Влада РФ ретельно приховує злочини росіян, які повернулися з фронту в Україні. Про це сьогодні, 7 грудня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіла російська правозахисниця, засновниця проєкту “Ковчег” Анастасія Буракова.
“Я боюся, що повноцінної статистики немає. Ми її найближчим часом навряд чи побачимо, тому що влада ретельно приховує такі злочини, особливо в маленьких містах, де, наприклад, немає незалежних медіа, де вони не покривають такі випадки або де інформація в судах не публікується у відкритому вигляді до останнього. Але ми бачимо повідомлення в ЗМІ буквально щодня про якісь випадки побутового насильства, словесні суперечки, які закінчилися бійкою, і один з учасників бійки виявився якраз таким військовим, який повернувся з України. І таких випадків, звісно, буде все більше й більше. Це безумовний наслідок будь-якого військового конфлікту, і особливо, коли до війни залучають ув’язнених”, — сказала вона.
Буракова зазначила, що до початку повномасштабного вторгнення в Україну в Росії діяв закон, який оберігає армію від кримінальних елементів, бо йдеться про підвищений ризик: є доступ до зброї, людина має бути психологічно стійкою та не схильною до скоєння злочинів.
“Після початку повномасштабного вторгнення Путін уже не гребує жодними людьми, які готові вирушити вбивати. І тому зараз ми бачимо в лавах російської армії, зокрема й випадки вбивства військовослужбовцями один одного. Ми бачимо випадки насильства, коли ув’язнені, пів року побувши на контракті ПВК “Вагнер”, повертаються, скоюють нові злочини, зокрема насильницькі злочини проти статевої недоторканності неповнолітніх. І, звичайно, побутове насильство, яке збільшилося, я думаю, що в рази. Це стосується як домашнього насильства, так і насильства в типово побутових ситуаціях — у таксі, у ресторані, якщо людина випила”, — сказала правозахисниця.
Вона констатувала, що рівень насильства в РФ стрімко зростає й це пов’язано, зокрема, й з роботою російської агресивної пропаганди, яка вимагає крові.
“Звичайно, це збільшує рівень насильства в суспільстві, безумовно, не тільки серед тих, хто з цієї злочинної війни повернувся, а й серед тих, хто просто живе цивільним життям, постійно споживає такий контент. І, звичайно, ну, ось таке інформаційне поле не може не позначатися на загальному стані суспільного психічного здоров’я. Тому, звісно, війна матиме відгомін, зокрема й для російського суспільства на роки чи десятиліття вперед”, — прогнозує Буракова.
Правозахисниця зазначила, що Кремль використовує пропаганду як простий інструмент, щоб тримати суспільний фокус не на реальних проблемах країни, а збуджувати ненависть щодо інших національностей, щодо жителів інших країн.
“На жаль, цей інструмент широко застосовується і має, зокрема, наслідки у вигляді такого насильства. Причому агресія може виражатися й щодо своїх же співгромадян, які чимось відрізняються, наприклад, рівнем достатку або чимось іще, будь-якими ознаками, за якими люди можуть їх відрізнити як чужих, і вважати, що стосовно них можна застосовувати насильство”, — сказала Буракова.
Вона також констатувала, що фактично потуранням безкарності людей, які такі злочини скоюють, російська влада посилює проблему.
“Людину через рік, через два після скоєння якогось тяжкого насильницького злочину відправляють на війну. Через пів року її звільняють, і вона, по суті, нібито нещодавно вчинивши злочин, відчуває свою безкарність, повертається та вважає, що вона може ще раз цей шлях пройти нескінченний, ось цей жахливий конвеєр насильства. І, звісно, з одного боку, відсутність функції превенції у Федеральної служби виконання покарань та відсутність будь-якої реабілітації ув’язнених після звільнення, з іншого боку, рівень вседозволеності щодо тих, хто був на війні та повернувся, — це все породжує в людях упевненість, що вони можуть робити все, що завгодно, і загалом відбуватися чимось малим”, — сказала правозахисниця.
Читайте також: 80-100 тис. “зеків” міг помилувати Путін заради війни — оцінка Гудкова
Раніше повідомлялося, що практика вихваляння злочинців стає в Росії постійною нормою — їх звільняють із в’язниць для участі в так званій “спеціальній військовій операції”, а також заплющують очі на звірства російських солдатів щодо мешканців тимчасово окупованих територій України, де вбивства, тортури та зґвалтування стали щоденними реаліями. Крім того, колишні ув’язнені воюють по пів року, тоді як мобілізовані мають безстроковий контракт. Головне — вижити, а далі Путін підпише помилування.