Вихід із СНД, посилення оборони та боротьба з роспропагандою: як Молдова планує захищатися від РФ, обговорюємо з експертами

Молдова виходить з Міжпарламентської асамблеї Співдружності незалежних держав (СНД) і намагається якомога далі дистанціюватися від Російської Федерації, спрямувавши свої зусилля на входження до Європейського Союзу.

При цьому, Москва всіма способами перешкоджає Кишиневу в його європрагненнях. Один із головних інструментів Кремля в цій гібридній війні — російська пропаганда.

Вихід Молдови з СНД і розворот на Захід

До кінця 2024 року Молдова планує повністю вийти з СНД, в якому вона перебувала практично з моменту його утворення. Головна причина розриву з СНД — курс на євроінтеграцію, який тримає Молдова.

“Ми перебуваємо практично на заключному етапі. Ми запропонували, як мету до кінця 2024 року завершити [цей процес]. Але це не означає, що не залишиться кілька невирішених питань. Зараз ми технічно розриваємо договори, підписані в рамках СНД”, — розповіла депутатка від партії “Дія і солідарність” Дойна Герман в ефірі Moldova LIVE. 

При цьому низка опозиційних політиків заявили, що Молдова через вихід із СНД нібито може постраждати, повідомляє Deutsche Welle. За словами Дойни Герман, цей крок не спричинить негативних наслідків для економіки країни, оскільки не виключає двостороннього співробітництва з країнами СНД.

“Це частина маніпуляції та дезінформації. Очевидно, що економічно нам втрачати нічого. Перш за все, якщо говорити про економічні угоди: ми щорічно платимо за цими угодами. Якщо ми їх розірвемо, ми будемо звільнені від цих платежів”, — зазначила парламентарій.

Прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан підкреслив, що в рамках СНД не вдалося врегулювати придністровський конфлікт.

“Російська армія продовжує незаконно перебувати на території Молдови. Перебування в СНД не захистило нас від введення економічного ембарго”, — підкреслив Речан.

У Росії одразу відреагували на рішення влади Молдови денонсувати угоди з СНД. Зокрема, президент РФ Володимир Путін заявив, що нібито “Молдова не представляє цінності для СНД”, а спікерка Ради федерації Валентина Матвієнко сказала, що після виходу Молдови з СНД “жодної шкоди для нашої асамблеї немає, це величезна втрата для самої Молдови”.

Варто зазначити, що 14-15 грудня у Брюсселі відбувся саміт Європейської Ради, під час якого лідери країн-членів співтовариства схвалили початок переговорів щодо вступу України та Молдови до Євросоюзу. 24 грудня президентка Молдови Майя Санду у своєму відеозверненні заявила, що ініціювала проведення референдуму про вступ Молдови до ЄС.

“Нам ще багато чого належить зробити. І найголовніше — забезпечити мир і краще майбутнє для всіх сімей і дітей Молдови. Ми маємо гарантію такого майбутнього тільки як держава-член Європейського Союзу”, — сказала Санду.

Вона закликала парламент ініціювати організацію референдуму восени 2024 року, на якому голос громадян Молдови стане вирішальним.

Офіційний Кишинів також намагається зміцнити шлях до євроінтеграції через співпрацю з Києвом, який має таку саму мету. Як повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, сторони підписали низку протоколів, що спрощують перетин кордону для громадян і вантажів.

“Домовленості не тільки активізують торговельно-економічне співробітництво між Україною та Молдовою, а й підвищать ефективність і дієвість пропускних спроможностей кордону із застосуванням найкращих європейських практик. Останнє особливо важливе в контексті нашого спільного руху до Європейського Союзу”, — заявив Денис Шмигаль.

Водночас Москва за допомогою російської пропаганди намагається всіляко сформувати для громадян Молдови негативну думку щодо ЄС, однак соцопитування показують протилежне. Згідно з даними щорічного дослідження громадської думки, проведеного програмою EU NEIGHBOURS EAST, 62% молдаван позитивно ставляться до ЄС.

Кремль також намагається впливати на волевиявлення жителів Молдови. Яскравим прикладом російського втручання стали місцеві вибори, які проходили в республіці в листопаді 2023 року. Тоді президентка Майя Санду звинуватила РФ у підкупі виборців.

Депутати парламенту Молдови вважають, що Москва хоче дестабілізувати політичну ситуацію в республіці і не дати Майї Санду переобратися на другий президентський термін. Російська пропаганда використовує для цього внутрішні розколи в країні.

