних протоколів.

Тому дуже багато наших прихильників говорять про те, що якби Україна зараз отримала запрошення, і через короткий період часу почала діяти норма 5-ї статті Статуту НАТО [про колективний захист], то це б назавжди зняло з порядку денного питання загрози Російської Федерації.

Тобто є різні табори країн. І кожний з цих таборів дотримується своїх аргументів. І нам, щоб проштовхувати питання запрошення, треба дуже активно працювати саме з табором скептиків.

Про зустріч військового комітету НАТО

— На січень запланована зустріч військового комітету НАТО. Які питання ви там будете обговорювати?

— Це буде перша зустріч у форматі Ради Україна — НАТО саме на рівні головнокомандувачів. Тобто йдеться про рівень керівників генштабів, а сам військовий комітет раніше вже засідав. Це той формат Ради, коли ми сидимо на рівних, ми не є якоюсь країною, яка прийшла на свою сесію, виступила, послухала і пішла.

Тепер це засідання відбувається так, що ми навіть сидимо разом за одним столом з усіма країнами-членами НАТО.

А головним питанням на порядку денному, звичайно, буде війна — ситуація на фронті, наші плани на майбутнє. І це хороша нагода для нас поставити питання про те, як ми далі бачимо західну допомогу — її напрями, її темпи.

Нам зараз головне — використовувати більшість таких заходів для того, щоб не давати Заходу самозаспокоюватися.

Тому що дуже багато країн починають дотримуватися лінії, що, мовляв, іде зима, і активних військових дій не буде. Ми, навпаки, говоримо про те, що західна допомога має й далі нарощуватися. Ми не можемо дозволити собі пауз на зиму, чекати на весну чи якісь інші моменти. От саме в цьому задача цих заходів. І це для нас унікальна нагода говорити відверто про те, які ми маємо проблеми, і основне — якої допомоги ми потребуємо.

Про наступника Столтенберга

— Багато дискусій навколо генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга — йде він зі свого поста, чи ні. У липні 2023 року було заявлено, що він залишається ще на рік. Які ваші особисті стосунки з цією людиною? Якщо все ж таки Столтенберг піде з посади, то, на вашу думку, хто може зайняти його крісло, і яка фігура може бути бажана для України?

— Наші враження (я маю на увазі не тільки мене, як посла, а й наші враження як держави) від співпраці з генсеком в цілому дуже позитивні. Він особисто завжди перебуває на боці позиції, що Україна має бути членом НАТО. Просто я хочу, щоб ми, в Україні, розуміли, що на такій посаді, на якій перебуває Столтенберг, ти не можеш висловлювати свою лінію. Він не є лідером держави. Він представляє позицію всіх країн членів НАТО. Саме тому він має балансувати та проявляти певну дипломатичність.

Але ще раз повторюся: ми не раз пересвідчилися в тому, що його позиція як людини та як високопосадовця НАТО завжди на боці України. Він дуже часто допомагав нам просувати різні ініціативи.

Це дуже часто робиться кулуарно, не публічно. Але, повірте, він відіграє важливу позитивну роль у просуванні нашої євроатлантичної інтеграції..

Що стосується його наступника. Одна з кандидатур, яка обговорюється, — колишній нідерландський прем’єр-міністр. Але як такої формальної дискусії в Альянсі щодо конкретних кандидатур ще немає. Всі говорять про те, що, мабуть, після того, як закінчаться новорічні свята і ця традиційна різдвяна пауза в роботі Альянсу, то такі дискусії розпочнуться.

Хто б не став генсеком НАТО, наш інтерес дуже простий. Ми хочемо бачити людину, яка буде продовжувати просувати інтереси України в цій організації, буде продовжувати стояти на нашому боці, консолідувати підтримку, відігравати важливу посередницьку роль, тому що генсек перебуває в постійному контакті з главами держав всіх країн-членів НАТО.

— Можливо, і Столтенберг знову буде?

— Сумніваюся. На одній з останніх пресконференцій перед новорічними святами він сказав, що я виконав свою роль, і я втомився, як людина, як професіонал. Гадаю, що цим він підвів певну риску.

Читайте також: Вся справа в єдності: як Україні перемогти у війні, обговорюємо з експослом США в Україні Вільямом Тейлором