У Запоріжжі висадили горобинову алею на честь захисників Маріуполя. Так матері та дружини бійців бригади Національної гвардії України “Хортиця” вшанували пам’ять загиблих. І нагадали про своїх близьких, які понад півтора року перебувають у російському полоні, інформує FREEДОМ.
Син Валентини в російському полоні рік і вісім місяців. До Маріуполя його підрозділ перевели в середині грудня 2021 року, де вони й зустріли початок повномасштабного вторгнення Росії.
Востаннє з рідними військовослужбовець зв’язувався телефоном у березні 2022 року. Пізніше вони дізналися, що їхній син потрапив спочатку до табору в тимчасово окупованій Оленівці, а згодом його перевели до Горлівки, розповідає Валентина.
“Це наш син, чоловік, у нього ще й донька вдома. Він від самого початку був у Маріуполі, а востаннє телефонував дружині 9-го березня з чужого телефону, зв’язок був жахливий. Пізніше ми дізналися, що він перебуває в полоні. Важка в них була там ситуація. Він подзвонив моєму рідному братові, і сказав, — дядько Коля, якщо зі мною що-небудь станеться, якщо я загину, прошу вас, щоб ви всі допомогли моїй дружині. Слава Богу залишився живий, перебуває в полоні. Ми його чекаємо, любимо. Боремося, як можемо і кругом звертаємося”, — розповідає мати військового.
Чоловік Тетяни вважається безвісти зниклим під час оборони заводу “Азовсталь” з квітня минулого року. Тетяна сподівається, що він живий і перебуває в полоні.
“Тримаються, будуть стояти до кінця. І ми повинні прийняти той факт, навряд чи кожен із них повернеться живим додому. Але вони чудово знали, на що вони йдуть. Вони знали поставлені завдання, що їм доведеться тримати оборону до кінця, що вони й зробили. Але, на жаль, потрапили в полон, і зараз там — тортури. Їх засуджують на довічне або від 15 до 24 років суворого режиму. Це не те, на що заслуговують хлопці, які захищали зі стрілецькою зброєю проти танків. Вони герої, які мають бути живі тут, поруч із нами”, — наголошує дружина військового.
Аби нагадати про захисників Маріуполя, які перебувають у російському полоні — рідні воїнів вирішили висадити алею — 30 горобин, каже Тетяна.
“Ми використовуємо всі локації, де тільки можна підняти тему бранців, де можна про них говорити. В усі кабінети ми вже зверталися і хочемо, щоб саме в місті Запоріжжя, оскільки завдяки нашим рідним Запоріжжя зараз стоїть, воно не в окупації. Саме тут ми вирішили відкрити цю локацію і надалі, щоб цей сквер засяяв яскравими фарбами, щоб ми разом із нашими захисниками відсвяткували перемогу”, — акцентувала жінка.
Родичі полонених воїнів сподіваються привернути увагу іноземних держав та міжнародних організацій, які можуть сприяти звільненню їхніх близьких.
Читайте також: “Не допомагайте Росії у війні проти України”: акція на підтримку українських водіїв відбулася у Варшаві (ВІДЕО)