Крім цього, на тлі повномасштабної війни РФ з Україною керівництво Молдови ухвалило Стратегію національної безпеки, яка розрахована на шість років. Основним пріоритетом є зміцнення військового потенціалу країни.

“Якщо Кремль вирішить напасти на нас, що ми будемо робити? Нейтралітет не захистить Молдову”, — заявив прем’єр-міністр країни Дорін Речан.

Читайте також: Молдова планує вийти з усіх угод СНД до кінця 2024 року — подробиці (ВІДЕО)

Думки експертів

Чому керівництво Молдови вирішило розірвати зв’язки з СНД, і як Кишинів збирається боротися з російською пропагандою, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• Оазу Нантой, депутат парламенту Республіки Молдова;
• Александру Тенасе, міністр юстиції Молдови (2009-2011 і 2018 рр.), голова Конституційного суду Молдови (2011-2017 рр.), екс-член Венеціанської комісії;
• Віталій Андрієвський, директор Інституту ефективної політики (Молдова).

ОАЗУ НАНТОЙ: Зближення з ЄС є своєрідним захистом Молдови

— Специфіка Молдови полягає в тому, що на момент розвалу СРСР у колективній пам’яті людей, які мешкають у радянській Молдові, не було спільного проєкту побудови своєї держави. І ось цей стан розуму або відсутності розуму місцеві політики використовували впродовж практично трьох десятиліть.

Так звані ліві партії присягалися у вірності Кремлю, їздили до Москви на фотосесії у виборчі кампанії і підігрівали ностальгію і різного роду фобії, пов’язані з ЄС. Наші праві теж недалеко пішли від лівих. Вони кричали, що “ми не молдавани, а румуни, що об’єднання з Румунією — єдине рішення всіх проблем”. І таким чином суспільство підтримувалося у штучно розколотому стані.

І ось російська пропаганда лягла на наші внутрішні розколи. Нещодавно румунські соціологи опублікували дані більш ніж сумнівного соціологічного дослідження. Не встигли вони закінчити презентацію свого дослідження, як ключові інформаційні канали Росії заголосили в один голос під ту саму диригентську паличку, що Майя Санду програє другий тур виборів.

Тобто починається жорстка примітивна атака на Майю Санду в перспективі президентських виборів, тому що боротьба йде за незворотність європейського курсу Молдови, і Росія це розуміє. Ми очікуємо, що будуть провокації з боку РФ, організовані через місцеву п’яту колону.

Ми зараз створюємо центр для стратегічної комунікації та протистояння інформаційній війні, використовуючи досвід країн Євросоюзу, насамперед країн Балтії. Але це процес, який не дає одномоментно швидких результатів. І ризики зберігаються.

Так, ми не входимо до НАТО, але процес зближення з ЄС є своєрідним інструментом захисту Молдови. Звичайно, це не НАТО, не ті гарантії, але, тим не менш. Тому нам потрібен позитивний порядок денний, пов’язаний з європейською перспективою.

Усі соціологічні опитування демонструють, що в нашому суспільстві є стабільна більшість, яка підтримує вступ до Євросоюзу. Варто зазначити, що соцопитування проводять у Молдові, і вони не враховують голоси нашої активної діаспори, представники якої здебільшого проживають у країнах ЄС. І щоразу на виборах вони демонструють чудеса мобілізованості, громадянської відповідальності та беруть активну участь у житті країни.

ОЛЕКСАНДРУ ТЕНАСЕ: У Євросоюзі для Молдови та України відкриваються зовсім інші перспективи, ніж у СНД

— Річ у тім, що так звана Співдружність незалежних держав давно втратила сенс свого існування, тому що та економічна модель, яка була задумана ще 30 років тому, ніколи не функціонувала. Російська Федерація завжди порушувала всі торговельні угоди, завжди запроваджувала ембарго, коли їй це було вигідно з політичної або з економічної точки зору.

Але після відкритої агресії Росії проти України ця організація просто втратила будь-який сенс для існування. Тому абсолютно логічно, що молдавська влада вживає заходів, щоб вийти з так званої СНД.

Найважливіший і основний партнер Молдови — Європейський Союз. І з точки зору імпорту, і з точки зору експорту.

Потім до війни, звісно, йшла Україна як один із найважливіших економічних партнерів щодо імпорту електроенергії. Щодо газу ми більше співпрацюємо в цьому відношенні з Україною, ніж з російською владою.

