Євроінтеграція України: очікування від саміту ЄС у Брюсселі (ВІДЕО)

Грудневий саміт ЄС може стати одним із найскладніших. 14-15 грудня у Брюсселі відбудеться зустріч глав держав-членів Євросоюзу. Від заходу Київ очікує отримати згоду на офіційний початок переговорів про вступ, повідомляє FREEДОМ.

Проголосувати за решту критично-важливих законів, необхідних для приєднання до Європейського Союзу, Верховна Рада України має до кінця цього тижня. Серед уже затверджених — закон про права національних меншин, якого вимагала Угорщина. Інші стосуються збільшення штату Антикорупційного бюро та додаткових повноважень Агентства із запобігання корупції.

“Ми реалізуємо всі необхідні реформи, включно з антикорупційними. Я вдячний нашим партнерам за відповідну допомогу та поради. Україна виконала всі рекомендації Єврокомісії — до кінця року ми ухвалимо всі рішення, як і обіцяли. Сподіваємося, що і Євросоюз виконає свою обіцянку перед Україною — ухваливши рішення про старт переговорів про приєднання”, — заявив президент України Володимир Зеленський.

Від зустрічі лідерів Київ очікує насамперед на офіційний початок перемовин, адже до того, як станеться приєднання, на уряд чекає ще багато реформ та адаптації до європейського законодавства. Цей шлях займає в середньому 7 років, зазначають експерти.

Крім членства в ЄС, цього тижня вже триває обговорення гарантій безпеки для України — можливі варіанти винесуть на саміт лідерів блоку. За словами глави європейської дипломатії Жозепа Борреля, військова підтримка України має тривати на європейському рівні, а не тільки на двосторонньому. Йдеться про довгостроковий механізм надання Україні військової техніки, підготовку її Збройних сил, підтримку процесів розмінування. Крім цього — мобілізація оборонної промисловості ЄС і надання Києву 50 млрд євро протягом наступних чотирьох років.

Ключовою проблемою в питанні виділення коштів і приєднання до союзу може стати позиція Угорщини, а також Словаччини та Нідерландів, де при владі перебувають ультраправі, антиєвропейські та відверто проросійські політики, як у випадку з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, який вже блокує розширення ЄС.

“Я не можу уявити й навіть не хочу говорити про ті руйнівні наслідки, які матимуть місце, якщо рада не ухвалить це рішення. Не тільки щодо України, а й у ширшому сенсі — щодо питання розширення загалом”, — сказав глава Міністерства закордонних справ (МЗС) України Дмитро Кулеба.

Глава латвійського МЗС Кріш’яніс Каріньш висловив сподівання, що на грудневому саміті таки вдасться ухвалити довгоочікуване рішення. За його словами, переговори — це складно навіть у мирний час.

“Україна проводить реформи під час війни, чого нікому ніколи не доводилося робити. Той факт, що вона готова на це, вже свідчить про рішучість. Я твердо переконаний, і ми будемо доводити це на грудневому саміті, що слід відповісти “так”, — зазначив Каріньш.

Тим часом видання Politico зазначає, що ця зустріч цілком може спровокувати кризу. Справа у все тому ж противнику допомоги Україні Вікторі Орбані. Оскільки рішення в ЄС ухвалюються одноголосно, Орбан на саміті фактично може тримати Євросоюз “у заручниках”, зазначає Politico. Водночас експерти підкреслюють, що ЄС все ще має важелі впливу на Угорщину, які можуть бути залучені.

Читайте також: Євросоюз стає заручником автократичних віянь Будапешта і в цьому ризик для всього об’єднання, — політолог