Вірменія продовжує дистанціюватися від впливу Кремля. Країна попросила Організацію договору про колективну безпеку (ОДКБ) зняти з порядку денного документ про надання їй підтримки. Крім того, прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що не зможе взяти участь у засіданні Ради колективної безпеки в Мінську. Рік тому, в листопаді 2022-го, Пашинян уже саботував роботу організації, відмовившись підписувати проєкт рішення ОДКБ про надання допомоги Вірменії, інформує FREEДОМ.
Вірменія — перша в черзі на вихід з Організації договору про колективну безпеку. Розкол у відносинах між Єреваном і Москвою почався 2022-го, під час ескалації конфлікту в Карабасі.
Тоді Москва допомогла своєму союзнику по ОДКБ, Вірменії, моніторингом обстановки і фіксацією, як заявляли в Міноборони РФ, фактів порушення режиму припинення вогню. Відтоді вектор уряду Вірменії все більше схиляється на Захід.
“Зараз Вірменія починає налагоджувати зв’язки з недружніми для Росії країнами, як їх там називають. Це, передовсім, Франція і США, де є величезна і впливова, що важливо, вірменська діаспора і, фактично, йдеться безпосередньо про військову співпрацю Вірменії з США, Францією. Очевидно, що можуть початися зрушення Вірменії до ЄС і навіть до НАТО”, — говорить виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Олександр Леонов.
Під питанням і подальша присутність контингенту російських військ у Вірменії. Близько місяця тому Нікол Пашинян заявив, що не бачить переваг у тривалій присутності військових баз РФ у країні, оскільки Кремль не виконав своїх союзницьких зобов’язань.
Йдеться про 102-у російську військову базу в місті Гюмрі. У бік західних союзників дедалі частіше дивиться і Казахстан, головне джерело урану для Росії. Про зміну політичного вектора свідчить нещодавня зустріч Касим-Жомарта Токаєва з президентом Франції Емманюелем Макроном і низка угод, підписаних лідерами держав.
“За деякими, скажімо так, чутками, є певна домовленість, що Казахстан і Вірменія почекають заявляти про вихід з ОДКБ до президентських виборів у Росії, оскільки це буде дуже серйозний удар по іміджу Путіна і, очевидно, це питання принципове. Але те, що відносини РФ і Вірменії перебувають, напевно, на точці замерзання, це безумовно”, — зазначає Леонов.
Експерти впевнені, що, крім військової присутності російського контингенту в країнах-учасницях ОДКБ, у Кремля майже не залишилося важелів впливу на колись дружні Росії держави.
“Фактично у всіх країнах є військова присутність Росії — у Таджикистані, Киргизстані, у Білорусі, Вірменії. Тобто поки на території там перебувають російські війська тією чи іншою мірою, країни ОДКБ мають якимось чином мати стосунки з Росією в плані військово-технічного співробітництва”, — каже молодший аналітик Програми російських і білоруських студій Ради зовнішньої політики “Українська призма” Анатолій Черниш.
Ослаблена війною проти України, західними санкціями та дипломатичною ізоляцією, Москва продовжує спроби утримати цілісність ОДКБ. Усе — заради просування власних інтересів і підігрівання образу Путіна як сильного лідера для внутрішньої аудиторії, впевнені експерти.
“Постійне просування своїх інтересів через апарат ОДКБ, постійні зустрічі — це все такі способи гібридного впливу Росії на інших членів організації. Але маневр для РФ звужується, тому що вона втрачає авторитет на тлі повномасштабного вторгнення в Україну. І на прикладі Вірменії країни вже потихеньку починають шукати альтернативи”, — акцентував Черниш.
Розпад або подальше існування ОДКБ багато в чому залежить від результату війни Росії проти України, кажуть аналітики. Після програшу РФ Москва навряд чи зможе утримати в орбіті свого впливу більшість країн-учасниць договору.
Читайте також: ОДКБ — абсолютно мертва організація, але Росія за неї чіплятиметься і наголошуватиме, що “пацієнт швидше живий”, — політолог