Була на “Азовсталі” кухарем: волонтерка із Маріуполя розповіла свою історію (ВІДЕО)

Вона протягом двох місяців готувала їжу в укриттях “Азовсталі”, а після евакуації з Маріуполя займається волонтерством. Наталія Бабеуш, відоміша під позивним “Тьотя Суп”, який їй дали під час блокади міста, організувала благодійну акцію та зібрала більше тонни солодощів, які напередодні Різдва відправили українським військовослужбовцям на передову. Історію мешканки Маріуполя, яка пережила блокаду міста на “Азовсталі” та зайнялася волонтерством, розповідає FREEДОМ.

“Бомбила авіація, корабельні бомби, “Гради”. Продуктів уже не було в магазині, воду можна було купити, але вона була дуже дорога, медикаменти теж люди розібрали, у перші дні 24-26 лютого гроші теж неможливо було зняти. Мені здавалося, що безпечнішого за “Азовсталь” місця взагалі не було”, — згадує жінка.

В укриття “Азовсталі” Наталя та її чоловік Володимир прийшли на початку березня. Подружжя вирішило сховатися там, коли російські війська почали обстрілювати двір їхнього будинку. До повномасштабного вторгнення вони працювали на заводі. Наталя — машиністом котлів, Володимир — електромонтером.

“У той момент, це було безпечно, не такі були бомбардування, і першу ніч я навіть виспалася”, — каже Наталя.

Жінка згадує, що у перші дні на території “Азовсталі” їжу готували ще на вулиці на багаттях. І зізнається, готувати не дуже любила, але в укриттях було багато сімей з дітьми, і для себе вирішила, що найбільше зможе допомогти на спільній кухні.

Коли обстріл заводу посилився — готувати почали в укриттях. Поки що залишалися запаси продуктів — варили суп, смажили млинці, деруни і навіть робили десерти.

Але з кожним днем запаси виснажувалися. Діти малювали страви, про які мріяли: піцу та картоплю фрі. Наталя згадує, як один хлопчик навіть повісив свій малюнок із зображенням піци над тим місцем, де вона спала. Коли почалася евакуація цивільних із бункера — із собою Наталя забрала лише малюнки дітей та ложку, яку принесла з дому.

Евакуація з “Азовсталі” цивільних сталася у травні минулого року. Наталя каже, досі намагається прийти до тями від пережитого. Щоб не залишатися осторонь, вирішила далі допомагати українським військовим та нужденним. Стала волонтером. Напередодні Різдва провела великий збір солодощів для військовослужбовців на передовій.

“Мені дуже складно, тому що я розумію, наскільки їм складно, наскільки це важко подолати свої страхи, вони теж мають страхи, розумієте, вони теж мають сім’ї, вони йдуть і борються. Я хочу, щоб вони не почувалися забутими”, — каже Наталя.

Допомагали упаковувати подарунки для військових також мешканці Маріуполя, які зараз мешкають у Львові. Юлія розповідає — їй із сином вдалося евакуюватись із зруйнованого міста також у травні минулого року. Чоловік на фронті. Згадувати про те, як вони жили в перші місяці повномасштабної війни, не хоче, каже, досі боляче.

“Ми прийшли підтримати наших військових, тому що напередодні Різдва хочеться проявити свою громадянську позицію, людяність і допомогти хоч так нашим військовим, пригостити їх солодощами”, — каже Юлія.

На фронт завдяки зборам волонтерів вдалося зібрати понад тонну солодощів та інших подарунків для українських військовослужбовців.