Неможливо собі уявити, щоб якась країна залишалася членом організації, яка була створена Росією для того, щоб якось відмітити свою зону свого впливу, і водночас стати частиною Європейського Союзу. Якщо ми спробуємо розібратися, як працює економічна складова Європейського Союзу, наскільки процес гармонізації законодавства важливий і складний, ми зрозуміємо, що ці речі просто виключають одна одну.

І якщо ми звернемося ще до питання цінностей, які поділяють у Євросоюзі, у нормальних демократичних країнах, зокрема, в Україні та Молдові, і спробуємо орієнтуватися на цінності, які поділяють члени СНД, зокрема, Росія, Білорусь та основні диктаторські режими, ми зрозуміємо, що це два різні світи.

Неможливо жодним чином примирити ці дві тенденції, тому вихід із СНД — це абсолютно логічний крок влади Молдови.

СНД від початку, навіть у 1990-ті роки, коли її створювали, ніколи не працював. У кожної країни були свої окремі торговельні угоди за окремими позиціями. Ба більше, ми всі є членами Світової організації торгівлі, де діють рамкові принципи угоди щодо того, як має бути влаштована політика торгівлі між нашими країнами.

Тому єдиний аргумент для збереження СНД — це користь для РФ, щоб президент Путін міг би запросити раз або два рази на рік своїх васалів і покрасуватися своїми палацами, випити по 100 грамів і ще раз показати, хто в домі господар.

Я думаю, що нам це не потрібно. Україні це не потрібно. Наші грузинські колеги давно вже поставили жирну крапку і закінчили будь-які відносини з цією організацією. І для Молдови, і для України як країн, які починають переговорний процес про вступ до Європейського Союзу, відкриваються зовсім інші перспективи, ніж у СНД.

ВІТАЛІЙ АНДРІЄВСЬКИЙ: Стратегія Санду спрямована на оборону та інформаційну безпеку Молдови

— Стратегія нацбезпеки в плані боротьби з російською дезінформацією та оновлення військової техніки — це необхідність, викликана політикою, яку проводить Росія. Ця необхідність викликана агресією РФ в Україні. Це необхідність, викликана тими гібридними атаками, які Росія здійснює щодо Молдови.

Ми захищаємося, ми не нападаємо, і в цьому захисті головне те, що ми раніше не робили. Ми визначили основне джерело загрози і прямо сказали, що загроза походить від Російської Федерації, і це обґрунтовано.

По-перше, ми побачили, що Росія порушує всі норми міжнародного права, всі ухвалені закони, вона порушила Будапештський меморандум і почала агресію проти України 2014 року: спочатку це анексія Криму, потім відсилання загонів Гіркіна-Стрєлкова на Донбас.

Ну а потім, 24 лютого 2022 року відбулася активна фаза агресії. Назвемо прямо — це війна Росії проти України. І коли ця війна почалася, в Росії не приховували, і багато хто говорив про це публічно, що наступною буде Молдова. Тільки там такий вибір був, мовляв, ми візьмемо тільки Придністров’я або дійдемо до Прута.

І все це, безумовно, змушує Молдову вживати якихось заходів. І один із заходів — це ухвалення Стратегії національної безпеки.

Ну і друге — армія Молдови озброюється. Хоча я б не говорив так голосно, тому що поява енної кількості БТР, кулеметів і навіть радара, який прибув буквально цими днями і вже буде встановлений після Нового року, безумовно, не відіграє значної ролі в обороні Молдови. Ми бачимо ракети, що летять, але у нас немає ППО, щоб збивати ці ракети або якісь “Шахеди”, які прийдуть на нашу територію.

Існує також небезпека з російською пропагандою. І треба визнати, що Молдова не виробила систему боротьби або протидії цим інформаційним пропагандистським атакам. Тут дуже багато чого треба зробити.

Зараз ми створюємо центр стратегічної комунікації, боротьби проти дезінформації. Але цього мало. Треба створювати цілу систему, яка включатиме не тільки заборонні заходи, а й заходи просування свого контенту, своєї інформації. Ось тут ми трохи відстаємо.

Наші інститути медіа зараз дуже активно працюють над цим. Це дуже складне завдання, насамперед через відсутність фінансів. Але я сподіваюся, що, можливо, наступного року в нас якісь зрушення почнуться. У всякому разі, ідеї про те, що потрібно робити, у нас є, можливості і люди теж є. Треба просто запустити ці проєкти.

Читайте також: Росія застосовує старі гібридні методи тиску на Молдову: чого очікувати, розповів Цибуленко